Виробничий та споживчий ефект в неокласичній теорії торгівлі.

Виграш країни можна також розглядати через призму двох ефектів: споживчий ефект (виграш споживача) та виробничий ефект (виграш виробника).

Споживчий ефект полягає в тому, що на основі нового співвідношення цін (тобто на основі світових цін) споживачі мають можливість збільшити рівень споживання товарів без зміни структури національного виробництва.

Коли країна починає брати участь у світовій торгівлі, з’являється лінія цін L, яка паралельна лінії світових цін і проходить через точку Е. Тільки одне це прирівнювання цін до світових без зміни структури національного виробництва (надлишок товару Х експортується, а нестача товару Y імпортується) призвело до підвищення рівня споживання товарів (крива IC₁). Це споживчий ефект.

Через точку Е проходить лінія внутрішніх цін і крива байдужості ІС₀ (споживання товарів в умовах автаркії). Якщо не змінюється структура виробництва, то через точку Е проходить лінія світових цін . І через цю лінію буде проходити нова крива байдужості ІС₁, де в точці С змінюється рівень споживання ( ІС₀ вище ІС₁). Трикутник ЕКС – торговельний трикутник , що показує експорт ЕК товару Х, і імпорт КС товару У.

Виробничий ефект – це зміна споживання і зміна структури національного виробництва. Новий рівень виробництва знаходиться в точці Е₁, де країна знаходиться в рівновазі в умовах вільної торгівлі. Споживання характеризується точкою C₁ та кривою байдужості IC₂. Отже виробничий ефект – це збільшення добробуту країни з точки С до точки С₁ і зміна національного виробництва з точки Е до Е₁.

Графік. Ефект зовнішньої торгівлі в умовах незмінної структури виробництва (нульова мобільність факторів виробництва)

Трикутник ЕСК – торговельний трикутник.

ЕК – експорт товару Х.

СК – імпорт товару У.

Аналізуючи зміни в структурі національного виробництва під впливом міжнародної торгівлі виходили з припущення, що фактори виробництва можна вільно переміщати з галузі в галузь. Але це не завжди може відбуватися. Є галузі зі специфічними факторами виробництва.

Оскільки фактори виробництва прив'язані до відповідних галузей, то переміщення від співвідношення внутрішніх цін рівень виробництва завжди характеризується точкою Р, в якій весь ресурс повністю використовується у виробництві.

В умовах автаркії співвідношення внутрішніх цін характеризується лінією ; рівень споживання характеризується кривою байдужості ІС₀. В точці Р – в умовах економічної рівноваги споживається Х_P одиниць товару Х і У_P одиниць товару У.

Для зовнішньої торгівлі потрібно, щоб , тобто країна має порівняльну перевагу і виробництві товару Х.

Виходячи з того, що у нас незмінна структура виробництва, тобто нові ціни не будуть впливати на зміни, і новий рівень світових цін буде проходити через точку Р, а кут нахилу буде більше кута нахилу внутрішніх цін.

В умовах вільної торгівлі виробництво не змінюється: виробляється ОХ_P одиниць товару Х і ОУ_P товару У, а змінюється споживання: споживається ОХ_C одиниць товару Х і ОY_C одиниць товару Y.

Трикутник CKP – показує обсяг експорту та імпорту країни (торговельний трикутник):

X_CX_P – експорт товару Х;

Y_PY_C – імпорт товару Y.

Таким чином, коли мобільність факторів виробництва між галузями дорівнює нулю, то країна виграє від міжнародної торгівлі і цей виграш називається споживчий ефект, а виробничий ефект відсутній.

Країни вступають в торгівлю тільки тоді, коли ціни в них різні. Чому ж виникає така різниця в цінах. Ціни в двох країнах різні тому, що:

1) існує різниця в умовах попиту;

2) існує різниця в умовах пропозиції.

Розглянемо перший випадок. Нехай двох країнах умови пропозиції будуть рівні (криві трансформації виробничих потужностей співпадають), а відрізняються лише криві байдужості (умови попиту, або смаки споживачів).

Графік. Торгівля між двома країнами з ідентичними кривими трансформації виробничих потужностей, але різними умовами попиту

В умовах автаркії виробництво та споживання першої країни відображаються точкою Е. Крива байдужості М показує нам споживання 1-ї країни. Лінія цін, яка проходить через точку Е – це внутрішні ціни першої країни в умовах автаркії – .

Виробництво та споживання другої країни в умовах автаркії визначається точкою B.

Країна 1 має порівняльну перевагу в виробництві товару Х, а країна 2 – товару Y.

;

Як видно, нахил ліній відносних цін товарів в даних двох країнах різний. Отже товар У в першій країні дешевший, ніж товар Х, отже споживачі першої країни віддають перевагу споживанню товару Y. В другій країні споживачі споживають більшу кількість товару Х в порівнянні з товаром Y, оскільки він дешевший, ніж товар Y.

