- •1. Предмет і завдання курсу "Історія економічних учень".
- •2.Особливості розвитку господарства на стародавньому Сході.
- •3. Економічна думка стародавнього Єгипту та Месопотамії
- •5. Господарство античних країн
- •6. Економічна думка античного світу. Стародавня Греція - Ксенофонт, Платон, Аристотель.
- •7.Економічна думка античного світу. Стародавній Рим - Катон, Гракхи, Варрон, Колумелла.
- •9.Розвиток феодального землеволодіння у період Середньовіччя. Середньовічне місто. Розвиток ремесла. Цехи.
- •10. Трактати Лі Гоу, Мійосі Кійоюкі
- •11. Економічні ідеї Корану. Абу Юсуф, Ібн Хальдун
- •12. Економічні погляди Фоми Аквінського, Ніколи Орема та Георгія Пліфона
- •13. Особливості становлення феодальних відносин на українських землях. Розвиток ремесла і торгівлі.
- •14.Зародження економічної думки в Київській Русі. Єрмолай-Єразм та Іван Пересвєтов у Московській державі.
- •15. Первісне нагромадження капіталу та його особливості в різних країнах світу
- •17.Мануфактурний меркантилізм.
- •18.Іван Посошков та його книга "Про бідність і багатство''.
- •23. Промисловий переворот у країнах Західної Європи та сша
- •25. Особливості економічної терії д. Рікардо
- •32. Індустріалізація в країнах Західної Європи та сша у хіх ст.
- •33. Виникнення утопічного соціалізму. Томас Мор і Томмазо Кампанелла
- •35. Теоретичні проблеми "Капіталу" к.Маркса
- •36.Економічна модель соціалізму в працях Маркса і Енгельса.
- •37. Марксизм і сучасність
- •38. Друга технічна революція та її вплив на світове господарство.
- •40.Г.Госсен про основні принципи маржинального аналізу. Ж. Дюпюї, а. Курно, і. Фон Тюнен.
- •41.Австрійська школа маржиналізму. К.Менгер, ф.Візер, 0. Фон Бем-Баверк. Австрійська школа граничної корисності. К.Менгер, є.Бем-Баверк, ф.ВІзер.
- •42.Кембрідзька школа маржиналізму
- •43.Американська школа маржиналізму. Д.Б.Кларк.
- •44. Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі л.Вальраса, в.Парето.
- •45.Виникнення національної економічної школи в Німеччині.
- •46.Нова історична школа в Німеччині.
- •47.Господарство Запорізької Січі
- •48. Міста та ремесла в Україні у хviii ст. Розвиток фінансової справи
- •49.Аграрна реформа на українських землях у хіх ст.
- •50. Промисловий переворот в Україні, його технічні та соціальні наслідки.
- •51.Економічні ідеї декабристів
- •53.О.І.Герцен, м.П.Огарьов, м.Г.Чернишевський та їх економічні погляди.
- •55.Економічна думка в Росії в іі пол. XIX -на початку XX ст.
- •56.Економічна думка в Україні в період підготовки та здійснення реформи 1861 року.
- •57. Ліберально-буржуазна екон. Думка в Україні в II пол. XiXст. (в пореформенний період)
- •58. Економічні погляди Подолинського.
- •59. Ліберальне народництво в Укр. П. Червінський т.Осадчий м.Левицький.
- •60. Політична економія в Україні в іі пол. 19 – поч. 20 ст. Та її еволюція.
- •62. Перша світова війна та її вплив на світове господарство. Версальська система.
- •64.Світова економічна криза 1929-1933 рр. Та шляхи виходу з неї розвинених країн.
- •66.Економічна політика урядів Великобританії, Німеччини та Франції у 1930-х рр.
- •68.Військовий комунізм та неп у Радянському Союзі.
- •69. Новий індустріальний курс у срср
- •70.Економічні наслідки другої світової війни для різних країн світу.
- •71.План Маршалла та реформи л. Ерхарда. Німецьке „економічне диво”.
- •58.Революційно-демократична економічна думка в Україні в 2 пол. 19ст.
- •74.Посткейнсіанство. Дж.Робінсон, п.Сраффа, н.Калдор.
