35.Міжнародна торгівля. Неокласична теорія.

Наприкінці 19-го – початку 20-го століття з’явилася неокласична теорія. Новизна її в тому, що вона має справу зі змінними видатками. Тому крива трансформації виробничих можливостей опукла відносно початку координат.

Відміна від класичної теорії:

• В неокласичній теорії розглядаються попит та пропозиція на товари, що є базовими компонентами споживчої системи.

• Неокласична теорія базується на так званих змінних видатках.

• Неокласична теорія має справу зі зростаючими видатками виробництва і тому крива трансформації виробничих можливостей має іншу форму ніж в класичній теорії.

Графік. Рівновага виробника в умовах автаркії (неокласична модель).

Виробництво в умовах автаркії знаходиться в стані рівноваги у точці Е, тобто в точці дотику кривої трансформації виробничих потужностей до лінії внутрішніх цін. У цьому випадку виробник не має стимулу до зміни структури виробництва, оскільки в цьому випадку . Будь-яка інша точка навіть при такому ж співвідношенні цін не може бути точкою рівноваги. Точка А не може бути точкою рівноваги в умовах автаркії, тому що лінія цін в цій точці має менший нахил, ніж попередня лінія внутрішніх цін, співвідношення цін в цій точці більше ніж співвідношення граничних витрат: і виробник зацікавлений в тому, щоб збільшити виробництво товару Х та зменшити виробництво товару Y, тому що виробництво товару Х є більш вигідним в порівнянні з виробництвом товару Y.

У точці В все навпаки - і виробник зацікавлений в тому, щоб збільшити виробництво товару Y та зменшити виробництво товару X, тому що виробництво товару Y є більш вигідним в порівнянні з виробництвом товару X. Ці співвідношення свідчать, що в обох випадках заради збільшення прибутку мають перейти в точку Е.

Тобто в точках А і В виробник буде рухатись до точки Е. В точці Е виробляється ОХ_Е одиниць товару Х і OY_E одиниць товару Y. Нахил лінії цін дорівнює граничній нормі трансформації: .

Графік. Загальна економічна рівновага в умовах автаркії.

Економіка знаходиться у стані рівноваги у точці Е. Ця точка характеризує максимальний можливий рівень добробуту за наявних виробничих потужностей (що визначаються кривою трансформації).

Крива байдужості та крива трансформації виробничих потужностей мають одну лише спільну точку Е. Е також є спільною точкою між цими кривими та лінією цін.

Ми кажемо, що економіка знаходиться у стані автаркії в рівновазі, коли лінія цін дорівнює граничній нормі корисності і граничним витратам:

Це також можна записати в вигляді:

Це і буде математичний запис рівноваги в точці Е.

Гранична норма корисності - співвідношення граничної корисності товару Х до граничної корисності товару Y.

Гранична корисність – це корисність яку має товар у результаті споживання додаткової одиниці товару.

Виробництво і споживання товару Х в умовах автаркії дорівнює OX_E, виробництво і споживання товару Y в умовах автаркії дорівнює OY_E.

Для того щоб розглянути переваги країни від зовнішньої торгівлі, ми повинні врахувати припущення, які має неокласична модель:

1) відсутність видатків, пов’язаних з переміщенням факторів виробництва із галузі в галузь; це означає, що виробництво не може швидко адаптуватись до зміни співвідношення цін, тому першою реакцією після початку зовнішньої торгівлі буде зменшення виробництва товару Y, а ресурси в галузь, що виробляє товар Х надійдуть лише через певний час.

2) всі фактори виробництва використовуються повністю (тобто в країні відсутнє безробіття)

3) криві байдужості не перетинаються; це означає, що смаки споживачів в економіці значною мірою подібні і зовнішня торгівля не змінює розподіл доходів.

4) одна з країн (А) має порівняльну перевагу в виробництві одного товару (Х), а інша країна (В) – в виробництві другого товару (Y):

- порівняльна перевага країни А у виробництві товару Х

- порівняльна перевага країни В у виробництві товару Y.

Для взаємовигідної торгівлі необхідні різні ціни.

Графік. Виграш країни від зовнішньої торгівлі в неокласичній моделі.

ІС₁ – крива байдужості для лінії світових цін

ІС₀ - крива байдужості для лінії внутрішніх цін

В нашому випадку країна А має порівняльну перевагу в виробництві товару Х. Рівновага встановлена в точці Е:

; ;

Але після початку зовнішньої торгівлі, рівень цін змінюється до світового (зменшується ціна на товар У і збільшується співвідношення цін), тому країна зменшує виробництво товару У та збільшує – товару Х. Встановлюється нова рівновага в точці Е1. Новий рівень споживання встановлюється в точці С, більш високому (оскільки збільшилось як споживання товару Х, так і товару У), ніж раніше, оскільки співвідношення цін визначає структуру споживання. Збільшився добробут країни.

Крива байдужості дотична до лінії світових цін показує новий рівень споживання товарів Х і У. В умовах внутрішньої торгівлі споживалось ОХ_С одиниць товару Х і OY_C одиниць товару Y.

Внаслідок участі у міжнародній торгівлі збільшилося споживання товарів Х і У. Нова крива байдужості в умовах вільної торгівлі знаходиться вище ніж крива байдужості, що характеризує споживання в умовах автаркії. ІС₁ вище ІС₀.

Різниця між виробництвом і споживання:

по товару Х: додатнім і дорівнює експорту країни (відрізок Х_СХ₁ або КЕ₁)

по товару У: від’ємним і дорівнює імпорту країни (відрізок КС).

В результаті участі в міжнародній торгівлі:

1. Змінюється структура виробництва товарів

1. Збільшується виробництво товарів, в яких країна має порівняльну перевагу

2. Зменшується виробництво товарів, в виробництві яких країна не має порівняльних переваг

1. Змінюється рівень споживання.

Країна А буде експортувати Х_Е1Х_С одиниць товару Х та імпортувати У_Е1У_С одиниць товару У.

Трикутник СКЕ₁ – торговельний трикутник, який показує обсяги експорту та імпорту країни внаслідок міжнародної торгівлі.

Вплив зовнішньої торгівлі на економіку країни В (країни-партнера)

IC₁ – крива байдужості до лінії світових цін

IC₀ – крива байдужості до лінії внутрішніх цін

E – точка рівноваги в умовах автаркії

C – точка рівноваги в умовах вільної торгівлі

До початку міжнародної торгівлі країна В виробляла ОХ_Е одиниць товару Х і ОУ_Е одиниць товару У. Після початку міжнародної торгівлі країна В збільшує виробництво товару У (ОУ_Е1) та зменшує виробництво товару Х (ОХ_Е1).

OY_E1>OY_E

OX_E1<OX_E

В умовах вільної торгівлі споживається ОХ_С одиниць товару Х і ОУ_С одиниць товару У.

Трикутник Е₁АС – торговельний трикутник, що показує обсяги експорту та імпорту країни. АС – імпорт; АЕ₁ – експорт.

Коли країна В має порівняльні переваги у виробництві товару У, то:

• Зростає виробництво товару У і зменшується виробництво товару Х.

• Змінюється рівень споживання (зростає споживання Х і У).

Країна виграє від зовнішньої торгівлі, тому що IC₁ вище IC₀, тобто добробут країни В став більшим ніж в умовах автаркії. В цілому виграш можна поділити на:

• виробничий ефект

• споживчий ефект