Якщо втрати в передачі невеликі,
то ними нехтують і приймають
Обертальний момент М 2 веденої ланки через рушійну колову силу
(при невеликих втратах на тертя) можна виразити як:
|
Визначимо передаточне відношення, ККД і обертальний момент |
М 3 |
на вихідному валу для двохступінчастої передачі. Для цього |
послідовно з’єднаємо дві окремих передачі (рис. 6.21).
485
Передаточне відношення цієї передачі дорівнює:
|
|
|
|
i |
|
1 2 |
1 i i |
23 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
13 |
|
|
2 3 |
|
3 |
|
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт корисної дії: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
N2 |
|
N3 |
|
|
N3 |
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
|
|
13 |
|
|
|
12 |
23 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
N1 N2 |
|
N1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обертальний момент М 3 |
на третьому валу: |
|
|
|
|
|
|
|
M |
3 |
M |
2 |
i |
|
23 |
M i |
|
i |
|
23 |
M |
1 |
i |
|
|
|
23 |
1 12 |
23 |
12 |
|
|
|
|
13 |
13 |
Взагальному випадку для багатоступінчастої
передаточне відношення і ККД відповідно дорівнює:
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
n 1 |
i |
|
i |
|
|
i |
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
... |
|
|
|
23 |
|
|
1n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12 |
|
|
34 |
|
|
|
n |
|
2 |
3 |
4 |
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
N |
n |
|
N |
2 |
N |
3 |
N |
4 |
... |
N |
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1n |
|
N |
|
|
|
N |
|
|
N |
|
|
N |
|
|
N |
|
|
|
|
|
12 |
|
|
23 |
|
34 |
|
|
|
1 |
|
1 |
2 |
3 |
n 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
, |
i |
23 |
, |
i |
, |
i |
n 1 n |
12 |
|
|
|
34 |
|
|
– передаточні відношення між кожною парою коліс,
– коефіцієнти корисної дії кожної пари коліс у
багатоступінчастій передачі.
Тобто, загальне передаточне відношення ряду послідовно з’єднаних
передач дорівнює добутку їх передаточних відношень.
Загальний ККД багатоступінчастої послідовно з’єднаної передачі
дорівнює добутку ККД передач, що входять до її складу.
Обертальний момент на n – му валу для такої передачі дорівнює:
Обертальний момент на n – валу багатоступінчастої послідовно з’єднаної передачі дорівнює добутку момента на ведучому валу,
загального передаточного числа і загального коефіцієнта корисної дії.
§ 27.2. Фрикційні передачі
Передачі, в яких рух від одного вала до іншого передається силами тертя, що виникають між робочими поверхнями обертових котків,
називають фрикційними.
Для утворення сили тертя, достатньої для передачі заданого моменту від ведучого вала до веденого, у фрикційних передачах застосовують натискні пристрої із використанням сили ваги, пружин, системи важелів тощо.
487
Залежно від призначення фрикційні передачі поділяють на передачі з
умовно сталим передаточним відношенням між валами (передаточне відношення не може бути цілком сталим, оскільки завжди є відносне проковзування котків, яке змінюється залежно від навантаження передачі)
з паралельними (рис. 6.22, а, б) і пересічними (рис. 6.22, в) геометричними осями, а також на передачі із змінним передаточним відношенням –
варіатори (рис. 6.22, г).
Переваги фрикційних передач відносно інших:
–простота конструкції;
–плавність і безшумність роботи;
–можливість безступінчастого регулювання швидкості, включення і виключення передачі без зупинки машини;
–при перевантаженнях відбувається проковзування (буксування)
котків, яке захищає механізм привода від руйнування.
Недоліки фрикційних передач:
–несталість передаточного відношення;
–обмеженість потужностей, що можуть ними передаватись – до
10...20 КВт (але силові фрикційні передачі із стальними загартованими
котками, які працюють у маслі, можуть передавати значно більшу
потужність – до 200...300 КВт ;
–великі навантаження на вали та їх опори (підшипники), що приводить до громіздкості конструкції і великих втрат енергії на подолання тертя в опорах;
–порівняно низький ККД ( 0,85...0,97 );
–підвищене і часто нерівномірне спрацювання активних (робочих)
поверхонь котків.
