Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Прикладна механіка_ЛЕКЦІЇ

.pdf
Скачиваний:
147
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
7 Мб
Скачать
☆

574

Обгінна муфта (муфта вільного ходу) забезпечує автоматичне з'єднання валів. Обгінні муфти бувають зубчасті, кулачкові і фрикційні. На рис. 6.61, б показано фрикційну обгінну муфту, що набула найбільшого поширення. При передаванні обертального моменту ролики обгінної муфти внаслідок тертя заклинюються між поверхнями обойми і зірочки муфти. При зворотному обертанні ролики викочуються в широкі ділянки обойми і муфта розмикається.

Запобіжні фрикційні муфти найбільше застосовуються при порівняно частих перевантаженнях. Вони відрізняються від керованих в основному тим, що в них немає механізму включення, тобто запобіжні муфти постійно замкнуті, тертьові поверхні притиснуті одна до одної пружинами. Менш поширені кулачкові і кулькові запобіжні муфти, в яких при перевантаженнях кулачки або кульки однієї півмуфти видавлюються з западин другої і муфта розмикається.

Коли перевантаження виникають рідко, застосовують запобіжні муфти з руйнівною ланкою – зрізним штифтом 1 (рис. 6.62). При перевантаженні стальні штифти, вставлені в отвори загартованих втулок 2,

зрізуються і муфта розмикається. Запобіжні муфти встановлюють якомога ближче до місця виникнення перевантаження; вони працездатні при точній співвісності валів.

Рис. 6.62

575

До інших муфт відносяться такі, що складаються із комбінацій окремих муфт (найчастіше пружно – або жорсткокомпенсуючі муфти із запобіжними муфтами). Їх застосовують, коли немає можливості забезпечити потрібний характер з'єднання валів однією муфтою.

Вхідним параметром для розрахунку муфт є обертальний момент на з’єднаних валах.

§ 30.5. Редуктори

Редуктором називається зубчастий, черв'ячний або зубчасто – черв'ячний передавальний механізм, виконаний і у закритому корпусі і призначений для зниження кутової швидкості, а отже, підвищення обертального моменту.

На відміну від редуктора, механізм, призначений для підвищення кутової швидкості (відповідно до зниження обертального моменту),

називають мультиплікатором (прискорювачем).

Закритий корпус редуктора захищає механізм передачі від пороху і бруду, а також грає роль масляної ванни. Крім цього розміщення опор валів редуктора в одному жорсткому корпусі забезпечує стале відносне розташування осей валів, що дозволяє використовувати широкі колеса із малим модулем. А застосування малих модулів, в свою чергу, приводить до збільшення точності, тихохідності передачі і до зменшення її вартості.

Добре змащування сприяє збільшенню зносостійкості і ККД передачі.

Наявність корпуса надає також безпеку в роботі редукторів.

Ці безперечні переваги редукторів поясняють їх широке застосування на відміну від відкритих передач, які використовують тільки в окремих специфічних випадках, коли застосування редукторів недоцільно або неможливо.

576

Рис. 6.63

577

Редуктори класифікують:

– за видом передач — на циліндричні з паралельними осями валів

(рис. 6.63, а), конічні з пересічними осями валів (рис. 6.63, б), черв'ячні з

перехресними осями валів (рис. 6.63, в), комбіновані конічно – циліндричні, зубчасто – черв'ячні та ін.;

– за кількістю пар передач — на одноступінчасті циліндричні з

прямозубими колесами при u 7 , з косозубими або шевронними колесами при u 10 і N 50000 КВт , одноступінчасті конічні з прямими, косими і

криволінійними

зубами

 

при

u 5

і

N 100 КВт, одноступінчасті

черв'ячні

при u 8...80

і

N 50 КВт ,

багатоступінчасті

(найчастіше

дво – і триступінчасті).

 

 

 

 

 

 

Для

двоступінчастих

циліндричних редукторів

u 50 , для

триступінчастих

u 160 . Треба нагадати, що загальне передаточне число

багатоступінчастих передач дорівнює добуткові передаточних чисел окремих ступенів.

