- •Глава 1. Аеропорти цивільної авіації 1.1 загальні поняття про повітряні траси та аеропорти
- •1.4. Приаеродромна територія і смуги повітряних підходів
- •Глава 2. Транспортна робота в аеропортах
- •2.1. Технологічний процес в аеропортах
- •2.2. Пропускна здатність
- •Глава 3. Інженерні споруди льотної зони 3.1. Штучні покриття
- •3.2. Злітно-посадкова смуга
- •3.4. Перони, місця стоянок та майданчики спеціального призначення
- •4.1. Загальні принципи планування та врахування вимог з охорони навколишнього середовища
- •Глава 4. Планування аеропортів
- •4.2. Вплив природно-кліматичних умов на розташування злітно-посадочних смуг та планування аеропорту
- •4.3. Орієнтування злітно-посадкових смуг у плані
- •4.4. Планування руліжних доріжок
- •4.5. Принципові схеми планування аеропортів
- •Глава 5. Визначення розмірів льотних смуг аеродромів 5.1. Принципи визначення довжини льотних смуг
- •5.2. Довжина льотної смуги для зльоту і посадки в стандартних умовах
- •5.3. Довжина літної смуги для зльоту і посадки у розрахункових умовах
- •5.4. Ширина злітно-посадкових смуг та рульових доріжок
- •5.5. Стандарти і рекомендації міжнародної
- •Глава 6. Особливі випадки проектування аеропортів 6.1. Вертолітні станції та вертодроми
- •7.2. Технічні вимоги, що запропоновані
- •7.3. Способи зображення рельєфу і методи проектування вертикального планування аеродромів
- •Глава 8. Проектування вертикальної планування
- •8.1. Особливості проектування поверхні штучних покриттів
- •8.2. Поперечний профіль і висотне
- •8.3. Проектування і поздовжнього профілю покриття
- •Глава 9. Типи штучних покриттів
- •9.1. Основні вимоги до штучних покриттів
- •9.2. Конструктивні шари штучних покриттів
- •9.3. Класифікація покриттів і загальні положення з їх конструювання
- •Глава 10. Покриття жорсткого типу
- •10.1 Бетонні покриття
- •10.2. Залізобетонні і армобетонні покриття
- •10.3. Монолітні попердньо напружені покриття
- •Глава 11. Покриття нежорсткого типу
- •11.1. Принципи призначення конструкцій покриттів нежорсткого типу
- •11.2. Асфальтобетонне покриття
- •11.3. Покриття з міцних щебеневих матеріалів підбраного складу оброблених органічними вяжучими матеріалами, влаштованих способом просочування
- •11.4. Покриття з гравійних та щебеневих сумішей, що влаштовані способом змішування
- •11.5. Спрощені покриття
- •23.5. Розрахункові навантаження на покриття злітно-посадкових смуг аеродромів
11.3. Покриття з міцних щебеневих матеріалів підбраного складу оброблених органічними вяжучими матеріалами, влаштованих способом просочування
Щебеневі покриття (рис. 11.3), що влаштовуються способом просочення, мають високу міцність, водостійкість, беспильність.
Щебеневі покриття влаштовують шарами за принципом розклінцовки з чистого сухого і однорідного за міцностю щебеню, що підібраного за фракціями (рис. 11.4). Модуль пружності щебеню може бути до 450МПа. При кожній наступній розсипці щебеня одночасно проводиться ущільнення і розливання в'яжучих матеріалів.
Рис. 11.3. Конструкція чорних щебеневих покриттів: 1 – поверхнева обробка; 2 – чорний щебінь; 3 – щебінь; 4 – грунтогравійна суміш; 5 – чорний гравій або грунтогравійна суміш, що оброблена бітумом.
Рис. 11.4. Схема розклінцовки щебеня: Р – тиск при укатці щебеня; R – сили розпору; Т – сили тертя; 1 – щебінь менш крупний; 2 – щебінь крупний; 3 – бітум.