Через інтенсивне спрацювання активних поверхонь котків та значне
їх нагрівання колова швидкість силової передачі не повинна перевищувати
7...10 м / с (при 7...10 м / с котки звичайно працюють у маслі).
У машинобудуванні фрикційні силові передачі з умовно сталим передаточним відношенням використовують дуже рідко. Як приклад можна назвати фрикційні лебідки, які іноді застосовують у буровій техніці.
Варіатори широко використовують у різних галузях промисловості. Їх часто застосовують у приводах транспортерів, зварювальних і ливарних машинах, металорізальних і інших верстатах.
До матеріалів, що застосовуються для виготовлення фрикційних котків, ставляться такі вимоги: зносостійкість; високий коефіцієнт тертя,
що забезпечує при невеликих силах стиску на стикових активних поверхнях котків достатні сили тертя для передачі заданого моменту;
високий модуль поздовжньої пружності для забезпечення достатньої жорсткості котків.
При передаванні порівняно великих моментів для обмеження габаритів передачі фрикційні котки виготовляють із загартованої шарикопідшипникової сталі (сталь ШХ 15). Котки звичайно працюють у масляній ванні. Часто застосовують також котки з чавуну з підвищеною поверхневою твердістю. Чавун може працювати в парі із сталлю.
Для передавання невеликих моментів застосовують матеріали, що мають у парі з сталлю або чавуном підвищений коефіцієнт тертя: дерево,
текстоліт, гетинакс, шкіру, гуму, прогумовану тканину, фібру. Перелічені неметалеві матеріали застосовують для робочої поверхні ведучого чавунного або стального котка. Ведений коток, як правило, виготовляють з чавуну або сталі без облицювального покриття.
Розглянемо кінематичні співвідношення і зусилля у фрикційній циліндричній передачі із гладкими котками і паралельним розташуванням осей валів (рис. 6.22, а).
проковзування (при однакових швидкостях точок контактів2 ) передаточне число (передаточне відношення) передачі:
Проковзування котків, яке в дійсності зменшує кутову швидкість2 , враховується коефіцієнтом ковзання, який залежить від конструкції передачі, навантаження, матеріалу котків і приймається в межах0,01...0,03.
Тоді із урахуванням проковзування передаточне число дорівнює:
|
Для однієї пари котків силових |
|
передач приймають u 7 , для |
передач приладів – u 25 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Нормальна робота (без буксування) фрикційної передачі буде |
забезпечена, |
якщо сила тертя Fтр. , |
що виникає між котками при стисканні |
їх |
із силою |
Q , буде не меншою від колової сили |
Ft , необхідної для |
передавання моменту M 1 : |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F |
|
|
F |
2M 1 |
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
тр |
t |
|
|
d1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
або |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
FTp d1 |
|
|
|
f Q d |
1 |
M |
|
, |
(6.34) |
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де |
f — коефіцієнт тертя ковзання для матеріалів котків, який приймається |
f |
0,04...0,05 |
– для сталі і чавуну із змащуванням, |
f 0,15...0,20 – без |
змащування, |
f |
0,20...0,30 – для неметалічного котка. |
|
|
Застосувавши коефіцієнт запасу зчеплення k , отримаємо: |
Звідки необхідна сила притискання котків:
Коефіцієнт запасу зчеплення
приймають у силових передачах |
k |
k 3...5 . |
|
або коефіцієнт навантаження
1,2...1,5 , для передач приладів
Фрикційні передачі розраховують на контактну витривалість і зносостійкість.
При стисканні котків силами Q в місці їх стикання на поверхні виникає місцева деформація стиску, яка є причиною утворення контактних напружень H .