Тихохідний ступінь циліндричних двоступінчастих редукторів виконують прямозубим і косозубим, а швидкохідний – косозубим. При оптимальному розподілі загального передаточного числа між ступенями циліндричного редуктора рекомендується передаточне число наступного тихохідного ступеня брати на 20...40 % меншим, ніж попереднього швидкохідного. Цим досягають найменшої маси і розміру коліс усіх ступенів редуктора; поліпшуються умови мащення зачеплень і забезпечується повніше заповнення колесами внутрішнього об'єму корпуса редуктора.

Мащення зубчастих і черв'ячних редукторів зменшує втрати потужності на тертя в зачепленні і підшипниках, значно знижує спрацювання тертьових поверхонь, зменшує нагрівання передачі, знижує

578

шум і захищає від корозії.

Мащення зубчастих і черв'ячних зачеплень в редукторах, які передають порівняно невеликі потужності при колових швидкостях, що не перевищують 12 м/с, здійснюють зануренням зубчастих або черв'ячних коліс (черв'яків) у масло, яке заливають у картер редуктора (для черв'ячних

передач s 12 м / с ).

 

 

 

 

 

У

черв'ячних

редукторах

при

коловій

швидкості

черв'яка

1 4...5 м / с рекомендується черв'як

розміщувати

над колесом. При

нижньому

розміщенні

черв'яка

(під

колесом) і

1 5 м / с

черв'як

інтенсивно збовтує масло, що призводить до швидкого його старіння і погіршення мащення.

Достатній такий рівень масла в корпусі редуктора, при якому забезпечено занурення циліндричного колеса на висоту зуба, а конічного – на всю довжину і висоту зуба. Звичайно глибина занурення для

циліндричних зубчастих коліс

дорівнює 1...5 mn , а

для конічних –

0,5...1 b . Об'єм масляної ванни

приймають ~ 0,4...0,8

л масла на 1 кВт

потужності редуктора.

В багатоступінчастих редукторах діаметри коліс не однакові, тому нормальне занурення у масло зубів коліс меншого діаметра приводить до глибшого, ніж зазначено, занурення зубів коліс більшого діаметра (з метою обмеження втрати потужності на розмішування мастильного матеріалу не рекомендується занурювати тихохідне зубчасте колесо на глибину більше

як 61 da ). У деяких випадках, щоб уникнути надмірного занурення коліс у

масло, застосовують спеціальні мастильні шестірні, мастильні кільця,

бризковики або роздільні мастильні ванни в корпусі редуктора.

У швидкохідних редукторах або в редукторах, які передають великі

579

потужності, зачеплення передач змащують за допомогою насосів, що подають масло із картера редуктора безпосередньо в зону зачеплення.

Підшипники змащують рідким маслом, що надходить до них із загальної масляної ванни (картера) редуктора, розбризкуванням або, при малих швидкостях, пластичними мазями (солідол), які герметизують вузли тертя і добре заповнюють зазори.

Мастильний матеріал повинен мати маслянистість – здатність утворювати на поверхні тертя стійкі адсорбовані плівки і в'язкість – опір проти відносного зсуву шарів масла.

Рідке масло — основний мастильний матеріал. Воно має низький коефіцієнт внутрішнього тертя, легко надходить до місця мащення, має охолоджувальну дію. Стандартом регламентовано наступні марки

(залежно від кінематичної в'язкості при 50 °С) індустріальних масел: И –

5А, И – 8А, И – 12А, И – 20А, И – 25А, И – 30А, И – 40А, И – 50А, И –

70А, И – 100А.

Запитання для самоконтролю

1.В чому полягає різниця між віссю і валом?

2.Наведіть основну класифікацію валів і галузь їх застосування.

3.Поясніть необхідність використання підшипників.

4.Наведіть класифікацію підшипників ковзання і галузь їх застосування.

5.Які переваги і недоліки мають підшипники ковзання у порівнянні із підшипниками кочення?

6.Наведіть класифікацію підшипників кочення і галузь їх застосування.

7.Поясніть принцип розрахунку радіальних підшипників кочення.

580

8.Як враховується осьова складова навантаження при розрахунках радіально – упорних підшипників?

9.Дайте визначення муфти і її основне призначення.

10.Назвіть основну класифікацію муфт і галузь їх застосування.

11.Поясніть призначення і принцип дії запобіжних муфт.

