67. Виховання відповідальності як мета виховної дія-ті.

Відповідальність - якість особистості, що характеризується прагненням і вмінням оцінювати свою поведінку з погляду її доцільності або шкоди для суспільства, порівнювати свої вчинки з панівними в суспільстві вимогами, нормами, законами, керуватися інтересами соціального прогресу. Шляхи формування почуття обов'язку і відповідальності:

До них належать: переконання, позитивний приклад, практичне привчання до виконання вимог, створення сприятливих умов для спілкування, заохочення і пошуку, оперативний контроль за виконанням вимог, осуд, подяка, нагорода та ін. Відповідальність вивял\ться в вчинках, діях. Справжня людська свобода неможлива без від-ті. Свобода буде обманом без усвідомл своїх прав та обов’язків. Ключовою особливістю відпов є постійність. Відпов не можна навчити, нею не можна оволодіти, а лише освоїти правила поведінки. Відповідальність людини стає в реальних життєвих ситуаціях та обставинах, які несуть в моральні якості.

68. Охарактериз відповідальність як якість особливості та спроектуйте її виховання.

Відповідальність - якість особистості, що характеризується прагненням і вмінням оцінювати свою поведінку з погляду її доцільності або шкоди для суспільства, порівнювати свої вчинки з панівними в суспільстві вимогами, нормами, законами, керуватися інтересами соціального прогресу.

Як і будь-яка інша категорія, відповідальність має свою мету, засіб та значення. Так, наприклад, за В.Віндельбандом, існує правова відповідальність, яку утворює синтез двох елементарних форм відповідальності. У такому випадку кінцевою метою є особистість, котра проявляється шляхом виконання правового мінімуму чи норми, яка являє собою значення відповідальності та дотримання якої держава вимагає від своїх громадян. Конкретною практичною метою є виконання цієї правової норми, досягнути яку можна шляхом покладання відповідальності, що є необхідною умовою формування моральної особистості.

В.Віндельбанд виділяє самовідповідальність совісті як окрему форму відповідальності, що дозволяє пізнати себе як особистість. Він трактує її як відповідальність людини перед власною моральною та релігійною свідомістю та називає “найпіднесенішою формою покладання відповідальності”. Самосвідомість або самовідповідальність совісті ─ це внутрішній процес покарання чи нагороди. І хоча ці почуття, з одного боку, можна вважати протилежними, з іншого боку, вони мають деякі спільні риси, наприклад, спрямованість у майбутнє. Якщо йдеться про внутрішню моральну нагороду, то вона є стимулом для подальшого самовдосконалення, а моральне покарання потребує перетворення внутрішньої сутності людини. Важливим є те, що в обох випадках ці процеси ─ позитивна та негативна форми покладання відповідальності ─ стимулюють розвиток моральних якостей, які роблять людину морально зрілою та розвиненою. Всеосяжність обов’язків виявляється через обидва види відповідальності: батьківську та політичну, які розповсюджуються на все буття їхніх об’єктів і охоплюють усі інтереси та потреби від буденних до найвищих. Під вихованням розуміються здібності, поведінка, взаємини з навколишнім середовищем, характер та знання, розвитку яких треба сприяти й певною мірою, зокрема на початковому етапі, контролювати їх для того, щоб виховувати в дитині бажання вчитися, здобувати нову інформацію та задоволення від навчання. Батьківська відповідальність є всеосяжною, її зміст ─ це буття дитини як цілого та піклування про її благо. Відповідальність у тому значенні, в якому вона тут розглядається, має за мету можливе щастя дитини. У цьому полягає спільність батьківської та політичної відповідальності.