- •Глава 1. Аеропорти цивільної авіації 1.1 загальні поняття про повітряні траси та аеропорти
- •1.4. Приаеродромна територія і смуги повітряних підходів
- •Глава 2. Транспортна робота в аеропортах
- •2.1. Технологічний процес в аеропортах
- •2.2. Пропускна здатність
- •Глава 3. Інженерні споруди льотної зони 3.1. Штучні покриття
- •3.2. Злітно-посадкова смуга
- •3.4. Перони, місця стоянок та майданчики спеціального призначення
- •4.1. Загальні принципи планування та врахування вимог з охорони навколишнього середовища
- •Глава 4. Планування аеропортів
- •4.2. Вплив природно-кліматичних умов на розташування злітно-посадочних смуг та планування аеропорту
- •4.3. Орієнтування злітно-посадкових смуг у плані
- •4.4. Планування руліжних доріжок
- •4.5. Принципові схеми планування аеропортів
- •Глава 5. Визначення розмірів льотних смуг аеродромів 5.1. Принципи визначення довжини льотних смуг
- •5.2. Довжина льотної смуги для зльоту і посадки в стандартних умовах
- •5.3. Довжина літної смуги для зльоту і посадки у розрахункових умовах
- •5.4. Ширина злітно-посадкових смуг та рульових доріжок
- •5.5. Стандарти і рекомендації міжнародної
- •Глава 6. Особливі випадки проектування аеропортів 6.1. Вертолітні станції та вертодроми
- •7.2. Технічні вимоги, що запропоновані
- •7.3. Способи зображення рельєфу і методи проектування вертикального планування аеродромів
- •Глава 8. Проектування вертикальної планування
- •8.1. Особливості проектування поверхні штучних покриттів
- •8.2. Поперечний профіль і висотне
- •8.3. Проектування і поздовжнього профілю покриття
- •Глава 9. Типи штучних покриттів
- •9.1. Основні вимоги до штучних покриттів
- •9.2. Конструктивні шари штучних покриттів
- •9.3. Класифікація покриттів і загальні положення з їх конструювання
- •Глава 10. Покриття жорсткого типу
- •10.1 Бетонні покриття
- •10.2. Залізобетонні і армобетонні покриття
- •10.3. Монолітні попердньо напружені покриття
- •Глава 11. Покриття нежорсткого типу
- •11.1. Принципи призначення конструкцій покриттів нежорсткого типу
- •11.2. Асфальтобетонне покриття
- •11.3. Покриття з міцних щебеневих матеріалів підбраного складу оброблених органічними вяжучими матеріалами, влаштованих способом просочування
- •11.4. Покриття з гравійних та щебеневих сумішей, що влаштовані способом змішування
- •11.5. Спрощені покриття
- •23.5. Розрахункові навантаження на покриття злітно-посадкових смуг аеродромів
7.2. Технічні вимоги, що запропоновані
ДО РЕЛЬЄФУ ПОВЕРХНІ АЕРОДРОМІВ
Основні характеристики рельєфу поверхні аеродромів призначають так, щоб забезпечити безпечний розбіг, пробіг, рулювання повітряних суден і зберегти ухили для відводу води. Технічними вимогами для рельєфу аеродрому встановлюються певні вимоги.
Щоб забезпечити безпеку зльотів і посадок повітряних суден і природний стік води, технічними вимогами встановлюються величини мінімальних і максимальних ухилів поверхні ГЗПС.
Уповільнений сток атмосферних опадів приводить до перезволоженню грунтів та зменшення опору навантаження від коліс літаків. Поверхні задернованних ГЗПС повинен бути наданий ухил не менше 0,005. У важких суглинках і глинистих грунтах, аби поліпшити умови поверхневого водо відведення, допустиме збільшення ухилу до 0,007-0,010.
На легких, добре дренуючих супісках, піщаних і гравіюватих грунтах ухили можна зменшувати до 0,002-0,003.
Малі ухили можна допускати також у посушливих степових і напівпустельних районах з недостатнім зволоженням, де опадів небагато або ж значна частина їх випадає у зимовий період (південні райони України).
В основу нормування максимальних ухилів аеродромів закладена умова забезпечення нормальної роботи повітряних суден і нерозмиваність грунтової поверхні. Максимально допустимі ухили грунтових площ аеродрому наведено в табл. 10.1. Мінімально допустимі радіуси кривизни грунтових поверхонь аеродромів Rmin наведені в табл. 10.2.
Допустима різниця суміжних ухилів при кроці проектування 40 м така:
Rmin 10000 8000 6000 4000 3000
Δl 0.004 0.005 0.006 0.010 0.013
Вимоги до рельєфу поверхні ШЗПС, РД, MC, перонів зі штучними покриттями вищі, ніж до рельєфу льотних смуг з дерновим покровом, так як з них здійснюються польоти тяжких повітряних суден, що володіють високими швидкостями зльоту і посадки. З метою забезпечення водовідведення поздовжній ухил повинен бути не менше 0,0025 при влаштуванні відкритих лотків в кромках покриттів. При відсутності відкритих лотків у кромках допускається проектування поздовжнього профілю покриття з нульовим ухилом за умови забезпечення надійного стоку з покриття (за рахунок поперечного ухилу) зі скиданням води на грунт або в грунтові лотки, дну яких повинен бути наданий ухил не менше 0,005.
