- •1. Поняття геосфери.
- •2. Характеристика атмосфери
- •3. Характеристика літосфери.
- •4. Характеристика гідросфери.
- •5. Біосфера – жива оболонка Землі.
- •6. Роль в.І. Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
- •Функції живої речовини біосфери (за Лаппо)
- •Зразок задачі по розрахунку об’єму повітря, необхідного для хімічного аналізу та приведення його до нормальних умов
- •Коефіцієнти для приведення об’ємів повітря до нормальних умов.
- •Зразок форми протоколу відбору проби повітря.
- •Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора уг-2
- •Методи відбору проб повітря
- •Визначення хімічної речовини в повітрі
- •Визначення газів і парів газоаналізатором типу уг-2
- •Визначення вмісту хімічних речовин в повітрі газоаналізатором уг-2
- •Гігієнічна оцінка мікробного забруднення повітря приміщень аптеки
- •Методи бактеріологічного контролю повітря приміщень
- •Знайомство з основними поняттями і принципами гігієнічного нормування.
- •Зустрічі з успішними професіоналами.
- •Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.
- •Особливості біологічної дії іонізуючого випромінювання:
- •Перелік і мінімальні площі приміщень у рентгенологічному відділенні
- •Розрахункові температура і кратність повітряобміну в рентгенологічних відділеннях
- •Освітленість робочих місць приміщень рентгенологічних відділень
- •Фізико-технічні умови роботи рентгенівської діагностичної апаратури у безперервному режимі
- •Максимально допустима активність радіонуклідів на робочих місцях
- •Перелік і площі приміщень відділень променевої терапії
- •Радіаційно-гігієнічні регламенти та захист населення в умовах радіаційної аварії
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок товщини екрану по таблицям
- •248 Отдаленные последствия радиационного облучения организма
- •Неопухолевые отдаленные последствия облучения
- •Канцерогенные эффекты облучения
- •Сокращение продолжительности жизни
- •282 Витяг з ЗаконуУкраїни
- •У зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення забороняється:
- •У зоні гарантованого добровільного відселення забороняється:
- •Змістовий модуль 6. Загальні питання гігієни та екології.
- •251 Радіометричний аналіз і його етапи.
- •284 Класифікація надзвичайних ситуацій (розроблена доц. І.І. Швайко, 1995).
- •I. Природні катастрофи (стихійні лихоліття):
- •II. Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації:
- •III. Природні – техногенно підсилені:
- •IV. Техногенні – природно підсилені:
- •V. Соціальні:
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру.
- •Землетруси
- •Руйнівна дія вітру
- •Медичні наслідки урагану
- •Шкала бофорта
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо – та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Слід знати, що небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко 4.2. Вражаючі фактори техногенних небезпек
- •1.Визначення та класифікація надзвичайних ситуацій.
- •1.1. Природні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •1.2. Техногенні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •1.3. Соціальні:
- •1.4. Природні - техногенно підсилені:
- •Міжнародні організаційні структури по ліквідації та медичному забезпеченню наслідків катастроф:
- •Національні формування медицини катастроф:
- •2.Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій
- •Особливості праці в осередку надзвичайних ситуацій:
- •4.1. Види і засоби розміщення військ.
- •Польове розташування військ в мирний час застосовується під
- •4.2. Задачі медичної служби по забезпеченню польового
- •4.3. Особливості польового розташування.
- •За будовою:
- •Невентильовані сховища призначені для короткочасного
- •Сухий пайок, набір сухих продуктів, індивідуальний раціон харчування
- •Призначення польових лабораторій лг-1 та лг-2
- •Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- •Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води радіактивними речовинами.
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами.
