- •1. Бреттон-Вудська валютна система: особливості функціонування.
- •2. Виникнення господарських відносин в доісторичну добу розвитку людства.
- •3. Вплив Великих географічних відкриттів на формування системи мев.
- •4. Вплив колонізації на розвиток основних форм мев.
- •5. Еволюція форм мвкв у період аграрної, індустріальної та постіндустріальної цивілізації.
- •6. Еволюція форм прояву мев від доісторичних часів до сучасного періоду.
- •5. Світовий ринок трудових ресурсів.
- •6. Міжнародна торгівля.
- •7. Світовий ринок послуг.
- •7. Етапи формування колоніальної системи світу.
- •9. Мпп в період становлення індустріальної цивілізації.
- •10. Особливості розвитку господарської системи та зовнішньоекономічної політики на території Трипільської культури.
- •11. Особливості розвитку мев за аграрної цивілізації.
- •12. Передумови виникнення та розвитку мев в античних суспільствах.
- •13. Політико-господарські системи цивілізацій Стародавного Сходу (Шумер, Єгипет, Китай, Індія).
- •15. Суть та особливості економічних відносин країн Стародавнього світу.
- •16.Характеристика перших міжнародних торгівельних організацій та союзів
- •17. Характерні риси зовнішньоекономічних зв'язків країн середньовічної Європи.
- •18. Ярмарок, як типова форма середньовічної торгівлі.
- •19.Валютно-фінансові методи торговельної політики.
- •2. Міжнародні кредитні відносини
- •3. Міжнародне виробниче співробітництво.
- •4. Міжнародне науково-технічне співробітництво.
- •20.Вільні економічні зони: місце та роль у світовому господарстві.
- •21.Вплив митного тарифу на виробників, споживачів та економіку в цілому.
- •22.Головні форми вивозу капіталу в системі міжнародних економічних
- •Демпінг у світовій торгівлі.
- •Демпинг – Субсидирование экспорта с целью его форсирования в условиях обострения конкурентной борьбы может принимать крайние формы, направленные на подавление конкурентов и вытеснение их с рынка.
- •23.Динаміка та структура зовнішньої торгівлі промислово розвинутих країн в 90і роки та на початку XXI ст.
- •24.Економічна роль тарифу у великій економіці.
- •Модель 2. Велика економіка.
- •Модель 1. Мала економіка.
- •26. Інтелектуальна власність у світовій торгівлі: поняття, форми та
- •1. Види прав інтелектуальної власності
- •2. Основні механізми захисту прав інтелектуальної власності
- •3. Угода сот з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності - тріпс.
- •27.Мбрр: структура та функції, механізм кредитування.
- •28.Механізми регулювання міжнародного руху капіталів.
- •29.Механізми регулювання міжнародної міграції робочої сили.
- •Організаційно - інституціональне забезпечення міжнародного руху робочої сили.
- •Нормативно-правові регулятори міжнародного руху робочої сили:
- •3. Система санкцій за порушення правил міграції робочої сили
- •4. Адміністративні заходи забезпечення міграції робочої сили
- •5. Фінансові заходи щодо регулювання міграції робочої сили:
- •3. Міжнародні організації як фактор регулювання міжнародних ринків праці.
- •30.Міжнародна електронна торгівля
- •Тахономія електронної комерції
- •3 Напрямки електронної комерції:
- •Юнсітрал – „Типовий закон про електронну торгівлю” (1977 р.):
- •Міжнародна торговельна палата – „Керівні принципи для рекламної та маркетингової діяльності в Інтернеті”:
- •4. Комісія єс – „Директива про загальну рамкову основу для електронних підписів” (1998 р.).
- •5. Принципи торгівлі послугами у сфері інформаційних та комунікаційних технологій сша та єс (2011р.) :
- •Регіональні торговельні угоди (сфери регулювання):
- •31.Міжнародна спеціалізація та кооперація виробництва: види, форми.
- •32.Міжнародна торгівля. Модель економії на масштабі.
- •33.Міжнародна торгівля. Модель загальної рівноваги.
- •34.Міжнародна торгівля. Модель монополістичної конкуренції п. Кругмана.
- •35.Міжнародна торгівля. Неокласична теорія.
- •Виробничий та споживчий ефект в неокласичній теорії торгівлі.
- •Крива торговельної пропозиції або взаємного попиту
- •Крива взаємного попиту для країни іі
- •36.Міжнародна торгівля. Теорема Столпера-Самуельсона.
- •37.Міжнародна торгівля. Теорія специфічних факторів виробництва.
- •Непропорційна зміна
- •Розвиток міжнародної торгівлі в теорії специфічних факторів виробництва
- •Міжнародна торгівля в теорії специфічних факторів виробництва
- •Графік для другого товару
- •38. Міжнародна торгівля: забезпеченість факторами виробництва. Теорема Гекшера-Оліна.
- •39.Модель життєвого циклу товару Вернона.(Міжнародна торгівля Модель «циклу життя продукту».)
- •40.Міжнародна торгівля: парадокс Леонтьєва.
- •41.Міжнародна торгівля: теорія абсолютних переваг.
- •Держава в умовах автаркії
- •42.Міжнародна фінансова корпорація: структура, функції.
- •43.Міжнародний валютний фонд: функції, механізм діяльності, основні програми.
- •44.Міжнародний поділ праці: поняття, типи, форми.
- •45.Міжнародний ринок позичкових капіталів: головні риси та особливості.
- •Інтеграція міжнародних ринків
- •Концентрація міжнародних фінансових ринків капіталу
- •Міжнародні валютні ринки: динаміка, структура, регулювання.
