- •1. Поняття геосфери.
- •2. Характеристика атмосфери
- •3. Характеристика літосфери.
- •4. Характеристика гідросфери.
- •5. Біосфера – жива оболонка Землі.
- •6. Роль в.І. Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери
- •Функції живої речовини біосфери (за Лаппо)
- •Зразок задачі по розрахунку об’єму повітря, необхідного для хімічного аналізу та приведення його до нормальних умов
- •Коефіцієнти для приведення об’ємів повітря до нормальних умов.
- •Зразок форми протоколу відбору проби повітря.
- •Визначення хімічних забруднювачів повітря за допомогою універсального газоаналізатора уг-2
- •Методи відбору проб повітря
- •Визначення хімічної речовини в повітрі
- •Визначення газів і парів газоаналізатором типу уг-2
- •Визначення вмісту хімічних речовин в повітрі газоаналізатором уг-2
- •Гігієнічна оцінка мікробного забруднення повітря приміщень аптеки
- •Методи бактеріологічного контролю повітря приміщень
- •Знайомство з основними поняттями і принципами гігієнічного нормування.
- •Зустрічі з успішними професіоналами.
- •Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.
- •Особливості біологічної дії іонізуючого випромінювання:
- •Перелік і мінімальні площі приміщень у рентгенологічному відділенні
- •Розрахункові температура і кратність повітряобміну в рентгенологічних відділеннях
- •Освітленість робочих місць приміщень рентгенологічних відділень
- •Фізико-технічні умови роботи рентгенівської діагностичної апаратури у безперервному режимі
- •Максимально допустима активність радіонуклідів на робочих місцях
- •Перелік і площі приміщень відділень променевої терапії
- •Радіаційно-гігієнічні регламенти та захист населення в умовах радіаційної аварії
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок товщини екрану по таблицям
- •248 Отдаленные последствия радиационного облучения организма
- •Неопухолевые отдаленные последствия облучения
- •Канцерогенные эффекты облучения
- •Сокращение продолжительности жизни
- •282 Витяг з ЗаконуУкраїни
- •У зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення забороняється:
- •У зоні гарантованого добровільного відселення забороняється:
- •Змістовий модуль 6. Загальні питання гігієни та екології.
- •251 Радіометричний аналіз і його етапи.
- •284 Класифікація надзвичайних ситуацій (розроблена доц. І.І. Швайко, 1995).
- •I. Природні катастрофи (стихійні лихоліття):
- •II. Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації:
- •III. Природні – техногенно підсилені:
- •IV. Техногенні – природно підсилені:
- •V. Соціальні:
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру.
- •Землетруси
- •Руйнівна дія вітру
- •Медичні наслідки урагану
- •Шкала бофорта
- •Природні пожежі
- •Екологічні катастрофи
- •Медичні наслідки надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •Медичні наслідки транспортних катастроф.
- •Автотранспортні катастрофи
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському та річковому транспорті.
- •Аварії на пожежо – та вибухонебезпечних об’єктах.
- •Організація надання та заходи першої медичної допомоги.
- •Заходи першої медичної допомоги:
- •Слід знати, що небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними або ж такими, які важко 4.2. Вражаючі фактори техногенних небезпек
- •1.Визначення та класифікація надзвичайних ситуацій.
- •1.1. Природні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •1.2. Техногенні катастрофи і надзвичайні ситуації:
- •1.3. Соціальні:
- •1.4. Природні - техногенно підсилені:
- •Міжнародні організаційні структури по ліквідації та медичному забезпеченню наслідків катастроф:
- •Національні формування медицини катастроф:
- •2.Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій
- •Особливості праці в осередку надзвичайних ситуацій:
- •4.1. Види і засоби розміщення військ.
- •Польове розташування військ в мирний час застосовується під
- •4.2. Задачі медичної служби по забезпеченню польового
- •4.3. Особливості польового розташування.
- •За будовою:
- •Невентильовані сховища призначені для короткочасного
- •Сухий пайок, набір сухих продуктів, індивідуальний раціон харчування
- •Призначення польових лабораторій лг-1 та лг-2
- •Методика відбору проб води для лабораторного дослідження
- •Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води радіактивними речовинами.
- •Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води отруйними речовинами.
