Міжнародна торгівля в теорії специфічних факторів виробництва

В країні І в результаті збільшення пропозиції капіталу збільшується виробництво товару 1. - показує кількість товару 1, яку країна І може запропонувати на світовому ринку. В країні ІІ буде збільшуватися виробництво товару 2 і зменшуватися виробництво товару 1.

RS_I – крива пропозиції товару 1 для країни І;

RS_II – крива пропозиції товару 1 для країни ІІ.

Світова пропозиція товару буде знаходитися між кривими пропозиції країн І і ІІ:

.

Графік для другого товару

В результаті розвитку міжнародної торгівлі збільшилася пропозиція товару 2 в країні ІІ. Експорт товару 1 країни І буде дорівнювати імпорту країни ІІ товару 1. І навпаки.

38. Міжнародна торгівля: забезпеченість факторами виробництва. Теорема Гекшера-Оліна.

В 1919 році вийшла стаття Хекшера “Вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходів”. Через 30 років Олін доповнив цю теорію.

Припущення теорії:

1. 2 фактори виробництва: капітал і праця;

2. фактори виробництва повністю використовуються в процесі виробництва;

3. країни по-різному забезпечені факторами виробництва;

4. обмеженість обсягів факторів виробництва в кожній країні;

5. повна мобільність факторів виробництва в межах країни;

6. відсутність мобільності факторів виробництва між країнами.

Припущення щодо характеру ринку:

1. дві країни виробляють два товари;

1. досконала конкуренція;

2. існує вільна торгівля;

3. збалансованість торговельних потоків;

4. транспортні видатки дорівнюють нулю.

Припущення стосовно технології виробництва: однакова технологія в обох країнах.

Припущення щодо характеру товару:

1. один товар – трудомісткий, другий – капіталомісткий;

2. повна еластичність попиту по ціні;

3. смаки та уподобання споживачів однакові;

4. відсутній ефект масштабу.

Найбільш важливим моментом у цій теорії є різна факторомісткість та насиченість в країні.

Факторомісткість товару – це показник, який визначає кількість факторів виробництва на створення одиниці товару.

, K – капітал, L – праця.

Наприклад,

ІІ товар	І товар
K2=3	K1=1
L2=3	L1=4
Висновок: , другий товар являється більш капіталомістким ніж перший. Для другого товару маємо і . Тобто, перший товар є трудомістким.

Надлишок факторів виробництва (факторонасиченість) – це показник, який показує відносну забезпеченість країни факторами виробництва.

Існують два способи визначення:

1. Через відносні ціни на фактори виробництва.

,

де r – ставка відсотка

W – заробітна плата

ІІ країна має відносний надлишок капіталу, якщо співвідношення ціни капіталу і ціни праці в країні ІІ менше співвідношення ціни капіталу і ціни праці в країні І.

2. Через абсолютні розміри факторів виробництва в країні.

ІІ країна має надлишок капіталу, якщо співвідношення між абсолютними обсягами капіталу і праці в ІІ країні більше ніж співвідношення абсолютних розмірів капіталу і праці в країні І:

Перший спосіб враховує і попит на фактори виробництва і їх пропозицію, тоді як другий спосіб враховує лише пропозицію. Обидва способи дають однакові результати, коли попит на товари в обох країнах також однаковий. Але якщо попит на товар 2, який являється капіталомістким в країні ІІ більше ніж попит на цей товар в країні І, то тоді відносна ціна капіталу в країні ІІ буде більшою ніж відносна ціна капіталу в країні І.

Графік. Попит і пропозиція на капітал.

Графік. Криві трансформації виробничих потужностей.

І країна має відносний надлишок праці, ІІ країна має відносний надлишок капіталу. Товар 1 – трудомісткий, товар 2 – капіталомісткий:

Оскільки країна І має відносний надлишок праці, а товар 1 є трудомістким, то країна І може виробляти відносно більше товару 1, ніж країна ІІ. І навпаки, оскільки країна ІІ має надлишок капіталу, а товар 2 є капіталомістким, то країна ІІ буде виробляти товар 2