74. Назвіть і охарактериз основні види конфліктів.

Вид конфлікту — варіант конфліктної взаємодії, виокремлений за певною ознакою.

1. Спосіб розв’язання конфліктів припускає їх розподіл на антагоністичні (насильницькі) конфлікти та компромісні (ненасильницькі). Насильницькі (антагоністичні) конфлікти являють собою способи розв’язання суперечностей шляхом руйнування структур усіх сторін-конфліктерів чи відмови всіх сторін, крім однієї, від участі в конфлікті. Компромісні конфлікти допускають декілька варіантів їх вирішення за рахунок взаємної зміни цілей учасників конфлікту, термінів, умов взаємодії.

2. Сфери прояву конфліктів украй різноманітні: політика, економіка, соціальні відносини, погляди й переконання людей. Виділяють політичні, соціальні, економічні, організаційні конфлікти.

Політичні конфлікти — зіткнення з приводу розподілу владних повноважень, форми боротьби за владу. Економічні конфлікти являють собою широкий спектр конфліктів, в основі яких лежать суперечності між економічними інтересами окремих особистостей, груп. Організаційні конфлікти є наслідком ієрархічних відносин, регламентування діяльності особи, застосування розподільчих відносин в організації: використання посадових інструкцій.

3. За спрямованістю впливу виділяють вертикальні й горизонтальні конфлікти. Характерною рисою їх є розподіл обсягу влади, який знаходиться в опонентів на момент початку конфліктних взаємодій. У вертикальних конфліктах обсяг влади зменшується по вертикалі зверху донизу, що й визначає різні стартові умови для учасників конфлікту: начальник — підлеглий. У горизонтальних конфліктах відбувається взаємодія рівноцінних за обсягом наявної влади чи ієрархічним рівнем суб’єктів: керівники одного рівня, фахівці — між собою, постачальники — споживачі.

4. Ступінь виразності конфліктного протистояння припускає виділення прихованих і відкритих конфліктів. Відкриті конфлікти характеризуються явно вираженим зіткненням опонентів: сварки, суперечки, зіткнення. Взаємодія регулюється нормами, що відповідають ситуації й статусу учасників конфлікту. У разі прихованого конфлікту відсутні зовнішні агресивні дії між сторонами-конфліктерами, але при цьому використовуються непрямі способи впливу.

5. Кількість учасників конфліктної взаємодії дозволяє поділяти їх на внутріособистісні, міжособистісні, міжгрупові. Внутріособистісні конфлікти являють собою зіткнення всередині особистості рівних за силою, але протилежно спрямованих мотивів, потреб, інтересів. М іж групові конфлікти — конфлікти між різними групами, підрозділами, у яких зачіпаються інтереси людей, об’єднаних на період конфлікту в єдині згуртовані спільноти. Міжособистісні конфлікти являють собою зіткнення індивідів із групою, між собою, боротьбу за інтереси кожної зі сторін. Це один із найбільш розповсюджених видів конфліктів.

75. Сутність та змістова характер виховного колективу. Роль колективу у розв особ-ті.

Колектив як людська спільність, утворює систему колективістських відносин, є провідним чинником формування громадської сутності особистості та всебічного розвитку індивідуальності. У колективних відносинах відбивається характер усієї сукупності суспільних відносин. Він (колектив) має здатність, підтримуючи і розвиваючи духовно-моральні цінності у своїх членах, протистояти негативним явищам, зживати все асоціальна, шкідливе і наносне. Через виховний колектив дитина входить у життя суспільства. Змістовно колектив може бути охарактеризований в різних аспектах.

Економічний аспект. У трудовій життєдіяльності колективу діти знайомляться з тим, що трудящі є господарями всіх видів суспільної власності. Через трудовий колектив кожен, людина включається в економічні відносини, стає їх активним учасником.

Політичний аспект. Через колектив діти залучаються до шкільне самоврядування, в боротьбу за мир, в проведення політичних кампаній, якими є вибори до органів влади, перепис населення, всенародний референдум, підготовка свят і фестивалів. Завдяки колективу школярі долучаються до суспільно-політичного життя народу, цінностям заглиблюється гласності, відкритості, плюрал »ла і демократії.

Соціальний аспект. Дитячий колектив проявляє постійну турботу про життя, всебічному розвитку та побутових умовах кожної дитини. Цим закладаються в дітях такі риси характеру і якості, як прагнення до соціальної справедливості, злагоди, громадянськість, гуманізм, ініціативність і відповідальність

Моральний аспект. У виховному колективі виникають умови для розуміння дитиною моралі як суспільного явища. У процесі колективної праці, організаційних залежностей, дружніх відносин школярі усвідомлюють суспільну мораль як відповідальність один перед одним, перед самим собою, колективом і суспільством.

Психологічний аспект. Дитячий виховний колектив є організованою соціальним середовищем, формує коллективистической спрямованість особистості. Цілеспрямованість колективу народжує здоровий моральний клімат, мажорний тон відносин. Кожна дитина, добровільно бере участь у загальних прагненнях і справах, відчуває потребу в колективному спілкуванні

Індивідуально-особистісний аспект. Психічний розвиток, становлення духовного світу дитини вимагають періодичного усамітнення, відокремлення. Йому необхідно побути одному для того, щоб озирнутися навколо, зазирнути в себе, осмислити свої відносини з навколишнім світом.

Педагогічний аспект. Виховний вплив та взаємодія в колективі організуються з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей. Колектив як педагогічна організація є засобом введення дітей в життя суспільства. Педагогічно організований колектив створює можливості для формування суспільно цінною сутності особистості і яскравої індивідуальності.