- •Лекція 1: Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.
- •1.1 Небезпека .Класифікація небезпек.
- •1.2. Основні джерела та чинники небезпеки.
- •1.3. Прогнозування небезпек та захист від їх дії.
- •1.4. Ризик. Визначення величини ризику.
- •1.5. Види ризиків.
- •Лекція 2. “Безпека життєдіяльності в системі
- •2.1. Аспекти взаємодії в системі „ Людина – природне середовище”.
- •2.2. Основні причини виникнення екологічної кризи.
- •2.3. Наслідки забруднення навколишнього середовища.
- •Лекція 3. Безпека життєдіяльності в системі
- •3.1. Вплив виробничого середовища на здоров’я та працездатність людини.
- •3.2. Характеристика видів виробничої діяльності.
- •3.3. Вплив мікроклімату на працездатність людини.
- •3.4. Метеорологічно небезпечні явища
- •3.5. Вплив шкідливих речовин на організм людини.
- •3.6. Виробниче освітлення
- •3.6.1. Природне освітленення
- •3.6.2. Штучне освітлення
- •3.6.3. Джерела штучного освітлення та світильники
- •3.7. Інфразвук
- •3.8. Виробничий шум
- •3.9. Ультразвук
- •3.10. Виробнича вібрація
- •3.11. Електричний струм
- •3.12.Статична електрика
- •3.13. Електромагнітні поля
- •3.14. Іонізуючі випромінювання
- •3.15. Ультрафіолетове випромінювання
- •3.16. Лазерне випромінювання
- •3.17. Ергономіка як наукова дисципліна.
- •4.1. Побутовий травматизм. Статистика та основні причини побутового травматизму.
- •4.3. Утоплення
- •4.4. Отруєння
- •4.4.1. Харчові отруєння
- •4.4.2. Отруєння грибами
- •4.4.3. Медикаментозне отруєння
- •4.4.4. Отруєння отрутохімікатами
- •4.5. Побутові предмети, та засоби побутової хімії, як джерела небезпеки
- •4.6. Основні правила безпеки в побуті
- •4.7. Місто – як джерело небезпеки.
- •4.8. Витік газу
- •4.9. Руйнування помешкання внаслідок землетрусу, вибуху іноді через недоліки будівництва.
- •4.10. Надзвичайні ситуації на транспорті (автобус, тролейбус, трамвай)
- •Що робити при пожежі в транспорті?
- •4.11. Аварія автомобіля
- •4.12. Аварія поїзда і пожежа
- •4.13. Аварія літака
- •Лекція 5. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
- •5.1 Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- •5.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •5.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру
- •5.3.1. Транспортні аварії (катастрофи)
- •5.3.2. Радіаційно небезпечні об’єкти (рно)
- •5.3.3. Пожежо - та вибухонебезпечні об’єкти.
- •5.3.4. Газо -, нафто- та продуктопроводи
- •5.3.5. Об’єкти комунального господарства
- •5.3.6. Гідродинамічні аварії
- •5.4 Надзвичайні ситуації природного характеру
- •5.4.1. Геологічно небезпечні явища
- •5.4.2 Гідрологічні надзвичайні ситуації
- •5.4.3. Масові інфекційні захворювання та отруєння людей.
- •5.5. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях .
- •5.5.1. Заходи щодо життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях .
- •Лекція 6. Тероризм. Співробітництво держав у боротьбі з ним.
- •Лекція 7. Принципи надання першої долікарської допомоги.
- •Долікарська допомога при ураженні електричним струмом
- •Перелік медичних засобів першої допомоги
- •Список використаної літератури:
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Питання для обговорення на семінарських заняттях
- •5.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх - негативних наслідків
- •5.2. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •Теми для доповідей. Рефератів і контрольних робіт
- •З дисципліни „Безпека життєдіяльності”
3.3. Вплив мікроклімату на працездатність людини.
Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови), які визначаються температурою, відносною вологістю, рухом повітрю та тепловим випромінюванням нагрітих поверхонь, що в сукупності впливають на тепловий стан організму людини.