- •Загальні дані[ред. • ред. Код]
- •Характеристика аес[ред. • ред. Код]
- •Хронологія подій[ред. • ред. Код]
- •Розслідування[ред. • ред. Код]
- •Причини аварії[ред. • ред. Код]
- •Недосконалий реактор[ред. • ред. Код]
- •Проектні помилки[ред. • ред. Код] Позитивний паровий коефіцієнт реактивності[ред. • ред. Код]
- •«Кінцевий ефект»[ред. • ред. Код]
- •Помилки операторів[ред. • ред. Код]
- •Роль оперативного запасу реактивності[ред. • ред. Код]
- •Альтернативні версії[ред. • ред. Код]
- •Наслідки аварії[ред. • ред. Код] Безпосередні наслідки[ред. • ред. Код]
- •Поширення радіації[ред. • ред. Код]
- •Евакуація населення[ред. • ред. Код]
- •Забруднення довкілля[ред. • ред. Код]
- •Вплив аварії на здоров'я людей[ред. • ред. Код]
- •Гостра променева хвороба[ред. • ред. Код]
- •Дози опромінення[ред. • ред. Код]
- •Онкологічні захворювання[ред. • ред. Код] Рак щитоподібної залози[ред. • ред. Код]
- •Лейкемія[ред. • ред. Код]
- •Спадкові хвороби[ред. • ред. Код]
- •Інші хвороби[ред. • ред. Код]
- •Повідомлення тарс: суворі уроки Чорнобиля[ред. • ред. Код]
- •Подальша доля аес[ред. • ред. Код]
- •315. Особистість, колектив, команда
- •Присутність командного лідера, або «капітана команди»
- •1. Хімічне забруднення атмосфери
- •Основні забруднюючі речовини
- •Аерозольне забруднення атмосфери
- •Фотохімічний туман (смог)
- •2. Забруднення атмосфери рухомих джерел викидів
- •2.1 Автотранспорт
- •201. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
4.3. Особливості польового розташування.
тимчасовий характер розташування;
скупченість;
зниження рівня комунально-господарчого обслуговування;
слабка захищеність від несприятливого впливу клімато-погод-
них факторів;
постійний контакт з грунтом;
можливість контакту з небезпечними або шкідливими для здо-
ров'я представниками фауни і флори;
труднощі в організації водопостачання і харчування, а також
у видаленні відходів (покидьків).
Особливості польового розташування потребують від командирів підрозділів чіткої організації праці та відпочинку особового скла-ду, від кожного військовослужбовця чіткого виконання правил, особистої і загальної гігієни.Тимчасове (польове) розташування має різні види:
1) бівачне (поза населенним пунктом),
2) поквартирне (в населенному пункті),
3) суміжне (квартирно-бівачне),
4) на бойових позиціях (вогневі, командні, комунікаційні),
5) навчальні центри (у таборі).
Бівачне розміщення забезпечує більш високий рівень епідемічної
безпеки (використовуються палатки, плащі, заслони,землянки,схован-ки зі снігу). У населенному пункті—поквартирне озселення, небез-печне в епідемічному відношені. Краще для розташування в населен-ному пункті використовувати гуртожитки, корпуси навчальних закла-дів (ПТУ, школи) та інші цивільні споруди. Змішане розташування військ—це таке розташування, коли штаб військової частини, медич-ний пунк, господарчий та інші підрозділи розташовуються в населе-ному пункті, а стройові підрозділи і техніка—у позанаселенному пунк-ті.
При розташуванні військ для відпочинку на бойових позиціях використовуються окопи, щілини з перекриттям, хлди сполучення, а також бойова техніка /бойові машини піхоти /БМП/, танки, автомобілі, бронетранспортери та ін./
При польовому розташуванні військ в мирний час у таборі (таблю), територія розподіляється на 4 зони, які розділяються передньою, середньою та задньою лінійками.