Світові ціни спонукають збільшувати виробництво товару Х і збільшувати виробництво товару Y.

Виробництва обох країн в умовах вільної торгівлі характеризуються точкою С, в якій вони виробляють ОХ₃ товару Х, та ОY₃ товару Y.

Країна 1. Нова точка споживання першої країни в умовах вільної торгівлі – точка D. Споживання товару Х дорівнює ОХ₁, а споживання товару Y– ОY₅. Імпорт товару Y першої країни дорівнює Y₃Y₅, експорт товару Х – Х₁Х₃.

Таким чином внаслідок МТ ми маємо:

1. збільшення виробництва товару Х та зменшення виробництва товару Y, оскільки країна має порівняльну перевагу в виробництві цього товару;

2. споживачі першої країни збільшують споживання товару Y, тобто того товару, якому вони віддають перевагу в споживанні.

З точністю до навпаки все відбувається в країні 2.

Нова точка споживання другої країни в умовах вільної торгівлі – точка F. Споживання товару Х дорівнює ОХ₅, а споживання товару Y– ОY₁. Експорт товару Y першої країни дорівнює Y₁Y₃. Імпорт товару Х – Х₃Х₅.

Таким чином внаслідок МТ ми маємо:

1. збільшення виробництва товару Y та зменшення виробництва товару X, оскільки країна має порівняльну перевагу в виробництві цього товару;

2. споживачі першої країни збільшують споживання товару X, тобто того товару, якому вони віддають перевагу в споживанні.

Висновок: країни, які мають однакові умови пропозиції, але різні умови попиту, виграють від зовнішньої торгівлі тому, що рівень споживання зростає.

Таким чином, неокласична торгівля заперечує ствердження класичної теорії, яка вважає, що країни не можуть торгувати за умов співпадаючих кривих трансформації виробничих можливостей.

Відбувається це тому, що оскільки в класичній теорії використовується принцип незмінних видатків виробництва, ми не можемо розглядати ситуацію з рівними умовами виробництва і відмінними умовами споживання. Це показує графік:

Як видно з нього, МТ відсутня.

Тепер розглянемо випадок з різними умовами виробництва та однаковими умовами споживання. Така ситуація може складатися внаслідок:

1) використання різних технологій;

2) різна забезпеченість факторами виробництва.

Розглянемо першу країну. Ми бачимо, що рівень виробництва та рівень споживання в умовах автаркії характеризується точкою А. Виробляється ОХ₄ товару Х та ОY₂ одиниць товару У. Рівень споживання характеризується кривою байдужості М. Рівень цін в умовах автаркії – лінія з нахилом , яка проходить через точку А.

Друга країна. Рівень виробництва та рівень споживання в умовах автаркії характеризується точкою В. Виробляється ОХ₂ одиниць товару Х та ОY₄ одиниць товару У. Рівень споживання також характеризується кривою байдужості М.

Лінія цін, як характеризує внутрішні ціни в умовах автаркії – лінія з нахилом , яка проходить через точку В.

Ми бачимо, що нахил лінії цін для першої країни менший, ніж у другої країни. А значить, перша країна має порівняльну перевагу у виробництві товару Х, а друга – в виробництві товару Y :

;

Також видно, що світові ціни знаходиться між внутрішніми цінами:

Країна 1 зацікавлена в збільшенні виробництва товару Х і зменшувати виробництво товару Y. Новий рівень виробництва – точка К. Країна виробляє ОХ₅ одиниць товару Х та ОY₁ одиниць товару Y. Споживання в першій країні характеризується кривою байдужості М’ та точкою С (споживається ОХ₃ одиниць товару Х та ОY₃ одиниць товару Y). Експорт товару Х першої країни дорівнює Х₃Х₅, імпорт товару Y – Y₁Y₃.

Як видно, перша країна:

1. зменшила виробництво товару Y та збільшила виробництво товару Х, оскільки країна має порівняльну перевагу в виробництві цього товару;

2. рівень споживання в країні підвищився, оскільки крива байдужості знаходиться на більш високому рівні.

Країна 2 зацікавлена в збільшенні виробництва товару Y і зменшувати виробництво товару X. Новий рівень виробництва – точка L. Країна виробляє ОХ₁ одиниць товару Х та ОY₅ одиниць товару Y. Споживання в другій країні також характеризується кривою байдужості М’ та точкою С (споживається ОХ₃ одиниць товару Х та ОY₃ одиниць товару Y). Експорт товару Y першої країни дорівнює Y₃Y₅, імпорт товару X – X₁X₃.

Як видно, друга країна:

1. зменшила виробництво товару X та збільшила виробництво товару Y, оскільки країна має порівняльну перевагу в виробництві цього товару;

2. рівень споживання в країні підвищився, оскільки крива байдужості знаходиться на більш високому рівні.