В процесі трудової діяльності людина перебуває у постійній тепловій взаємодії з виробничим середовищем. За нормальних мікрокліматичних умов в організмі працівника, завдяки терморегуляції, підтримується постійна температура тіла (36,60С). Віддача тепла організмом людини здійснюється, в основному, за рахунок випромінювання і випаровування вологи з поверхні шкіри.
Чим нижча температура повітря і шкідливість його руху, тим більше тепла віддається випромінюванням. При високій температурі значна частина тепла втрачається випаровуванням поту.
Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випаровуванням. Через високу вологість випаровування утруднюється і віддача тепла зменшується. Зниження вологості покращує процес тепловіддачі випаровуванням.
Рухомість повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаровуванням. У жарких виробничих приміщеннях при температурі рухомого повітря до 350С рух повітря сприяє збільшенню віддачі тепла організмом. З підвищенням температури рухоме гаряче повітря саме буде віддавати своє тепло тілу людини, викликаючи його нагрівання.
Рухоме повітря при низькій температурі викликає переохолодження організму. Різкі коливання температури в приміщенні, яке продувається холодним повітрям (потягом), значно порушують терморегуляцію організму і можуть викликати простудні захворювання.
Можливості організму пристосовуватись до метрологічних умов значені, однак не безмежні. Верхньою межею терморегуляції людини, що знаходиться у стані спокою, прийнято вважати 30-310С при відносній вологості 85% чи 400С при відносній вологості 30%. При виконанні фізичної роботи ця межа значно нижча.
Період року визначається за середньодобовою температурою зовнішнього середовища tСД. При tСД < +100С –холодний період року, а якщо tСД >= +100C – теплий.
Мікрокліматичні умови поділяються:
Оптимальні мікрокліматичні умови комплекс мікрокліматичних чинників, які в умовах тривалої та систематичної дії на людину створюють комфортні теплові відчуття та збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції.
Допустимі мікрокліматичні умови комплекс мікрокліматичних чинників, які в умовах тривалої та систематичної дії на людину можуть викликати дискомфортні відчуття та зміни теплового стану організму, однак вони швидко минають і нормалізуються за рахунок напруження механізмів терморегуляції .
3.4. Метеорологічно небезпечні явища
Протягом останнього десятиріччя в Україні зафіксовано близько 240 випадків катастрофічних природних явищ метеорологічного походження зі значними матеріальними збитками.
Небезпечні метеорологічні явища, що мають місце в Україні: сильні зливи (Карпатські та Кримські гори);град (на всій території України);сильна спека (степова зона);суховії, посухи (степова та східна лісостепова зони);урагани, шквали, смерчі (більша частина території);пилові бурі ( південний схід степової зони);сильні тумани( південний схід степової зони);сильні заметілі ( південний схід степової зони);снігові заноси (Карпати);значні ожеледі ( степова зона);сильний мороз (північ Полісся та схід лісостепної зони).Крім того, вздовж узбережжя та в акваторії Чорного і Азовського морів мають місце шторми, ураганні вітри, смерчі, зливи, обмерзання споряд та суден, сильні тумани, заметілі, ожеледі.
В Україні щорічно спостерігається до 150 випадків стихійних метеорологічних явищ. Частіше за все повторюються сильні дощі, снігопади, ожеледі, тумани.
Найбільше потерпає від впливу стихійних метеорологічних явищ степова зона, де відмічаються явища, притаманні як для теплого, так і холодного періоду року.
Для Українських Карпат найбільш характерні сильні зливи, що викликають селеві та зливові потоки, град, сильні вітри, тумани заметілі, сильні снігопади.
Сильні дощі. В Україні серед стихійних явищ найбільш сильними є сильні дощі (зливи). Частіше за все вони бувають у Карпатах та горах Криму.
Град. В теплий період року сильні дощі супроводжуються градом, що відчутних збитків сільськогосподарським культурам. Найчастіше град випадає к гірських районах Криму та Карпат
