Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры+на+ГОС.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
29.09.2019
Размер:
8 Мб
Скачать
☆

21.Вплив митного тарифу на виробників, споживачів та економіку в цілому.

Митний тариф дещо по-різному впливає на країни в залежності від їх статусу на світовому ринку. Мала країна – зміна попиту з її сторони на імпортні товари не призводить до змін світових цін. Велика країна – зміна попиту з її сторони на імпортні товари призводить до зміни світових цін.

Після впровадження тарифу виникають такі ефекти:

Ефект перерозподілу А – перерозподіл доходів від споживачів до виробників продукції, яка конкурує з імпортом. Економічні ефекти а і с не ведуть до погіршення економічного стану країни в цілому ( гроші не виходять за межі країни).

Ефект захисту В – економічні втрати країни, які виникають в результаті необхідності внутрішнього виробництва товару під захистом тарифу, додаткової кількості товару за умов більш високих витрат (неефективне використання ресурсів).

Ефект споживання D – виникає внаслідок скорочення споживання товару в умовах збільшення ціни. b і d ведуть до погіршення економічного стану в цілому.

Ефект доходів С (у випадку малої країни)– об'єм збільшення доходів до бюджету в результаті обкладання імпорту митом.

Ефект доходів С+Е (у випадку великої країни), де Ефект внутрішніх доходів С – перерозподіл доходів від місцевих споживачів до бюджету країни, а Ефект умов торгівлі Е – перерозподіл доходів від іноземних виробників у бюджет великої країни.

Висновок: впровадження тарифу в умовах малої економіки веде до прямих економічних втрат, до зменшення економічного добробуту країни в цілому. Економічний добробут великої країни також знижується у всіх випадках, крім одного, коли ефект поліпшення умов торгівлі перекриває економічні втрати, що виникають від введення тарифу.

  1. Глобальні проблеми сучасних МЕВ.

Глобальні проблеми — це всезагальні проблеми, що відзначаються загальнопланетарним за своїми масштабами і значенням характером, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішенні спільними діями всіх країн світу.

10 глобальних проблем МЕВ (за конспектом Примаченко):

1. Енергетична. 2. Екологічна. 3. Демографічна. 4. Продовольча. 5. Ресусозабезпечення. 6. Проблема освоєння Світового океану. 7. Освоєння космосу. 8. Роззброєння та конверсії. 9. Проблема бідності. 10. Проблема міжнародного тероризму

Екологічна проблема - пов'язана з прискоренням науково-технічного прогресу, який створює можли-вості для посилення людського впливу на навколишній світ. Значної шкоди природі й суспільству завдає підвищення в атмосфері концентрації вуглекислого газу, який утворюється при спалюванні вугілля, нафти, газу тощо.

Енергетична проблема Розрахунки спеціалістів Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) показують, що запаси енергоресурсів становлять: вугілля — на 340 років, нафти — на 30, газу — на 50 років. Не слід, звісно, зводити всі запаси енергії до цих джерел. У найближчій перспективі з’являться нові джерела енергії: термоядерна енергія, енергія плазми. Проте все це лише потенційні джерела, а сьогодні енергоресурси беруться з традиційних розвіданих запасів.

Проблема освоєння Світового океану. Світовий океан надає людству біоресурси та мінеральну сировину. Останнім часом набула глобальності проблема освоєння Світового океану і космосу.

Проблема освоєння космічного простору. Космонавтика визначає рівень науково-технічного розвитку країни. Водночас вона відкриває широкі можливості для вирішення таких завдань, які мають глобальне значення:

1) розвиток внутрішніх і міжнародних систем зв’язку;

2) довгострокове прогнозування погоди;

3) навігація морського і повітряного транспорту;

4) створення глобальної геофізичної інформаційної системи, яка допоможе розробити модель Землі;

5) розвиток і вдосконалення таких галузей, як машинобудування, електроніка, обчислювальна техніка, енергетика, нові види матеріалів тощо.

Демографічна проблема. Особливо гостро стоїть демографічна проблема в країнах, що розвиваються. Сотні мільйонів людей тут, як і раніше, приречені на голод і злидні, 40 % населення неписьменні. Близько 800 млн. чоловік, які мешкають у цих країнах, постійно недоїдають. Щорічний доход половини населення тут не перевищує 120 дол. на людину.

Проблема бідності. Особливо гостро проблема крайньої убогості (коли в добу на людину доводиться менше 1 дол. США) стоїть в країнах Африки, що лежать на південь від Сахари, у районі Анд, на Центральноамериканській височині й у континентальних районах Центральної Азії. В більшості бідних країн, де більша частина доходів витрачається на задоволення поточних, найчастіше невідкладних, потреб, загальний рівень національних заощаджень – внутрішні валові заощадження є низькими. Низький рівень валових внутрішніх заощаджень перешкоджає росту валових інвестицій, а без додаткового інвестування неможливо підвищити ефективність економіки і, таким чином, підвищити доходи населення. Проблема тероризму. Тероризм і екстремізм у будь-яких формах їхнього прояву все більше загрожують безпеці багатьох країн та їх громадян, спричиняють досить істотні політичні, економічні і моральні втрати, здійснюють сильний психологічний вплив на великі маси людей, чим далі, тим у більшій кількості забирають життя ні в чому неповинних людей.