Таблиця 7.1
Ухили за елементами аеродрому |
Клас аеродрому |
||
А, Б, В |
Г, Д |
Е |
|
Поздовжні ухили ГВПС: середньої ділянки крайніх ділянок: спадаючий зростаючий Поздовжній ухил КСБ: спадаючий зростаючий Поздовжній ухил БСБ: середнього ділянки крайніх ділянок: спадаючий зростаючий Поздовжній ухил РД Поздовжній ухил групових МС Поперечні ухили ГВПС, КСБ: односхилий профіль двосхилий профіль Поперечний ухил БСБ Поперечний ухил групових МС |
0,020
0,020 0,008
0,020 0,008
0,020
0,020 0,008 0,020
0,020
0,020 0,030 0,025
0,015 |
0,025
0,025 0,015
0,025 0,015
0,030
0,025 0,015 0,025
0,020
0,025 0,030 0,025
0,015 |
0,030
0,025 0,015
0,030 0,020
0,030
0,030 0,015 0,030
0,025
0,025 0,030 0,030
0,02 |
Примітка. Довжина крайніх ділянок ГЗПС і БСБ при призначенні ухилів приймаються: аеродромів класу А, Б, В - 1/6, класу Г, Д, Е - 1/4 довжини ГЗПС.
Максимальні ухили поверхні штучних покриттів різних елементів аеродрому приймаються не більше ухилів, що вказані в табл. 7.3, а радіуси кривизни поверхні в поздовжньому напрямку повинні бути не менше наведених в табл. 10.4. Допускаєма різниця суміжних ухилів Δi в поздовжньому напрямку при кроці 40 м така:
Rmin 30000 20000 10000 6000 3000
Δi 0,0013 0,0020 0,0040 0,006 0,0130
Щоб прискорити стікання води, мінімальні поперечні ухили покриттів беруть значно більшими, ніж мінімальні поздовжні ухили, тобто в межах від 0,008 до 0,09. Однак на ділянках перетину покриттями грунтових льотних смуг або смуг безпеки мінімальні поперечні похили слід зменшувати до 0,005 для того, щоб покриття не затрудняло льотну роботу на пересічних ділянках аеродрому.
Максимальні значення поперечних похилів ШЗПС слід приймати тільки в несприятливих грунтових, гідрогеологічних та кліматичних умовах.
Таблиця 7.2
Елементи аеродрому |
Класи аеродромів |
|
А, Б, В |
Г, Д, Е |
|
Робоча площа ГВПС: в поздовжньому напрямку в поперечному напрямку Бічні і кінцеві смуги безпеки в поздовжньому напрямку в поперечному напрямку |
10000 8000
6000 3000 |
6000 6000
4000 3000 |
Таблиця 7.3
Ухили за елементами аеродрому |
Клас аеродрому |
||
А, Б, В |
Г, Д |
Е |
|
ШЗПС Поздовжній ухил середньої ділянки: крайніх ділянок Поперечний ухил односхилий профіль двосхилий профіль РД Поздовжній ухил: магістральних і з’єднувальних РД допоміжних Поперечний ухил Перони, МС і майданчики спеціального призначення Поздовжній і поперечний ухил Укріплені грунтові узбіччя і вимощення Укріплення ділянки узбіч, що примикають до торців ШЗПС: поздовжні ухили поперечні ухили: при двосхилому профілі ШЗПС при односхилому профілі ШЗПС Укріплення узбіччя і вимощення ШЗПС, РД (поза межами льотного поля), перонів, МС, майданчиків спеціального призначення: поперечний ухил |
0,0125 0,008
0,015 0,015
0,015 0,020 0,015
0,010
0,008
0,017 0,017
0,030 |
0,015 0,015
0,015, 0,020 0,015, 0,020
0,025 0,030 0,020
0,010
0,01
0,015 0,015
0,030 |
0,020 0,015
0,020 0,020
0,030 0,025 0,020
0,020
-
- -
0,030 |
Примітки. 1. На крайніх ділянках ЗПС ухили повинні бити одного напрямку.
2. Довжина крайніх ділянок ШЗПС при призначенні ухилів приймається для аеродромів класів А, Б, В рівній 1/6 довжини ШЗПС, для аеродромів класів Г, Д, Е - 1/4.
3. При реконструкції існуючих аеродромів допускається значення ухилів, що вказані в таблиці збільшувати на 20%.
Таблиця 7.4
Клас аеродрому |
Радіус кривизни поверхні ШЗПС, м |
Клас аеродрому |
Радіус кривизни поверхні ШЗПС, м |
А Б |
30000 20000 |
В Г, Д Е |
20000 10000 6000 |
