- •1.Багатство й різноманітність змісту та художніх форм
- •2.Бароко в українській літературі
- •4.Види рим і принципи їх аналізу. Способи римування
- •IV. Способи римування
- •5.Використання здобутків культурно-історичної школи, порівняльно-історичного та психологічного методів літературознавства у творчій практиці і.Франка
- •6.Вчення про прекрасне в художньому творі
- •7.Дискурс у літературі і мистецтві
- •8.Драматургія. Основні прикмети творів драматичного роду
- •9.Епос. Структура творів епічного роду
- •10.Естетичні категорії
- •11. Естетичні категорії та їх втілення у художній літературі
- •13.Естопсихологія е.Еннекена
- •14.Жанри лірики
- •15.Закони сценічного часу і сценічної дії в драматургії
- •17. Зв'язок тематики з системою образів
- •Зміст і форма у літературному творі
- •Зміст як філософська категорія. Значення терміну „зміст" у літературознавстві
- •20.І.Франко про індивідуальний стиль
- •21.Іван Франко - теоретик літератури
- •2S22.Індивідуалізація образів. Єдність типізації та індивідуалізації зображення
- •23.Індивідуальний стиль і стиль епохи
- •24. Індивідуальний стиль письменника. Ознаки індивідуального стилю
- •Історична конкретність реалістичних образів. Історичний колорит твору
- •27.Категорія стилю в мовознавстві і л-рі
- •28.Класицизм як літературний напрям
- •Культурно-історична школа у літературознавстві
- •Культурно-історичні епохи. Класицизм
- •31.Літературознавство серед інших гуманітарних наук
- •32. Малі та великі епічні форми
- •33 Місце о.Потебні у формуванні психологічного напрямку у літературознавстві
- •34.Модернізм у літературі і мистецтві
- •35.Основні системи віршування
- •36.Основні творчі принципи романтизму
- •Побудова епічних та ліричних творів
- •38. Поема. Сучасні жанрові різновиди поем
- •Поняття про зміст твору. Основні компоненти змісту твору
- •Поняття про методи вивчення літератури. Міфологічна школа
- •Постмодернізм
- •43.Проблема прекрасного. Прекрасне в житті і літературі
- •42. Принципи художньої правди в реалістичній літературі
- •44.Проблема специфіки літератури (г.-е.Лессінг, і.Франко)
- •45. Проблеми специфіки художньої літератури. Художня література і наука. (?)
- •4 7.Проблем и новаторства у літературі та мистецтв і.На ксероксах
- •Проблеми образної специфіки у художньому творі
- •49.Проблеми романтизму. Виникнення й розвиток романтизму
- •50.Проблеми тенденційності літератури й мистецтва. І.Франко про тенденційність літератури
- •51.Проблеми теорії літератури у трактаті і.Франка „Із секретів поетичної творчості"
- •Проблеми успадкування в літературі і мистецтві
- •Процес розвитку і диференціації жанрів
- •54.Психоаналітичний метод у літературознавстві. Вчення к.Юнга Фройдизм
- •55.Психологічна школа у літературознавстві (в.Вундт, о.Потебня)
- •57.Рима. Роль рими у поезії
- •IV. Способи римування
- •58.Риторичні фігури і їх значення у поетичній мові
- •2. Фігури зіставлення: ампліфікація, градація, парономазія.
- •59.Різноелементні жанрові структури
- •60.Розвиток естетичної думки в античну епоху. Концепція мистецтва Платона і Аристотеля. Погляди на мистецтво в епоху середньовіччя
- •61. Розвиток теорії літератури в працях викладачів Києво-Могилянської Академії
- •62.Роман і повість і їх жанрові різновиди
- •64.Сентименталізм як творчий напрям
- •65.Система образів у літературному творі
- •66.Специфічні особливості літератури як виду мистецтва
- •68.Суть формалізму в літературі й мистецтві
- •70.Сучасні дискусії з питань реалізму
- •71.Сучасні нерївноскладові та вільні вірші
- •72.Сюжет в епічному творі. Різноманітність форм і способів сюжетоскладання у творах епічного роду.