12.Дайте визначення редуктора. Чим редуктор відрізняється від мультиплікатора?

13.Які переваги мають редуктори порівняно із відкритими передачами?

14.Наведіть основну класифікацію редукторів.

15.Як здійснюється мащення механізму передачі в редукторах?

581

ЛІТЕРАТУРА

1.Боков В.Н. Деталі машин. М.: - Вища школа, 1964. – 623 с.

2.Булгаков В.М., Литвинов О.І., Васьков В.І., Головач І.В., Войтюк Д.Г.

Теоретична механіка. Курс лекцій. Частина І. – К.: НАУ, 2003. – 368 с.

3.Булгаков В.М., Литвинов О.І., Васьков В.І., Головач І.В., Войтюк Д.Г.

Теоретична механіка. Курс лекцій. Частина ІI. – К.: НАУ, 2004. – 342 с.

4.Бялер І.Я., Левінсон В.Н., Михайловський В.А., Саліон В.Ю. Технічна механіка. – К.: Вища школа, 1971.

5.Дроннік Ю.М., Кучеренко С.І., Тіщенко А.М. Теоретична механіка.

Курс лекцій. – Харків: Око, 2002. – 456 с.

6.Еременко О.І. Теорія механізмів і машин. Конспект лекцій. – К.: НАУ,

2002. – 150 с.

7.Жуков К.П. Расчет и проектирование машин. – М.: Высшая школа,

1980.- 247 с.

8.Каплунова А.В., Михаловський В.А. та ін. Методика та приклади розв'язування задач з теоретичної механіки. – К.: Держсільгоспосвіта,

1961. – 365 с.

9.Кореняко О.С., Бондаровський Ф.П. Теорія механізмів і деталі машин.

– К.: Радянська школа, 1963.

10.Мещерский И.В. Сборник задач по теоретической механике. – М.:

Наука, 1972. – 258 с.

11.Мовнин М.С., Израелит А.Б., Рубашкин А.Г. Основы технической механики. – Л.: Судостроение, 1973.

12.Мовнин М.С., Израелит А.Б. Техническая механика. Часть II.

Сопротивление материалов. - Л.: Изд-во ЛТА, 1972. – 65 с.

13.Мовнин М.С., Митинский А.Н. Техническая механика. - Л.:

Гослесбумиздат, 1961. – 781 с.

582

14.Павловський М.А. Теоретична механіка. – К.: Техніка, 2002. – 510 с.

15.Савин Г.Н., Путята Т.В., Фрадлин Б.Н. Теоретическая механика. – К.:

Вища школа, 1971. – 359 с.

16.Слупський Є.І. Деталі машин. Н.: Техніка, 1971. – 136 с.

17.Тарг С.М. Краткий курс теоретической механики. – М.: Наука, 1986. – 416 с.

18.Таубер В.А. Подъемно-транспортные машины. - М.: Лесная промышленность, 1980. – 456 с.

19.Яблонский А.А., Никифорова В.М. Курс теоретической механики.

Часть 1. Статика. Кинематика. – М.: Высшая школа, 1972. – 436 с.

583

ДОДАТКИ

І. Формули обчислення похідних

1.

y C ;

2.

y x

;

 

3.

y x

n

;

 

4.y x ;

5.

y

1

;

 

x

 

 

 

 

 

 

6.

y a

x

;

 

 

 

7.

y e

x

;

 

 

 

 

8.

y ln x ;

 

9.

y sin x ;

10.

y cos x

;

11.

y tgx ;

 

12.

y ctgx ;

 

13.y arcsin x ;

14.y arccos x ;

15.y arctg x ;

16.y arcctg x ;

17.

1

;

 

 

 

 

 

y sin x

 

 

 

 

 

1

 

 

18.

y

 

;

cos x

y y y y

y

y y

y

y y

y y y

y

y

y

y

y

0

 

; (С – стала).

1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n x

n 1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

x

ln a .

 

 

 

 

 

 

 

 

e

x

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

sec

2

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos

2

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

csc

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

1 x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

1

x

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 x2

 

 

 

 

cos x

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin2 x

 

 

 

 

 

 

 

sin x

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos2 x

 

 

.

2

x

.