Таблиця 11.5
Просочення |
Кількість прийомів висипання щебеню |
Порядок розсипання та розливу |
Поверхнева обробка |
Загальна витрата матеріалів |
|||
I |
II |
III |
IV |
||||
Глибока 6,5-8,0 см (Для покриттів) Розміри фракцій, мм Витрата: щебеню м3/100 м2 в'яжучого л/м2 Глибока 6,5-8,0 см Розміри фракцій, мм Витрата: щебеню м3/100 м2 в'яжучого л/м2 Полегшена 4-6 см (Для основ) Розміри фракцій, мм Витрата: щебеню м3/100 м2 в'яжучого л/м2 Полегшена 4-6 см Розміри фракцій, мм Витрата: щебеню м3/100 м2 в'яжучого л/м2 |
4
3
3
2 |
40-70 4,5-6,0 3,0-4,0
25-65
7,5-10,0 5,0-7,0
25-40
3,0-4,5 3,0-4,5
25-40
5,0-7,5 4,0-6,0 |
25-40 3,0-4,0 2,5-3,0
15-25
1,0-1,1 2,0-2,5
15-25
2,0-3,0 2,0-2,5
3(5)-15
0,9-1,1 - |
15-25 1,0-1,1 2,0-2,5
3(5)-15
0,9-1,1 1,5-2,0
3(5)-15
0,9-1,1 -
-
- - |
3(5)-15 0,9-1,1 1,5-2,0
-
- -
-
- -
-
- - |
3-5 0,8-1,2 -
3-5
0,8-1,2 -
-
- -
-
- - |
- 10,2-13,4 9,0-11,5
-
10,2-13,4 8,5-11,5
-
5,9-8,6 5,0-6,5
-
5,9-8,6 4,0-6,0 |
Примітка. Норми витрати матеріалів (щебеню і вяжучого) дані: менші при просочуванні на глибину 6 і 4 см, великі - 8 і 6,5 см.
Таблиця 11.6
Матеріал для поверхневої обробка |
Бітум |
Кам'яно-вугільний бітум |
|||
Нафтовий в'язкий |
Нафтовий рідкий |
Сланцевий в'язкий і рідкий |
|||
Висівки (0-5 мм) Камяний відсівів і клинец (5—15 і 12—25 мм) |
-
БНД 200/300 БНД 130/200 |
СГ 40/70 МГ 10/70 СГ 70/130 СГ 130/200 МГ 130/200 |
С-4 БС-0 С-5 С-6
|
Д-4
Д-5 Д-6 |
|
В'яжуче проникає в товщину і спільно з щебенем створює шар стійкого і довговічного покриття. Залежно від призначення покриття просочення може бути глибоким (6,5-8,0 см) або полегшеним (4-6 см). При глибокому просочуванню застосовується щебінь трьох-чотирьох фракцій з максимальним розміром часток до 65-70 мм, при полегшеному - щебінь двох-трьох фракцій з максимальним розміром часток до 30 - 40 мм. Для просочення застосовують нафтові в'язкі бітуми БНД 130/200, БНД 90/130, в'язкі сланцеві бітуми БС-1 і кам'яновугільні дьогті Д-6. Рекомендовані розміри фракцій, витрата кам'яних матеріалів, норми розливу в'яжучого наведені в табл. 11.5. Чорні щебеневі покриття зазвичай влаштовують на штучних основах з щебеню, грунтощебеневої або грунтогравійної суміші, а також з стабілізованих грунтів.
При влаштуванні чорних щебеневих покриттів спочатку розсипають і слабо накочують один шар щебеню. Далі розливають бітум, який просочується в пори між фракціями щебеню.
Для попереднього ущільнення застосовують легкі катки масою 5-6 т, а для подальшого - важкі масою 8-10 т. Катки рухаються зі швидкістю 1,5-2,5 км / ч. Легкі катки по одному сліду проходять від 2 до 5 разів. Ущільнення важкими катками проводиться до тих пір, поки щебінь не прийме стійке положення.
Заключним етапом роботи є поверхнева обробка, при якій на покриття розливається бітум або дьоготь, потім розсипається кам'яний відсів і проводиться ущільнення декількома проходами. У результаті створюється килимок товщиною 0,5-1,5 см, який підвищує водонепроникність покриттів, зменшує опір руху транспортних засобів і зберігає покриття від зношування.
Рекомендовані марки в'яжучого для поверхневої обробки наведені в табл. 11.6.
