- •Лекція 1: Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.
- •1.1 Небезпека .Класифікація небезпек.
- •1.2. Основні джерела та чинники небезпеки.
- •1.3. Прогнозування небезпек та захист від їх дії.
- •1.4. Ризик. Визначення величини ризику.
- •1.5. Види ризиків.
- •Лекція 2. “Безпека життєдіяльності в системі
- •2.1. Аспекти взаємодії в системі „ Людина – природне середовище”.
- •2.2. Основні причини виникнення екологічної кризи.
- •2.3. Наслідки забруднення навколишнього середовища.
- •Лекція 3. Безпека життєдіяльності в системі
- •3.1. Вплив виробничого середовища на здоров’я та працездатність людини.
- •3.2. Характеристика видів виробничої діяльності.
- •3.3. Вплив мікроклімату на працездатність людини.
- •3.4. Метеорологічно небезпечні явища
- •3.5. Вплив шкідливих речовин на організм людини.
- •3.6. Виробниче освітлення
- •3.6.1. Природне освітленення
- •3.6.2. Штучне освітлення
- •3.6.3. Джерела штучного освітлення та світильники
- •3.7. Інфразвук
- •3.8. Виробничий шум
- •3.9. Ультразвук
- •3.10. Виробнича вібрація
- •3.11. Електричний струм
- •3.12.Статична електрика
- •3.13. Електромагнітні поля
- •3.14. Іонізуючі випромінювання
- •3.15. Ультрафіолетове випромінювання
- •3.16. Лазерне випромінювання
- •3.17. Ергономіка як наукова дисципліна.
- •4.1. Побутовий травматизм. Статистика та основні причини побутового травматизму.
- •4.3. Утоплення
- •4.4. Отруєння
- •4.4.1. Харчові отруєння
- •4.4.2. Отруєння грибами
- •4.4.3. Медикаментозне отруєння
- •4.4.4. Отруєння отрутохімікатами
- •4.5. Побутові предмети, та засоби побутової хімії, як джерела небезпеки
- •4.6. Основні правила безпеки в побуті
- •4.7. Місто – як джерело небезпеки.
- •4.8. Витік газу
- •4.9. Руйнування помешкання внаслідок землетрусу, вибуху іноді через недоліки будівництва.
- •4.10. Надзвичайні ситуації на транспорті (автобус, тролейбус, трамвай)
- •Що робити при пожежі в транспорті?
- •4.11. Аварія автомобіля
- •4.12. Аварія поїзда і пожежа
- •4.13. Аварія літака
- •Лекція 5. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
- •5.1 Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- •5.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •5.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •5.3.1. Транспортні аварії (катастрофи)
- •5.3.2. Радіаційно небезпечні об’єкти (рно)
- •5.3.3. Пожежо - та вибухонебезпечні об’єкти.
- •5.3.4. Газо -, нафто- та продуктопроводи
- •5.3.5. Об’єкти комунального господарства
- •5.3.6. Гідродинамічні аварії
- •5.4 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •5.4.1. Геологічно небезпечні явища
- •5.4.2 Гідрологічні надзвичайні ситуації
- •5.4.3. Масові інфекційні захворювання та отруєння людей.
- •5.5. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях .
- •5.5.1. Заходи щодо життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях .
- •Лекція 6. Тероризм. Співробітництво держав у боротьбі з ним.
- •Лекція 7. Принципи надання першої долікарської допомоги.
- •Долікарська допомога при ураженні електричним струмом
- •Перелік медичних засобів першої допомоги
- •Список використаної літератури:
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Питання для обговорення на семінарських заняттях
- •5.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх - негативних наслідків
- •5.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •Теми для доповідей. Рефератів і контрольних робіт
- •З дисципліни „Безпека життєдіяльності”
5.3.2. Радіаційно небезпечні об’єкти (рно)
До типових РНО відносяться:
- атомні електростанції (АЕС), підприємство з виготовлення ядерного палева, з переробки ядерного палива і поховання радіоактивних відходів;
- науково-дослідницькі та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами.
На території України діють 5 атомних електростанцій з 16-ма енергетичними ядерними реакторами і 2 дослідних ядерних реактора та більше 8-ми тисяч підприємств і організацій, які використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та медичній практиці різноманітні радіоактивні речовини.
Радіаційні аварії – це аварії з викидом радіоактивних речовин або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об’єктів, в кількостях, що перевищують установлені межі їх безпечної експлуатації.
Атомні електростанції. Найбільш небезпечними із всіх аварій на РНО є аварії на атомних електростанціях з викидом радіонуклідів в атмосферу і гідросферу.
При прогнозуванні та оцінці радіаційної обстановки передбачаються два види аварій, при яких створюється небезпечна радіаційна обстановка на місцевості, що потребує здійснення заходів щодо захисту населення; це – гіпотетична аварія зруйнування реактора.
Гіпотетична аварія – аварія, для якої проектом не передбачаються технічні заходи, що забезпечують безпеку АЕС. При викиді радіоактивних речовин в атмосферу виникає небезпечна радіаційна обстановка, що може призвести до опромінення населення.
Аварія с повним руйнуванням ядерного реактора може відбуватися в наслідках стихійного лиха, падіння повітряного транспорту на споруди АЕС, вибуху звичайних боєприпасів тощо.
Наслідки аварій і руйнування об’єктів із ядерними компонентами характеризуються насамперед масштабами радіоактивного забруднення навколишнього середовища і опромінення населення. Вони залежать від геофізичних параметрів атмосфери, що визначають швидкість розносу викиду; від розміщення людей, тварин, сільськогосподарських угідь, житлових, громадських і виробничих будівель у зоні аварії.
Основними визначальними чинниками радіоактивного забруднення навколишнього середовища і опромінення населення є ізотопний склад, активність і динаміка викиду радіонуклідів
5.3.3. Пожежо - та вибухонебезпечні об’єкти.
На об’єктах господарської діяльності України діє понад 1200 великих вибухо- та пожежонебезпечних об’єктів, на яких зосереджено понад 13,6 млн. тонн твердих і рідких вибухо- та пожежонебезпечних речовин.
Переважна кількість вибухо – пожежонебезпечних об’єктів розташована в центральних, східних і південних областях країни, де сконцентровані хімічні, нафто- і газопереробні, коксохімічні, металургійні та машинобудівні підприємства.
5.3.4. Газо -, нафто- та продуктопроводи
На території України протяжність магістральних газопроводів складає більше 35,2 тис. км, магістральних нафтопроводів – 3,9 тис. км. Їх роботу забезпечує 31 компресорна нафтоперекачувальна і 89 компресорних газоперекачувальних станцій. Протяжність продуктопроводів складає 3,3 тис. км.
Щорічно потрібно оновлювати 500 км лінійної частини магістральних газопроводів на рік. Фактичне виконання робіт з капітального ремонту та реконструкції газотранспортної системи майже у 10 разів нижче, ніж потрібно.