- •Лекція 1: Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.
- •1.1 Небезпека .Класифікація небезпек.
- •1.2. Основні джерела та чинники небезпеки.
- •1.3. Прогнозування небезпек та захист від їх дії.
- •1.4. Ризик. Визначення величини ризику.
- •1.5. Види ризиків.
- •Лекція 2. “Безпека життєдіяльності в системі
- •2.1. Аспекти взаємодії в системі „ Людина – природне середовище”.
- •2.2. Основні причини виникнення екологічної кризи.
- •2.3. Наслідки забруднення навколишнього середовища.
- •Лекція 3. Безпека життєдіяльності в системі
- •3.1. Вплив виробничого середовища на здоров’я та працездатність людини.
- •3.2. Характеристика видів виробничої діяльності.
- •3.3. Вплив мікроклімату на працездатність людини.
- •3.4. Метеорологічно небезпечні явища
- •3.5. Вплив шкідливих речовин на організм людини.
- •3.6. Виробниче освітлення
- •3.6.1. Природне освітленення
- •3.6.2. Штучне освітлення
- •3.6.3. Джерела штучного освітлення та світильники
- •3.7. Інфразвук
- •3.8. Виробничий шум
- •3.9. Ультразвук
- •3.10. Виробнича вібрація
- •3.11. Електричний струм
- •3.12.Статична електрика
- •3.13. Електромагнітні поля
- •3.14. Іонізуючі випромінювання
- •3.15. Ультрафіолетове випромінювання
- •3.16. Лазерне випромінювання
- •3.17. Ергономіка як наукова дисципліна.
- •4.1. Побутовий травматизм. Статистика та основні причини побутового травматизму.
- •4.3. Утоплення
- •4.4. Отруєння
- •4.4.1. Харчові отруєння
- •4.4.2. Отруєння грибами
- •4.4.3. Медикаментозне отруєння
- •4.4.4. Отруєння отрутохімікатами
- •4.5. Побутові предмети, та засоби побутової хімії, як джерела небезпеки
- •4.6. Основні правила безпеки в побуті
- •4.7. Місто – як джерело небезпеки.
- •4.8. Витік газу
- •4.9. Руйнування помешкання внаслідок землетрусу, вибуху іноді через недоліки будівництва.
- •4.10. Надзвичайні ситуації на транспорті (автобус, тролейбус, трамвай)
- •Що робити при пожежі в транспорті?
- •4.11. Аварія автомобіля
- •4.12. Аварія поїзда і пожежа
- •4.13. Аварія літака
- •Лекція 5. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
- •5.1 Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- •5.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •5.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •5.3.1. Транспортні аварії (катастрофи)
- •5.3.2. Радіаційно небезпечні об’єкти (рно)
- •5.3.3. Пожежо - та вибухонебезпечні об’єкти.
- •5.3.4. Газо -, нафто- та продуктопроводи
- •5.3.5. Об’єкти комунального господарства
- •5.3.6. Гідродинамічні аварії
- •5.4 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •5.4.1. Геологічно небезпечні явища
- •5.4.2 Гідрологічні надзвичайні ситуації
- •5.4.3. Масові інфекційні захворювання та отруєння людей.
- •5.5. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях .
- •5.5.1. Заходи щодо життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях .
- •Лекція 6. Тероризм. Співробітництво держав у боротьбі з ним.
- •Лекція 7. Принципи надання першої долікарської допомоги.
- •Долікарська допомога при ураженні електричним струмом
- •Перелік медичних засобів першої допомоги
- •Список використаної літератури:
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Питання для обговорення на семінарських заняттях
- •5.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх - негативних наслідків
- •5.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •Теми для доповідей. Рефератів і контрольних робіт
- •З дисципліни „Безпека життєдіяльності”
4.4.4. Отруєння отрутохімікатами
Отрутохімікати, що використовуються для захисту рослин та тварин дістали назву пестицидів (від латинського “pestis” – зараза, “сide” – вбивати).
Термін “пестициди” тепер об’єднує близько 1000 хімічних сполук. Ведення сільського господарства в сучасних умовах не мислимо без використання пестицидів. Відомо, що у економічно слаборозвинутих країнах до 50% вражаю гине від бур’янів, шкідників і хвороб, а в промислових державах - лише 15 – 20%.
Залежно від призначення пестициди поділяються на такі основні групи: гербіциди (знищують бур’яни), зооциди (знищують гризунів), інсекциди (знищують шкідливих комах), фунгіциди (знищують грибкових збудників хвороб рослин).
