- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Види електродів для ручного дугового зварювання.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Недоліками зварювання під флюсом є:
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Технологія зварювання низьколегованої сталі.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
- •Лекція.
Лекція.
Тема: Визначення температури підігріву та зварюваності середньо легованих сталей.
До середньолегованих сталей відносяться сталі, які леговані одним або декількома елементами при їх вмісті 3-10%. Головною характеристикою цих сталей є механічні властивості: висока міцність, пластичність, в'язкість. Тому їх використовують в умовах ударних і знакозмінних навантажень, при низьких і високих температурах, в агресивних середовищах. При одержанні зварних з'єднань із необхідними властивостями виникають специфічні труднощі. Перш за все, при зварюванні сталей з підвищеним вмістом вуглецю та легуючих елементів, можливе виникнення гарячих і холодних тріщин у металі зварного з'єднання, а також нерівноцінні механічні властивості металу шва й основного металу. Для подолання цих труднощів використовують сталі з необхідними механічними властивостями та низьким вмістом вуглецю й легуючих елементів, змінюють режими зварювання, використовують попередній та супровідний підігрів зварюваних кромок, підбирають електродні дроти з меншою температурою плавлення, виконують термообробку після зварювання для зменшення водню в основному металі й металі шва, проковують зварні з'єднання.
Ручне дугове зварювання середньолегованих сталей виконують низьководневими електродами з фтористо-кальцієвим покриттям на постійному струмі зворотної полярності. При зварюванні швів великого перерізу застосовують каскадний і блочний способи. Електродні матеріали підбирають таким чином, щоб їх хімічний склад максимально відповідав хімічному складу основного металу.
Література: http://zavantag.com/docs/1099/index-118135-32.html
Лекція.
Тема: Особливості ручного та механізованого зварювання перевага механізованих способів зварювання.
Найбільш ефективним засобом підвищення продуктивності праці зварників є застосування механізованої шланговому зварювання. Цей вид зварювання багато в чому схожий на ручну дугову зварку. Зварювальник тримає в руці пальник шлангового держателя і направляє зварювальну дріт стик або у кут кутового з'єднання. При необхідності він маніпулює дротом, повідомляючи їй зворотно-поступальні рухи уздовж шва або поперечні рухи. Пуск захисного газу, включення струму, приведення у дія механізму подачі зварювального дроту здійснюються зварювальником натисканням кнопки або пускового клапана на пальнику. Механізовано тільки операції подачі дроту, процес початку зварювання і закінчення її з заваркою кратера.
Механізоване зварювання в вуглекислому газі широко застосовується при виготовленні конструкцій. Для механізованого зварювання в вуглекислому газі використовуються спеціальні установки, що складаються з джерел харчування з блоком управління, механізму подачі дроту, котушки або касети для дроту, газової трубки з апаратурою і шлангового держателя з пальником. Шланговий тримач включає зварювальний кабель, дроти управління, спіраль для подачі дроту та газову трубку, з'єднані в загальний пакет довжиною 2,5-3 м. На 20.6 показано розміщення приладів для зварювання у вуглекислому газі в цеху на консольної повноворотною підлогової установки.
Література: http://bibliograph.com.ua/spravochnik-17/77.htm