- •46.Міжнародні економічні організації, їх роль в сучасних мев.
- •47.Міжнародні кредитні відносини: види та форми прояву.
- •48.Міжнародні фінансові ринки: загальна характеристика.
- •49.Основні зобов’язання України щодо вступу до Світової організації торгівлі.
- •50.Основні моделі обмінного курсу.
- •51.Особливості регулювання світової торгівлі сировинними товарами.
- •52.Платіжний баланс та валютний курс: механізм взаємозв’язку і взаємодії.
- •53.Проблеми ціноутворення в міжнародній торгівлі.
- •54.Регулювання міжнародної передачі технології.
- •55.Регулювання міжнародної торгівлі послугами.
- •56.Розвиток Економічного та Валютного Союзу країн Європейського Союзу.
- •57. Світовий ринок послуг. Тенденції розвитку в 90-х роках.
- •58. Світовий ринок робочої сили та міжнародна трудова міграція.
- •59. Спз як форма свитових кредитних грошей.
- •60. Структура механізму функціонування міжнародних товарних угод.
- •61. Теорема Рибчинського.
- •62.Теорія митного союзу Якоба Вайнера.
- •63. Теорія порівняльних переваг в міжнародній торгівлі д.Рікардо.
- •64.Модель трансфертного ціноутворення Херста.
- •65.Угоди гатс, тріпс, трім Світової організації торгівлі.
- •. 66.Уругвайський раунд переговорів в межах гатт
- •67.Фіскальна політика та фінансові інструменти регулювання мев.
- •68. Характер і форми зовнішньоекономічних зв'язків Київської Русі.
48.Міжнародні фінансові ринки: загальна характеристика.
Окремі міжнародні фінансові ринки складають світовий фінансовий ринок, який визначається як система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл міжнародних фінансових потоків. Під світовим фінансовим ринком треба розуміти складне переплетіння, взаємозалежність, інтеграцію національних та міжнародних ринків, що забезпечує перелив грошово-кредитних ресурсів між країнами, регіонами, галузями та окремими суб'єктами бізнесу. Це глобальний механізм, що забезпечує балансування світового попиту і пропозиції на капітал.
Серед міжнародних фінансових ринків виділяють валютний ринок, ринок боргових зобов’язань, ринок титулів власності та ринок деривативів.
Міжнародний валютний ринок – це міжнародна мережа офіційних центрів, де відбувається купівля-продаж іноземних валют. Забезпечує своєчасність міжнародних платежів і розрахунків, страхування валютно-кредитних ризиків, диверсифікації валютних резервів. Значні коливання курсових співвідношень роблять МВР важливим місцем проведення спекулятивних операцій. По суті, МВР є глобальною телекомунікаційно-комп'ютерною мережею, що з'єднує банки та брокерські компанії різних країн. Саме на цій основі відбувається швидкісна передача інформації про курси валют, попит та пропозицію, стан банків, новини в економіці та політиці, що забезпечує миттєві валютні трансакції.
За масштабами операцій валютний ринок багаторазово перевищує інші компоненти світового фінансового ринку. Обсяг щоденних операцій тут у середньому сягає 4 трлн дол. і зростає на 10 % щорічно.
Хоча на валютному ринку торгують усіма видами валют, операціям з доларом належить тут провідне місце. Основна частина міжнародних валютних операцій припадає всього на 3 міста – Лондон, Нью-Йорк, Токіо. Торгівля валютою опосередковується головним чином найбільшими банківськими установами. У світових фінансових центрах 3/4 торгівлі валютою ведеться 10–11 % банківських інституцій.
Міжнародний ринок боргових зобов'язань — це сфера обігу боргових зобов'язань, що гарантують кредиторові право стягувати борг із боржника.
2 головних сегменти: міжнародного кредитного ринку, що по суті є ринком банківських кредитних зобов'язань, та міжнародного ринку боргових ЦП, який переважно є міжнародним ринком облігацій.
У структуру міжнародного ринку боргових зобов'язань входить обіг короткострокових (термін погашення від 1 дня до 1 року) та довгострокових боргових зобов'язань (понад 1 рік).
Міжнародні ринки титулів (прав) власності є сферою, де відбувається купівля-продаж ЦП, що засвідчують участь інвестора в капіталі підприємств.
До таких цінних паперів слід віднести акції та депозитарні розписки.
Глобалізація ринку титулів власності ще не досягла рівня, притаманного, наприклад, світовому ринку валют або міжнародному ринку боргових зобов'язань. Більшість акцій, що продаються на національних фондових ринках США та інших промислово розвинутих країн, емітовані місцевими корпораціями. Хоча схильність інвесторів тримати акції "своїх" національних компаній ще виразно виявляється, кількість випадків "глобальних" емісій акцій ТНК останніми роками значно зросла. Точних даних про обсяг міжнародного ринку титулів власності немає. За приблизними оцінками, в другій половині 90-х років XX ст. він становив понад 40 млрд дол. Процеси приватизації, які відбуваються у країнах з перехідною економікою та країнах, що розвиваються, стимулюють зростання цього важливого сегмента світового фінансового ринку.
Міжнародні ринки похідних фінансових інструментів (деривативів) охоплюють обіг групи нових фінансових інструментів, що використовуються для передачі або нейтралізації ризиків.
Фінансові деривативи — це інструменти торгівлі фінансовим ризиком, ціни яких прив'язані до інших активів (ціни товарів або акцій, курсу валюти, процентної ставки).
Обсяг операцій з деривативами в 8-10 р. перевищує світовий ВВП.