- •Загальні дані[ред. • ред. Код]
- •Характеристика аес[ред. • ред. Код]
- •Хронологія подій[ред. • ред. Код]
- •Розслідування[ред. • ред. Код]
- •Причини аварії[ред. • ред. Код]
- •Недосконалий реактор[ред. • ред. Код]
- •Проектні помилки[ред. • ред. Код] Позитивний паровий коефіцієнт реактивності[ред. • ред. Код]
- •«Кінцевий ефект»[ред. • ред. Код]
- •Помилки операторів[ред. • ред. Код]
- •Роль оперативного запасу реактивності[ред. • ред. Код]
- •Альтернативні версії[ред. • ред. Код]
- •Наслідки аварії[ред. • ред. Код] Безпосередні наслідки[ред. • ред. Код]
- •Поширення радіації[ред. • ред. Код]
- •Евакуація населення[ред. • ред. Код]
- •Забруднення довкілля[ред. • ред. Код]
- •Вплив аварії на здоров'я людей[ред. • ред. Код]
- •Гостра променева хвороба[ред. • ред. Код]
- •Дози опромінення[ред. • ред. Код]
- •Онкологічні захворювання[ред. • ред. Код] Рак щитоподібної залози[ред. • ред. Код]
- •Лейкемія[ред. • ред. Код]
- •Спадкові хвороби[ред. • ред. Код]
- •Інші хвороби[ред. • ред. Код]
- •Повідомлення тарс: суворі уроки Чорнобиля[ред. • ред. Код]
- •Подальша доля аес[ред. • ред. Код]
- •315. Особистість, колектив, команда
- •Присутність командного лідера, або «капітана команди»
- •1. Хімічне забруднення атмосфери
- •Основні забруднюючі речовини
- •Аерозольне забруднення атмосфери
- •Фотохімічний туман (смог)
- •2. Забруднення атмосфери рухомих джерел викидів
- •2.1 Автотранспорт
- •201. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь
Екологічні катастрофи
Одним із основних понять екології та об’єктами її вивчення являється поняття “біосфера“. Під біосферою розуміють тонкий шар повітря, води і ґрунту в масштабах всієї земної кулі, в якому існують і розвиваються живі організми. Розрізняють ряд екологічних факторів, найбільший інтерес з яких представляє антропогенний – діяльність людини, що пов’язана з розвитком цивілізації. Важливе екологічне значення ця група факторів набула в другій половині 20 століття, внаслідок активного впливу людини на біосферу. Він привів до:
1. Зміни структури земної поверхні (розорювання степів, вирубка лісів, порушення режиму поверхневих вод, меліорація, створення штучних озер та морів).
2. Зміни складу біосфери (видобування корисних копалин, викид в атмосферу і водні об’єкти різних хімічних речовин).
3. Зміни теплового балансу окремих районів земної кулі.
4. Зміни в складі живих організмів біосфери (зникнення окремих видів, створення нових порід тварин і сортів рослин, зміна їх місця проживання).
Характерною рисою нашого часу є негативний вплив на екосистеми, збільшення кількості аварій і катастроф в промисловості, в тому числі в ядерній енергетиці, хімічному виробництві і на транспорті, ріст числа стихійних лих. В результаті різноманітних видів діяльності людини відбувається забруднення біосфери, що призводить до виникнення складних екологічних проблем.
Особливостями науково-технічного прогресу, що призводять до екологічних катастроф є :
1. Значне збільшення об’єму промислового виробництва .
2. Поява нових екологічно небезпечних видів техніки та технологій .
3.Накопичення на хімічних підприємствах величезних запасів небезпечних для навколишнього середовища та здоров’я людини СДОР.
4. Витрата невідновних природних ресурсів (нафти, газу, вугілля).
5. Різне підвищення складності технічних систем, з якими взаємодіє людина.
Особливо високі темпи в останні десятиріччя набув ріст хімічного виробництва. Техногенні викиди хімічних речовин в атмосферу супроводжуються значним забрудненням повітря продуктами неорганічної хімії. Внаслідок спалювання природного палива в атмосферу Землі викидається велика кількість оксидів сірки та азоту, а оксид вуглецю призводить до виникнення парникового ефекту та загрози глобальної зміни клімату. Надзвичайно небезпечними з екологічної точки зору є продукти хлорного виробництва, а саме сполуки типу діоксину, які потраплять в біосферу в результаті аварій і порушення технологічних режимів особливо на підприємствах целюлозно-паперової промисловості. Навіть в невеликих концентраціях вони пригнічують функцію імунної системи, здійснюють мутагенну та канцерогенну дію.
Велику небезпеку несуть фосфорорганічні пестициди, солі важких металів. В останні роки відмічається накопичення у навколишньому середовищі токсикатів, які при взаємодії між собою, а також при дії на організм людини призводять до нових незареєстрованих раніше форм уражень і вимагають нових підходів у діагностиці і лікуванні. Це наочно проявилось у таких екологічних надзвичайних ситуацій, як “Чернівецька хвороба” або хімічна алопеція та ураження невідомою речовиною жителів Первомайського району Миколаївської області.
Розвиток науково-технічного прогресу має негативний бік у тому, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного та екологічного характеру ,що несуть загрозу життю та здоров’ю людей .Медичні працівники, на яких покладені обов’язки медичного забезпечення населення в цих умовах, повинні мати відповідну підготовку не тільки з певної медичної спеціальності, але й з питань організації цього процесу, реалізуючи ці знання в екстремальних умовах.
Виходячи з потреб гарантії безпеки населення і території України , створена єдина державна система запобігання і реагування на аварії , катастрофи та інші НС , складовою частиною якої є державна служба медицини катастроф (ДСМК), до складу якої можуть включатися лікарі всіх спеціальностей . Підготовці з цього напрямку діяльності і присвячений курс медицини надзвичайних ситуацій.
