5.4.3. Масові інфекційні захворювання та отруєння людей.

Серед інфекційних захворювань найбільш поширені на території України дифтерія , кашлюк , правець , поліомієліт , кір , епідемічний паротит , гострі кишкові інфекційні хвороби .В країні широко розповсюджені активно діючі природні осередки багатьох небезпечних інфекцій .

В Україні до 2000 року вірогідна кількість ВІЛ-інфікованих досягне 200 000 осіб .

Інфекційні захворювання тварин . ( Епізоотія - широко розповсюджені інфекційні захворювання тварин. ) Найбільш поширені на території України такі епізоотичні хвороби , як туберкульоз , лейкоз , лептоспіроз , сальмонельози , сибірка , сказ , класична чума свиней , хвороба Гамборо , хвороба Марека .

Хвороби та шкідники рослин . ( Епіфітотія - широко розповсюджені захворювання рослин .) На Україні у посівах зернових культур має місце епіфітотія борошнистої роси , бурої листкової іржі , фузаріозу , а в степовій зоні відмічався масовий спалах розвитку найнебезпечнішого шкідника озимої пшениці - клопа-черепашки .

Отже , за умови високого ступеня антропогенізації території України , з перевищенням техногенного навантаження на природне середовище у 5-6 разів порівняно з іншими розвинутими країнами , окремо виділяється група природно-техногенних небезпечних явищ , пов'язаних з експлуатацією гребель , водосховищ , проведенням заходів з меліорації і водопостачання , гірничих видобувних робіт . З іншого боку , завжди є загроза дії стихійних явищ на різні промислові об'єкти , споруди тощо . Руйнування чи пошкодження таких об'єктів з небезпечними виробництвами може призвести до пожеж , вибухів , викидів небезпечних речовин , затоплення територій , радіоактивного забруднення . Стихійні лиха можуть призводити до транспортних аварій , аварій в електроенергетичних спорудах .

5.5. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях .

Одним з основних завдань ЦО України є організація життєзабезпечення населення у разі виникнення надзвичайної ситуації . Заходи життєзабезпечення здійснюються центральними та місцевими органами державної виконавчої влади , структурними підрозділами у їх складі , що безпосередньо відповідають за захист населення .

Головними заходами є :

• надання житла ;

• організація харчування ;

• забезпечення одягом , взуттям та товарами першої необхідності ;

• медичне обслуговування і т.д.

5.5.1. Заходи щодо життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях .

Організація життєзабезпечення населення в екстремальних умовах є комплекс заходів , спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя , здоров'я і працездатності людей.

Він включає :

• управління діяльністю робітників та службовців , всього населення при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій ;

• захист населення та території від наслідків аварії , катастроф , стихійного лиха ;

• забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності ;

• захист продовольства , харчової сировини , фуражу , вододжерел від радіаційного , хімічного та біологічного зараження (забруднення) ;

• житлове забезпечення і працевлаштування ;

• комунально-побутове обслуговування ;

• медичне обслуговування ;

• навчання населення способам захисту і діям в умовах надзвичайних ситуацій ;

• розробка і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного , хімічного та біологічного зараження ;

• санітарну обробку ;

• знезараження території , споруд , транспортних засобів , обладнання , сировини , матеріалів і готової продукції ;

• підготовка сил та засобів і ведення рятувальних і інших невідкладних робіт в районах лиха осередках ураження ;

• забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки , порядок поведінки ; морально-психологічну підготовку і міри , щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах ;

• заходи , спрямовані на попередження , запобігання або послаблення несприятливих для людей екологічних наслідків надзвичайних ситуацій та інші заходи .

Всі ці заходи організуються державною виконавчою владою областей , районів , міст , районів у містах , селищ і сіл , органами управління цивільної оборони при чіткому погодженні між ними заходів , що проводяться . Керівники підприємств , установ і організацій є безпосередніми виконавцями цих заходів . Заходи розробляються завчасно , відображаються в планах ЦО і виконуються в період загрози та після виникнення надзвичайної ситуації .