Для матеріалів, що підпорядковані закону Гука, модуль найбільших контактних напружень визначається за формулою Герца — Бєляєва:
|
|
|
|
Q E |
зв |
|
|
|
|
|
|
H |
|
2 1 |
2 |
b |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
зв |
Для котків із сталі та інших матеріалів, |
0,3 |
, формулу (21) можна записати у вигляді: |
. (6.36)
коефіцієнт Пуассона яких
|
|
|
|
|
|
|
|
де |
Eзв |
2E1 |
E2 |
— зведений модуль пружності котків, |
|
E1 |
E2 |
|
|
|
|
|
пружності матеріалів взаємодіючих котків, |
зв |
d1 d2 |
|
|
— зведений |
|
2 d1 |
d2 |
|
|
|
|
|
радіус кривизни котків, d1 і d2 — діаметри циліндричних котків.
491
При значних контактних напруженнях, які циклічно змінюються, на активних поверхнях котків виникають тріщини від втомленості, що приводить до поступового руйнування котків. Для запобігання цьому явищу, розрахункові контактні напруження не повинні перевищувати допустимих, тобто умова контактної витривалості повинна мати вигляд:
|
H |
|
H |
|
|
|
|
При проектному розрахунку |
циліндричної фрикційної передачі, |
котки якої виготовлені з матеріалів, що підпорядковані закону Гука,
визначається міжосьова відстань а передачі із умови контактної витривалості:
|
0,418 |
|
2 |
E |
|
k M |
|
|
|
|
a u 1 3 |
|
|
|
|
зв |
|
1 |
|
H |
|
|
f a u |
|
|
|
|
|
де u – передаточне число фрикційної передачі, а 0,2...0,4 |
– коефіцієнт |
ширини котків, b – ширина котків. |
|
Визначивши міжосьову відстань, діаметри і ширину котків можна
розрахувати за формулами:
|
d1 |
|
2a |
, |
|
|
|
u |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
d2 |
d1 u , |
|
(6.39) |
|
b a a . |
|
|
Допустиме |
контактне напруження |
H 1,2...1,5 HB,МПа |
– для |
стальних котків без змащування, H 2,4...2,8 HB,МПа –– для стальних |
котків із змащуванням, H 1,5 В.зг. |
–– для чавунних котків, де |
HB –– |
число твердості |
за Брінеллем, В.зг. |
–– |
границя міцності чавуну при |
згинанні. |
|
|
|
|
|
|
|
Для котків з робочою поверхнею з дерева, шкіри, гуми та інших матеріалів, які не підпорядковані закону Гука, параметри передачі визначають із розрахунку на зносостійкість за допустимим навантаженням q , яке діє на одиницю довжини контактної лінії:
Із урахуванням (6.39)
розрахунку:
a
Допустимеq 40...80 Н / ммq 10...30 Н / мм
навантаження
––для пластмас,
––для резини, q
q |
орієнтовно |
приймається: |
q 2,5...5,0 Н / мм –– для деревини,
15...25 Н / мм –– для шкіри.
§ 27.3. Пасові передачі
Передача руху, що здійснюється за допомогою гнучкї в'язі за рахунок тертя між пасом і шківом, називається пасовою. Пасова передача складається з двох або більшої кількості шківів і безкінечного паса,
надітого на шківи з натягом (рис. 6.23).
Залежно від призначення передачі та взаємного розміщення осей валів пасові передачі класифікують на відкриті з паралельними осями валів і обертанням їхніх шківів в одному напрямі (рис. 6.23, а); перехресні з
паралельними осями валів і обертанням шківів у протилежних напрямах
(рис. 6.23, б); кутові з осями валів, які схрещуються або перехрещуються
(рис. 6.23, в); напівперехресні з перехресними осями валів (рис. 6.23, г).
493
Рис. 6.23
Залежно від форми поперечного перерізу паса розрізняють наступні види пасових передач: плоскопасові з прямокутним профілем поперечно перерізу паса (рис. 6.24, а); клинопасові з трапецієвидним профілем поперечного перерізу паса (рис. 6.24, б); поліклинопасові, що мають поздовжні клинові виступи – ребра на внутрішній поверхні паса, які входять у кільцеві клинові канавки шківів(рис. 6.24, в); круглопасові з
круглим профілем поперечного перерізу паса (рис. 6.24, г).