- •79.Економічні реформи 1980-х рр. Рейганоміка і тетчеризм.
- •80."Ліве крило"лібералізму (фрайбурзька школа)
- •83. Теорія монополістичної та недосконалої конкуренції. Е.Чемберлін та Дж. Робінсон.
- •87.Соціально-економічні реформи доби „відлиги” в срср.
- •88.Соціально-економічна криза радянської системи в 1970-1980-ті рр. Спроби економічних реформ доби перебудови.
- •89.Основні етапи становлення та розвитку економічної науки в срср.
- •90.Радянська економiчна думка перехiдного перiоду. Методологiчнi дискусiї 20-30-х рр.
- •91.Розвиток економічної науки в срср та в Україні у 30-9о-х рр XX ст.
- •92.Розвиток світового господарства
- •93.Економічна інтеграція. Європейський Союз та інші інтеграційні об’єднання.
10. Трактати Лі Гоу, Мійосі Кійоюкі
Праця Лі Гоу "План збагачення держави, план посилення армії, план заспокоєння народу" (XI ст.) — класичний взірець конфуціанського світосприйняття. Фінанси держави, на думку Лі Гоу, є основним інструментом її збагачення. Державне регулювання має здійснюватися для того, щоб "у низах не відчували нестатків, а у верхах був достаток". Споживання матеріальних благ слід здійснювати з урахуванням соціального рангу людей. Багато уваги у трактаті Лі Гоу приділено регулюванню цін, тобто "вирівнюванню" ринкових цін на зерно впродовж року. Держава таким чином повинна послаблювати сезонні коливання цін на сільськогосподарську продукцію. Програма нагромадження державою запасів продовольства на випадок непередбачених обставин безпосередньо пов'язана у Лі Гоу з вирішенням проблеми споживання.
11. Економічні ідеї Корану. Абу Юсуф, Ібн Хальдун
Коран визначає: захист прав власності, раціональне використання; визначаються первинні соц. інститути (сім’я, рід); відділяє лихварство від ек.діяльності (заборона лихварської діяльності, але терпимість до торгівлі); затверджує соц.нерівність.
У концепції Ібн-Хальдуна («соціальна фізика») схвальне ставлення до праці, засуджується скупість, марнотратство, головним досягненням концепції є розкриття диференційованого характеру еволюції суспільства від «примітивізму» до «цивілізації». Періодизація розвитку людства: дикість(розвиток переважно с/г), примітивізм(розвиток ремісництва і торгівлі), цивілізація (розвиток науки і мистецтва). Багатство держави він вбачав у наявності вироблених товарів. Вартість товарів залежить від людської праці, затраченої на їх вир-во. Гроші виконують функції придбання, нагромадження і скарбу. Ібн-Хальдун показав розуміння того, що забезпеченість більшості людей предметами першої необхідності («необхідним») і предметами розкоші («позбавлених необхідності») залежить передусім від заселеності міста.
Особенностью работ Абу Йусуфа, как и многих других трудов мусульманских богословов и правоведов того времени, является использование междисциплинарного подхода. Так, в самой известной его книге «Китаб ал-харадж» – по сути, пособию по налогообложению – рассматриваются не только вопросы, касающиеся взимания подушной подати и налога на землю, но и связанные с земле- и водопользованием, государственным управлением и даже преступлениями и наказаниями. Анализируя многочисленные налоги и сборы, имевшие место в халифате, Абу Йусуф приходит к выводу, что государство должно по возможности избегать взимания чрезмерных поборов, ибо это, в конечном счете, может привести к его деградации и гибели. Именно Абу Йусуф впервые сформулировал принципы, ставшие впоследствии классическими для налогообложения: принятие налоговыми органами во внимание способности со стороны налогоплательщика выплачивать налог, взимание налога в удобное для налогоплательщика время, централизация налогового ведомства в государстве и др. Абу Йусуф выступал последовательным противником сдачи налогов на откуп, широко распространенной в мусульманском мире в то время. Вместо фиксированной ставки хараджа, Абу Йусуф предложил взимать данный налог на основе пропорциональной системы раздела урожая (мукасама). Ставка налога зависела от свойств земли и методов ее обработки.