- •73.Типове як соціальна, психологічна і естетична категорія
- •74.Філологічний метод у літературознавстві
- •75.Формальний метод у літературознавстві
- •76.Художня правда в літературі і мистецтві
42. Принципи художньої правди в реалістичній літературі
Якщо романтизм починався з теорії, то шляхи становлення класичного реалізму були іншими. Сам термін ( від лат. “тілесний”, “конкретний”) виникне лише наприкінці ХІХ ст., тоді коли реалізм вже досягне вершин свого розвитку. Великі реалісти ХІХ ст. ( Стендаль, Бальзак, Діккенс, Теккерей ) реалістами себе не називали. Існує проблема, яка є пов’язаною із часом появи реалізму. Коли він з’явився? І чи можна вважати первісне мистецтво реалістичним, адже зображення диких тварин, які археологи знаходять у печерах, безумовно можна визнати тілесними, наслідуючими природу. Існує також проблема, пов’язана із визначенням античного мистецтва. Чи можна його вважати реалістичним? Адже воно зображувало людину і природу, не нехтуючи реальними пропорціями, було зосередженим саме на тілесному зображенні людини. Або часом появи реалізму вважати епоху Ренесансу, коли перед художниками постав вибір: яким шляхом йти – шляхом середньовічної алегоріки або шляхом “природного”, “тілесного” зображення світу? Адже говорити про певний напрямок в мистецтві можна тільки тоді, коли він усвідомлює себе як напрямок, тобто має альтернативу. Альтернатива з’явилася за часи Ренесансу, попередні прояви мистецтва її не знали. Тому більшість дослідників вважає часом появи реалізму все ж таки ренесансну епоху. Незалежно від часу появи, реалізм ХІХ ст. є етапом загальносвітового розвитку реалізму.
Реаліст Стендаль вважав себе романтиком і взагалі не усвідомлював власне мистецтво як дещо відокремлене від романтизму. Бальзак усвідомлював своєрідність стендалівської і своєї творчості і в “Етюді про Бейля” охарактеризував її як “еклектичну”. Він розділяв розвиток французької літератури на “літературу ідей” ( класицизм, просвітницький реалізм ), “літературу образів” ( романтизм ) і “літературу еклектики” ( від гр. “той, хто обирає” ). Бальзак стверджував, що він запозичує в попередників те, що йому подобається: від Мольєра в його творчість прийшов “маніакальний характер”, від Вальтера Скотта – принцип зображення життя пересічних людей на фоні могутнього розвитку історії. Діккєнс, особливо на ранньому етапі своєї творчості, настільки міцно був пов’язаним із романтичними прийомами зображення, що, наприклад, Теккерей не визнавав творчість Діккєнса реалістичною.
Хоча письменники класичного етапу розвитку реалізму і не визнавали себе реалістами, це не означає, що реалізм не розвивався. У 10-20 рр. реалізм почав визрівати у надрах романтизму, а у 30-40 рр. він вже існував як певний напрямок.
Батьком класичного реалізму вважають “фізіологічний нарис”. Цей публіцистичний жанр був широко розповсюджений у різних країнах наприкінці ХУІІІ – на початку ХІХ ст. В Англії Стіл та Аддісон видавали журнал “Балакун”, який розходився у різних країнах. Наприклад, на початку ХІХ ст. його отримували всі відомі російські письменники і поети. “Балакун” був популярним в середовищі освічених людей у Франції, Німеччині, доходив він і до скандинавських країн. Стіл і Аддісон брали яку-небудь подію, яка відбулася у реальному житті ( частіше за все це був якийсь кримінальний злочин ) і інтерпретували її у моральному дусі. У французькій пресі були дуже популярними схожі нариси Бретона. Саме у Франції “фізіологічний нарис” і отримав своє наймення.
