Лекція.

Тема: Характеристика наплавочних матеріалів.

Кожна партія наплавлювальних матеріалів повинна мати сертифікат. Поставка, транспортування і зберігання наплавлювальних матеріалів повинні відповідати вимогам ПТІ 227-174-002-2007 «Транспортування, зберігання та видача у виробництво зварювальних матеріалів». Застосування нових (досвідчених) наплавлювальних матеріалів проводиться на підставі розроблених та затверджених технологічних завдань, технологічних вказівок. Якісні показники нових (досвідчених) матеріалів, що не мають сертифіката, визначаються контрольним аналізом з визначенням твердості, хімічного складу і структури наплавленого металу.

Для відновлення і зміцнення прокатних валків в ЛПЦ-1700 використовуються наплавочні матеріали, наведені в таблицях 2 і 3.

Вимоги за якісними показниками керамічних флюсів наведені в таблиці 4.

Хімічний склад використовуваних наплавлювальних стрічок наведено в таблиці 5. Хімічний склад використовуваних плавлених флюсів, наведено в таблиці 6.

Наплавочний стрічка, яку поставляють в рулонах, повинна бути очищена від іржі, масла, забруднень, і мати сертифікат якості.

Флюс, вживаний для наплавлення, повинен поставлятися і зберігатися відповідно до вимог ГОСТ 9087-81. Технологія виготовлення та якісні показники керамічних флюсів типу І-КФ-45Ж - 65Ж виробництва ХМФ визначаються СТП 227-192: 2009.

При зберіганні наплавочні матеріали повинні бути захищені від механічного впливу, потрапляння вологи, пилу, бруду і впливу інших негативних факторів. Транспортування, зберігання та видача у виробництво зварювальних матеріалів виробляються відповідно до вимог ПТІ 227-174-002-2007.

Для наплавлення також можуть застосовуватися покупні плавлені флюси АН-60 і АН-348А і легована стрічка зі сталі марки 20Х4МФБ.

При розробці технологічних карт і схем на наплавку валків допускається, за погодженням з ЦЛМК використання інших марок наплавлювальних матеріалів, що забезпечують якісні показники наплавленого шару. При застосуванні інших марок наплавлювальних матеріалів (стрічка, флюс) проводиться випробування наплавленого металу.

Література: http://www.studfiles.ru/preview/5734430/page:2/

Лекція.

Тема: Наплавлення твердими сплавами, способи наплавлення, їх сутність та призначення.

Напла́влення — нанесення одного чи кількох шарів матеріалу на поверхню виробу з використанням процесів зварювання.

Відновлювальне наплавлення застосовується для отримання первинних розмірів зношених або пошкоджених деталей. У цьому випадку наплавлений метал близький за складом і механічними властивостями основного металу.

Наплавлення функційних покриттів служить для отримання на поверхні виробів шару з потрібними властивостями. Основний метал забезпечує необхідну конструкційну міцність. Шар наплавленого металу надає особливих заданих властивостей: зносостійкість, жаротривкість, жароміцність, корозійну стійкість тощо.

Найважливіші вимоги, що ставляться до наплавляння, полягають в наступному:

• мінімальне проплавлення основного металу;

• мінімальне перемішування наплавленого шару з основним металом;

• мінімальне значення залишкових напружень і деформацій металу в зоні наплавлення;

• заниження до прийнятних значень припусків на подальшу обробку деталей.

Способи наплавляння:

• Ручне дугове наплавлення покритими електродами

• Дугове наплавлення під флюсом дротами та стрічками

• Дугове наплавлення у захисних газах вольфрамовими (неплавкими) і дротовими металевими (плавкими) електродами

• Дугове наплавлення самозахисними порошковими дротами

• Електрошлакове наплавлення

• Плазмове наплавлення

• Лазерне наплавлення

• Електронно-променеве наплавлення

• Індукційне наплавлення

• Газополуменеве наплавлення

Технологія наплавлення для досвідченого зварювальника не представляє труднощів. При наплавленні користуються постійним струмом зворотної полярності, застосовуючи невелику силу струму. Товщина наплавленого шару рідко буває менше 3 мм. У тих випадках, коли виріб, наприклад вал, піддається подальшій обробці, при наплавленні передбачається відповідний припуск. Технологія наплавлення дозволяє наносити шар спеціальної сталі або сплаву як на звичайні, так і на високоміцні конструкційні стали. При цьому забезпечуються гарні міцнісні і пластичні властивості околошовної зони. Технологія наплавлення досить складна, вимагає спеціального обладнання і точного дотримання температурного режиму, тому може проводитися тільки времонтно-механічних цехах заводу спеціально підготовленими робітниками. Технологія наплавлення хвалков полягає в наступному: очищення або (за наявності дефектів) проточка їх,попередній місцевий підігрів наплавляється поверхні валка кільцевої пальником, наплавка, охолодження на повітрі і подальша механічна обробка. При температурі навколишнього повітря нижче 0 по закінченні наплавлення пальником доцільно підігрітий наплавлений шар до 400 - 450 з наступним завантаженням валка в яму для зниження швидкості охолодження. Технологія наплавлення повинна забезпечувати задані властивості наплавленого металу, відсутність в ньому недопустимих дефектів і працездатність зміцнюючи вироби вцілому. Це досягається вибором присадочного матеріалу, способу, режиму, техніки наплавлення та термообробки. При вирішенні технологічних питань враховують матеріал наплавляемого виробу, його масу, форму і умови роботи. Технологія наплавлення в середовищі вуглекислого газу проста, в окремих випадках наплавлення в середовищі вуглекислого газу є незамінним способом відновлення зношених деталей. Захист зони зварювання вуглекислим газом дозволяє провести цілий ряд заходів - підвищують якість наплавлених деталей. Зокрема, завдякивідсутності шлакової кірки представляється можливим застосовувати проковку шва поблизу зварювальної ванни, проводити тепловий захист наплавляються деталей. Технологія наплавлення електродною стрічкою забезпечує більш високу якість у порівнянні з наплавленням електродним дротом. Технологія наплавлення різців полягає в наступному: на державка, виготовлену з виробної сталі Ст. Наплавлення ведеться в спеціальній формі, виготовленій з графіту або міді. Після наплавлення ріжучі кромки обробляють наждачним кругом, ірізець готовий до вживання. Технологію наплавлення сталей типу С будують з урахуванням розглянутих вище особливостей. Для того щоб уникнути охрупчі-вання наплавленого шару і околошовной зони (при наплавленні на сталь 110 Г13), процес наплавлення необхідно вести з мінімальнимтепловкладення: малі сили струму і напруги дуги, вузькі валики, підвищена швидкість наплавлення, періодичне припинення процесу і зміна місця наплавлення. Така технологія наплавлення, незважаючи на деякі труднощі, володіє рядом переваг завдяки високійпродуктивності, малій глибині проплавлення, підвищеної зносостійкості. Схема установки для ЕШН валків електродом-трубою. Розроблена технологія наплавлення валків вигорілої електродної стрічкою на серійних наплавочних автоматах, забезпечених спеціальноюприставкою А-1747. При цьому забезпечується стійкий дугового процес, рівномірне плавлення стрічки, хороше формування валика. Порушення технології наплавлення валків призводить до появи дефектів у вигляді холодних і гарячих тріщин.

Література: http://www.studfiles.ru/preview/5199795/