48.Міжнародні фінансові ринки: загальна характеристика.

Окремі міжнародні фінансові ринки складають світовий фінансовий ринок, який визначається як система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл міжнародних фінансових потоків. Під світовим фінансовим ринком треба розуміти складне переплетіння, взаємозалежність, інтеграцію національних та міжнародних ринків, що забезпечує перелив грошово-кредитних ресурсів між країнами, регіонами, галузями та окремими суб'єктами бізнесу. Це глобальний механізм, що забезпечує балансування світового попиту і пропозиції на капітал.

Серед міжнародних фінансових ринків виділяють валютний ринок, ринок боргових зобов’язань, ринок титулів власності та ринок деривативів.

Міжнародний валютний ринок – це міжнародна мережа офіційних центрів, де відбувається купівля-продаж іноземних валют. Забезпечує своєчасність міжнародних платежів і розрахунків, страхування валютно-кредитних ризиків, диверсифікації валютних резервів. Значні коливання курсових співвідношень роблять МВР важливим місцем проведення спекулятивних операцій. По суті, МВР є глобальною телекомунікаційно-комп'ютерною мережею, що з'єднує банки та брокерські компанії різних країн. Саме на цій основі відбувається швидкісна передача інформації про курси валют, попит та пропозицію, стан банків, новини в економіці та політиці, що забезпечує миттєві валютні трансакції.

За масштабами операцій валютний ринок багаторазово перевищує інші компоненти світового фінансового ринку. Обсяг щоденних операцій тут у середньому сягає 4 трлн дол. і зростає на 10 % щорічно.

Хоча на валютному ринку торгують усіма видами валют, операціям з доларом належить тут провідне місце. Основна частина міжнародних валютних операцій припадає всього на 3 міста – Лондон, Нью-Йорк, Токіо. Торгівля валютою опосередковується головним чином найбільшими банківськими установами. У світових фінансових центрах 3/4 торгівлі валютою ведеться 10–11 % банківських інституцій.

Міжнародний ринок боргових зобов'язань — це сфера обігу боргових зобов'язань, що гарантують кредиторові право стягувати борг із боржника.

2 головних сегменти: міжнародного кредитного ринку, що по суті є ринком банківських кредитних зобов'язань, та міжнародного ринку боргових ЦП, який переважно є міжнародним ринком облігацій.

У структуру міжнародного ринку боргових зобов'язань входить обіг короткострокових (термін погашення від 1 дня до 1 року) та довгострокових боргових зобов'язань (понад 1 рік).

Міжнародні ринки титулів (прав) власності є сферою, де відбувається купівля-продаж ЦП, що засвідчують участь інвестора в капіталі підприємств.

До таких цінних паперів слід віднести акції та депозитарні розписки.

Глобалізація ринку титулів власності ще не досягла рівня, притаманного, наприклад, світовому ринку валют або міжнародному ринку боргових зобов'язань. Більшість акцій, що продаються на національних фондових ринках США та інших промислово розвинутих країн, емітовані місцевими корпораціями. Хоча схильність інвесторів тримати акції "своїх" національних компаній ще виразно виявляється, кількість випадків "глобальних" емісій акцій ТНК останніми роками значно зросла. Точних даних про обсяг міжнародного ринку титулів власності немає. За приблизними оцінками, в другій половині 90-х років XX ст. він становив понад 40 млрд дол. Процеси приватизації, які відбуваються у країнах з перехідною економікою та країнах, що розвиваються, стимулюють зростання цього важливого сегмента світового фінансового ринку.

Міжнародні ринки похідних фінансових інструментів (деривативів) охоплюють обіг групи нових фінансових інструментів, що використовуються для передачі або нейтралізації ризиків.

Фінансові деривативи — це інструменти торгівлі фінансовим ризиком, ціни яких прив'язані до інших активів (ціни товарів або акцій, курсу валюти, процентної ставки).

Обсяг операцій з деривативами в 8-10 р. перевищує світовий ВВП.