Проміж передньою та середньою лініями розташовуються стройові підрозділи , проміж снрндньою і задньою - адміністративно - господарчі об”єкти: 1/штаб частини; 2/ кухня; 3/ столова; 4/ медичний пункт. Між задньою і тиловою дорогою розташовуються: 1/ гаражі, 2/конюшні, 3/туалети, 4/склади, майстерні, 5/та інші господарчі будівлі. Визначається наявність джерел води в них, якість грунту, наявність і правильність обладнання споруд для збирання нечистот, мусороприймальників та помийних ям.
В арміі основним типом польового житла являється палаткка. Основні типи палаток для гуртового розташування військ - УСТ-41 /уніфіціровані санітарно-технічні/ і УСБ-41 /уніфіціровані санітарно-побутові/ (табл) в умовах сучасної війни палатки слід розташовувати в прикриттях для захисту від ядерної зброїю Для забезперення військ є різні види палаток: похідні, уніфіціровані, табірні, експедиційні для ВМФ та ін. Норми для палатки: площа на одну людину 1 кв.метр площини 1 повітряний куб- 2 метра кубічних.Належить чітко підтримувати санітарно - гігієничний режим в палатках.
Кращим типом польового розташування особового складу військ являються землянки.(табл.) Вони можуть бути різного типу: заглиблені /2.2м/, напівзаглиблені /1.6м/, косогірні, горизонтальні / на скальних грунтах або при високому рівні грунтової води/. Вони надійно захищають людей від холодів та атмосферних опадів. В період ВВВ землянки захищали людей і від гвинтівно-кулеметного вогню, осколків мін і снарядів, в сучасній війні при достатньому заглибленні їх вони можуть захищати і від діі вибухової хвилі. Для спорудження землянок треба вибирати сухі місця з низьким рівнем стояння грунтової води; в заболочений районах для боротьби з сирістю в кутках ставляться збірні криниці, які періодично звільняються від води /приклад - на Ленінградському фронті/. Особлива увага при обладнанні землянок приділяється їх вентиляціі, оскільки в землянках дуже малий повітряний куб: площа 2м при висоті 2м. Та ще й грунтове повітря відрізняється від атмосферного. Вентиляція забезпечується паленням печі або дією аератора.
Температура повітря в землянках повинна бути не менше 20 градусів.
Серед перспективного польового житла належить назвати:
а) циліндричний універсальний блок з розрахунком 12м.куб. на 1 людину.
б)збірно - щитові будиночки /Цубики/.
в)каркасно - щитові.
г)каркасні з тендом.
д)арочні.
є)суцільно-бетонно-пневматичні споруди.
На запитання про порядок збирання та захоронення загиблих воїнів ми не маємо часу зупинятися, це питання достатньо викладене в підручнику.
З чого складається санітарний нагляд по дпнному питанню для медичної служби:
контрольза дотриманням санітарно-гігієнічних вимог до місць загального поховання /братських могил/.
контроль за дотриманням правил поховання воїнів.
знищення небезпечних в санітарному відношенні матеріалів.
забезпечення підрозділів, виділених для поховання, та очистки поля бою дезинфекційними засобами. контроль за організацією помивки особового складу після закінчення очистки поля бою і поховань.
Медична служба повинна здійснювати контроль за збудуванням та експлуатацією фортифікаційних споруд. Є декілька видів класифікаціі цих споруд.
4.4Класифікація фортифікаційних споруд
1.Для використання:
а)військові (для розташування зброї, бойових установок та особового складу,який обслуговує ці установки);б)спеціальні (розташування пунктів спостереження, командних, медичних, пунктів зв”язку та ін.).
2. За ступенем захищенності від уразливих факторів ОМП:
а)відкриті (окопи, траншеї,ходи сполучення),
б)напівзакриті (щілини з перекриттям),
в)закриті (бліндажі, сховища).
3.За призначенням:
а) оборонні (окопи, траншеї, ходи сполучення та ін.),
б) захисні (бліндажі, сховища).
Сховища являються колективними засобами захисту військовослужбовців від несприятливих факторів бойової обстановки. Вони класифікуються:
