69. Обґрунтуйте співвідношення відповідальності і свободи особистості.

У суспільстві свобода особистості обмежується інтересами суспільства. Кожна людина - індивід, його бажання і інтереси не завжди збігаються з інтересами суспільства. У цьому випадку особистість під впливом суспільних законів повинна надходити в окремих випадках так, щоб не порушувати інтересів суспільства, в іншому випадку йому загрожує покарання від імені товариства. У сучасних умовах, в епоху розвитку демократії проблема свободи особистості стає все глобальніше. Нероздільні і такі поняття як свобода і відповідальність, тому що свобода не вседозволеність, за порушення чужих прав і свобод особистість несе відповідальність перед суспільством за законом, прийнятим суспільством. Відповідальність - це категорія етики і права, що відображає особливе соціальне і морально-правове ставлення особистості до суспільства, людству в цілому. Відповідальність органічно пов'язана зі свободою прийняття рішень, вибору цілей та способів, методів і стилів її досягнення.

70. Назвіть вимоги до застосування методу покарання у виховній практиці.

Специфічним методом виховання є покарання. Покарання — це метод виховання, що передбачає вплив педагога на особистість вихованця з метою осуду чи гальмування його негативних дій і вчинків. Ставлення до цього методу в педагогічній теорії та практиці неоднозначне. Сутність кари в тому, що людина переживає те, що її засуджено колективом, знаючи, що вона вчинила неправильно, тобто в карі немає пригніченості, а є переживання помилки, є переживання усунення від колективу, хоч би мінімального".

Вдаючись до покарань, треба володіти технікою їх застосування. Прикро, що окремі вчителі-вихователі використовують покарання, які призводять до трагічних наслідків. Покарання у жодному випадку не повинен принижувати гідність учня, воно повинно бути справедливим, ретельно продуманим. Це сильнодіючий метод. Помилку педагога в цьому разі виправити значно сутужніше, ніж у будь-якому іншому, тому не можна поспішати карати до тих пір, поки немає повної впевненості в справедливості покарання і його позитивний вплив на поведінку учня. Треба категорично виключити з виховної роботи такі покарання, як образа дітей та фізичний вплив на них. Саме вони, перш за все, порушують нормальні відносини між вихованцями та педагогами і приносять найбільшу шкоду у благородній справі виховання дітей. Покарання повинні застосовуватися по можливості рідко, коли без них обійтися не можна ніяк. При покарання негативна оцінка повинна даватися не учневі взагалі, не його особистості в цілому, навіть не його поведінці в повному обсязі, а конкретному проступку. Уміле застосування покарань вимагає від вчителя педагогічного такту і певної майстерності. Будь-яке покарання має супроводжуватися аналізом причин та умов, які породили той чи інший проступок.

71. суперечності і конфлікти у вихованні. Сутність конф його структура та динаміка.\

Процес виховання - динамічний, неперервний, безупинний. Його рушійними силами є сукупність суперечностей, За своєю природою суперечності можуть бути внутрішніми й зовнішніми.

До внутрішніх суперечностей належать:

а) суперечність між зростаючими соціально значущими завданнями, які потрібно розв'язати вихованцю, і можливостями, що обмежують спрямовані на їх розв'язання його вчинки та дії.

Б) суперечність між зовнішніми впливами і внутрішніми прагненнями вихованця. Виховний процес повинен так вибудовуватися, щоб його зміст або форми реалізації цього змісту не викликали спротив у вихованця.

Серед зовнішніх суперечностей виокремлюють:

а) невідповідність між виховними впливами школи і сім'ї.

б) зіткнення організованого виховного впливу школи зі стихійним впливом на школярів зовнішніх обставин. До таких негативних чинників належать вуличні підліткові групи, низькопробні твори масової культури та ін.

в) неоднакове ставлення до учнів учителів, які не завжди дотримуються принципу єдності вимог, внаслідок чого в учнів формується ситуативна поведінка, пристосовництво, безпринципність,

г) суперечність, породжена наявністю в окремих учнів досвіду негативної поведінки, їх постійними конфліктами з педагогами, однокласниками, батьками.

Конфлікт – це зіткнення протилежно спрямованих думок, поглядів інтересів

Структура конфлікту

1) сторони (учасники) конфлікту; 2) умови конфлікту; 3) образи конфліктної ситуації (предмет конфлікту);

4) можливі дії учасників конфлікту; 5) результат (завершення) конфліктної ситуації.