Лекція.

Тема: Класифікація зварних з’єднань по: виду, формі підготовки кромок, характеру виконання, положенню їх у просторі.

Класифікація зварних швів

1. За типом з’єднання.

2. За протяжності шви бувають шахові ланцюгові непрививчаті прививчаті.

3. За кількістю шарів одношарові, двох шарові,багато шарові.

4. За формою зовнішньої поверхні, опухлі (усилено).

5. За відношенням для навантаженням флангові, торцеві, комбіновані, косі.

6. За довжиною бувають короткі до 300мм, Середні до 1000мм, довгі понад 1000мм.

7. За характером виконання однобічні і двобічні.

8. За положенням у просторі шви бувають нижні, горизонтальні, вертикальні, стильові.

9. За конфігурацією прямолінійні, криволінійні, калцеві.

Основні геометричні параметри зварного шва

• е – ширина шва

• к- катет кутового шва

• q- окупність шва

• а- товщина кутового шва

• s- товщина сварного шва

• h- глибина провару

• t- товщина провару

• b- зазор тки

• p- розрахункова висота кутового шва.

У стиковому (С) звареному з'єднання поверхні зварювальних елементів розташовуються в одній площині або на одній поверхні, а зварювання виконується по суміжних торцях.

Стикове з'єднання забезпечує найбільш високі механічні властивості звареної конструкції, тому широко використовується для відповідальних конструкцій. Однак, воно вимагає досить точної підготовки деталей і збірки.

Торцеве (С) з'єднання зварюється по торцях деталей, що з'єднуються, бічні поверхні яких примикають один до одного.

Такі сполуки використовують, як правило, при зварюванні тонких деталей, щоб уникнути прожога.

У Нахлесточного (Н) звареному з'єднанні поверхні зварювальних елементів розташовуються паралельно так, щоб вони були зміщені і частково перекривали один одного.

Нахлесточного з'єднання менш чутливі до похибок при складанні, але гірше ніж стикові працюють при навантаженнях, особливо знакозмінних.

Таврове (Т) зварене з'єднання виходить, коли торець однієї деталі під прямим або будь-яким іншим кутом з'єднується з поверхнею іншої.

Таврові з'єднання забезпечують високу жорсткість конструкції, але чутливі до згинаючих навантажень.

Кутовим (У) називають з'єднання, в якому поверхні деталей, що зварюються розташовуються під прямим, тупим або гострим кутом і зварюються по торцях.

Література: http://svyatik.org/ua/view.php?id=3

Лекція.

Тема: Методика вивчення витрат зварювальних матеріалів.

Для визначення собівартості зварних виробів дуже важливо правильно розрахувати витрати матеріалів під час зварювальних робіт. Крім того, кількість необхідних електродів, зварювального дроту, флюсів, захисних газів і інших витратних матеріалів необхідно знати і для того, щоб забезпечити безперервність робочого процесу, створивши на складі достатній їх запас.

Розрахунок необхідної кількості матеріалів для зварювання ведеться на основі існуючих норм їх споживання при застосуванні того чи іншого методу зварювання.

Норма витрати зварювальних матеріалів - це їх кількість, необхідна для повного виготовлення зварного вироби з урахуванням всіх втрат і відходів. Дана норма включає в себе витрати матеріалів на всіх етапах технологічного процесу, пов'язаного зі зварюванням, а саме - під час проведення підготовчих робіт (виготовлення прихваток), ведення самих зварювальних робіт, а також можливої ​​подальшої правки конструкції.

Для кожного типу зварного шва і кожного методу зварювання існують свої нормативи витрат матеріалів. Крім того, при визначенні кількості потрібних матеріалів враховуються і неминучі при веденні зварювання втрати, причому існує також певна норма таких втрат, яка залежить від застосовуваного методу зварювання та її режиму, довжини шва і складності всієї зварної конструкції.

Основні формули для розрахунку норми витрат зварювальних матеріалів.

Існують певна нормативна формула, яка допомагає розрахувати витрати матеріалів під час зварювальних робіт. Ця формула дозволяє зрозуміти, скільки зварювальних матеріалів буде потрібно на один метр шва:

N=G*K де

N - норма витрати зварювальних матеріалів на один метр зварного шва

G - маса наплавленого металу зварного шва, довжина якого дорівнює 1 метру

K - коефіцієнт переходу від маси наплавленого металу до витрати матеріалів для зварювання.

А для того, щоб визначити масу наплавленого металу на 1 метр зварного шва (G), можна скористатися наступною формулою:

G=F*y*L де:

F - площа поперечного перерізу зварного шва (в мм2)

y - питома маса металу (г / см3)

L - довжина зварного шва (вона дорівнює 1 метру).

Наведені вище формули дозволяють розрахувати норми витрат матеріалів для зварювального шва в найбільш простому - нижньому положенні. Якщо ж зварювальні роботи ведуться в вертикальному або стельовому положенні, то отриманий норматив необхідно помножити на поправочний коефіцієнт, який якраз і враховує особливості витрат матеріалів при різних положеннях зварного шва:

• для нижнього положення шва цей коефіцієнт дорівнює 1,00

• при напів стеловому шві береться коефіцієнт 1,05

• при вертикальному (горизонтальному) положенні шва коефіцієнт дорівнює 1,10

• при стельовому положенні шва отримана попередньо норма множиться на коефіцієнт 1,20.

Література: http://stalevarim.ru/pub/rashod-materialov-pri-svarochnyh-rabotah-metody-rascheta/