Незважаючи на те, що до виробництва зберігання та застосування пестицидів пред’являються відповідні вимоги, вони все ж мають високий ступінь отруйності, і особливо ті, які містять стійкі сполуки. Отрутохімікати можуть потрапити в організм людини через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, та шкіру. Дихальними шляхами пестициди потрапляють найчастіше під час оприскування рослин, наприклад, картопляної ботви проти колорадського жука. Токсична дія визначається кількістю отрутохімікатів, які потрапили в організм і залежить від їх концентрації в повітрі, тривалості і повторності впливу, дії зовнішніх чинників (температура повітря, опади, напрямок вітру) та умов праці.
Характер токсичної дії на організм людини різних пестицидів не однаковий. Особливості їх дії визначають хімічна природа, фізико-хімічні властивості. Пестициди із групи хлорорганічних сполук (ДДТ, гексахлоран, хлорбензол, дихлоретан та ін.) зберігають високу стійкість у зовнішньому середовищі. Внаслідок цього вони протягом тривалого часу зберігають токсичні властивості для людини. Хлорорганічні сполуки порушують в організмі людини окисно відновні процеси в тканинах через блокаду цитохромооксидази. Наслідком цього є киснева недостатність тканини. Оскільки найбільш чутливими до нестачі кисню є нервова тканина і серцевий м’яз, основні клінічні прояви токсичної дії хлорорганічних сполук пов’язані зі змінами у нервовій системі, серці, а також у печінці.
Отруєння хлорорганічними сполуками призводить до запаморочення, головного болю, нудоти, блювання. У важких випадках коматозний стан зі зниженням артеріального тиску, порушенням дихання.
Існує значна індивідуальна чутливість до дії хлорорганічних сполук. Особливо чутливі до дії пестицидів цієї групи діти, у яких може спостерігатись дуже важкий перебіг отруєння.
Пестициди із групи фосфорорганічних сполук (хлорофос, карбофос, метілацетофос, фосфомід та ін.) є нейротропною отрутою, яка вражає переважно центральну та вегетативну нервову систему. Основними симптомами, які виникають внаслідок дії цих речовин, є: нудота, слиновиділення, запаморочення, головний біль, утруднена мова, порушення орієнтування. Далі з’являються фібриляльні посмикування у різних групах м’язів, м’язова слабкість, підвищується артеріальний тиск.
4.5. Побутові предмети, та засоби побутової хімії, як джерела небезпеки
Більшість сучасних побутових предметів можуть виділяти забруднювачі повітря. Деякі з них виділяють по кілька забруднювачів.
Обстеження однієї з квартир у відносно чистому районі великого міста показали наявність в повітрі квартири більше 50 шкідливих хімічних речовин при чому концентрації деяких з них перевищували гранично допустимі норми. Встановлено, що килимові покриття, килими, лінолеуми, лаковані меблі, та підлога, різні полімерні та поліетиленові вироби виділяють хлорвініл, дибутилфтолат, ефірні сполуки, формальдегід, аміак, поліциклічні ароматичні вуглеводи. С повітрям весь цей “набір” потрапляє в організм людини, руйнує імунну систему і навіть може спричинювати зміну генетичного коду.
В побуті ми широко використовуємо різноманітні засоби побутової хімії, які значно полегшують домашню роботу, разом з тим вони можуть становити потенційну небезпеку для нашого здоров’я і навіть життя. Так засоби для виведення плям, іржі, зняття накипу переважно містять мурашину, соляну, щавелеву кислоти, які можуть викликати опіки та ураження печінки, нирок, легень при потраплені в організм. До складу багатьох засобів для прання та відбілювання входять розчини лугів. Засоби для миття віконного скла, кахлі, умивальників, унітазів містять розчин аміаку, який уражає слизові оболонки очей і дихальних шляхів. До складу багатьох лаків та фарб входять нітросполуки, які шкідливо впливають ,насамперед, на печінку
Предмети особистої гігієни, включаючи косметику, лак для волосся, дезодоранти, лаки для нігтів, їх розчинники містять широкий спектр летючих речовин і твердих частинок, а багато з них містять також пропеленти аерозолів (хлоровані вторвуглецеві сполуки, закис азоту, хлорметил, бутан).
Необхідно врахувати, що в силу певних соціально-економічних обставин нині в Україні у побутових умовах здійснюється багато виробничих процесів. Майже всі види розчинників, клеїв, багато мономерів, пластифікаторів, фарб, припоїв, матеріалів для паяння та зварювання використовують у домашній технології часто без тих засобів захисту, які обов’язкові для виробничих умов.
