Карта самостійної роботи студента Карта самостійної роботи студента з дисципліни «Фінансовий аналіз» спеціальностей 6.050104 «Фінанси», 7.050108 «Маркетинг»

Вид та форма самостійної роботи	Термін виконання	Форма контролю та звітності	Максимальна кількість балів
1. Обов’язкові
1.1. Підготовка до аудиторних занять	Систематично, відповідно до розкладу ауди­торних занять	Активна робота на семінарських заняттях	35
1.2. Підготовка до модульних контрольних робіт (2 модулі)	Останнє заняття відповідного модуля	Перевірка правильності виконання модульних робіт	20
1.3. Підготовка домашніх розра­хункових, графіч­них та розрахун­ково-аналітичних робіт (оглядів)	Відповідно до розкладу ауди­торних занять	Перевірка правильності виконання завдань	5
1.4. Підготовка курсової роботи	Відповідно до графіка	Захист матеріалів курсової роботи	100 (оцінюється окремо)
Разом балів за обов’язкові види СРС		60
2. Вибіркові
1.3. Підготовка реферату (есе)	Протягом семестру	Захист матеріалів реферату під час індивідуально-консультативної роботи (ІКР)	5
2.1. Підготовка доповіді на нау­кову конференцію чи семінар	Квітень	Виступ з доповіддю	15
2.2. Аналітичний огляд наукових публікацій з конкретної проблеми	Протягом семестру	Розгляд підготов­лених матеріалів під час аудиторних занять або індиві­дуально-консуль­тативної роботи (ІКР)	10
Разом балів за вибіркові види СРС		30
Всього балів за СРС		90

 

Методичні поради до вивчення дисципліни Модуль 1. Науково-методологічні та методичні основи фінансового аналізу

Тема 1. Значення і теоретичні засади

Фінансового аналізу

Методичні поради до вивчення теми. Під час вивчення даної теми слід з’ясувати сутність, значення, цілі та завдання фінансового аналізу.

Обов’язково слід звернути увагу на історичний аспект виникнення фінансового аналізу, а саме на маноріальний облік та аудит (XII ст. у феодальної Англії), самостійні напрями у фінансовому аналізі:

- «школа емпіричних прагматиків»;

- «школа статистичного фінансового аналізу»;

- «школа мультиваріантних аналітиків»;

- «школа аналітиків, зайнятих прогнозуванням банкрутства компаній»;

- «школа учасників фондового ринку».

При вивченні даної теми слід звернути увагу на досить різні тлумачення сутності фінансового аналізу підприємства, найрозпов­сюдженим є таке – фінансовий аналіз – це засіб накопичення, обробки та трансформації інформації фінансового характеру.

Фінансовий аналіз є основою для управління фінансами підпри­ємства. В узагальненому вигляді він охоплює три головні напрямки:

1) оцінювання фінансових потреб підприємства;

2) розподіл потоків грошових коштів залежно від конкретних планів підприємства, визначення додаткових обсягів залучених фінан­сових ресурсів і каналів їх одержання – кредити, пошук внутрішніх резервів, додатковий випуск акцій, облігацій;

3) забезпечення системи фінансової звітності, яка б об’єктивно відображала процеси та забезпечувала контроль за фінансовим станом підприємства.

Для забезпечення якісного та детального фінансового аналізу необхідно насамперед оволодіти загальними концептуально-ме­тодичними підходами та методами і моделями його здійснення.

Процедурний бік методології і методики фінансового аналізу регулюють його основні принципи: періодичність, динамічність, точність, комплексність, об’єктивність, оперативність.

Обов’язковим етапом є з’ясування функцій фінансового аналізу.

Предметом фінансового аналізу є фінансово-господарські процеси, результати та фактори впливу; фінансовий стан підприємства.

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Суб’єктами фінансового аналізу є фінансові аналітики, які заінтересовані в діяльності підприємства з певних причин.

У кожного користувача є своя мета. При вивченні даної теми необхідно з’ясувати партнерські групи та їхню мету щодо здійснення фінансового аналізу.

Для досягнення мети фінансового аналізу мають бути вирішені такі основні завдання:

- дослідження поточної позиції;

- аналіз та оцінка факторів впливу;

- ретроспектива та її оцінка;

- перспектива та оцінка;

- розробка прикладних рекомендацій щодо поліпшення.

Для розв’язання цих завдань вивчаються:

- наявність, склад і структура оборотних коштів підприємства, причини та наслідки їх змін;

- наявність, склад і структура джерел власних коштів підпри­ємства, причини і наслідки їх змін;

- стан, структура і зміни довгострокових активів;

- наявність, структура поточних активів у сферах виробництва і обігу, причини та наслідки їх змін;

- платоспроможність і фінансова гнучкість;

- ефективність використання активів;

- окупність інвестицій.

Основні види фінансового аналізу представлені на рисунку 1.1.

Види фінансового аналізу
За методами проведення	За змістом аналізу	За функціями управління	За суб’єктом аналізу
Вертикальний (структурний)	Повний	Перспективний	Внутрішній
Горизонтальний (трендовий)	Локальний	Оперативний	Зовнішній
Порівняльний	Тематичний	Ретроспективний
Коефіцієнтний
Факторний
Декомпозиційний

Рис. 1.1. Види фінансового аналізу

Послідовність аналізу фінансового стану підприємства така:

а) експрес-аналіз фінансового стану підприємства;

б) деталізований аналіз фінансового стану підприємства.

Експрес-аналіз – це наочна і проста оцінка фінансового доб­робуту і динаміки розвитку підприємства. Його виконують за три етапи:

- підготовчий;

- попередній огляд;

- економічне читання й аналіз звітності.

Деталізований аналіз – це детальна характеристика фінансового стану підприємства за результатами фінансово-господарської діяльності у звітному періоді, а також визначення можливостей розвитку підприємства на перспективу.

Методи фінансового аналізу – це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підпри­ємства.

При опрацюванні даної теми необхідно звернути увагу на класифікацію основних методів.

Класифікація розрізняє неформалізовані та формалізовані методи аналізу. Неформалізовані (евристичні) методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв’язках і залежностях. До нефор­малізованих належать такі методи: експертних оцінок та сценаріїв; психологічні; морфологічні; порівняльні; побудови системи показ­ників; побудови системи аналітичних таблиць.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладені жорстко формалізовані аналітичні залежності. Основні з них: арифметичних різниць; ланцюгових підстановок; відсоткових чисел; дисконтування; диференційний; балансовий; лога­рифмічний; виокремлення ізольованого впливу факторів; інтеграль­ний; простих та складних відсотків та ін.

До економіко-логічних належать прийоми: порівняння, деталізація, групування, середніх і відносних величин, балансовий прийом, горизонтальний та вертикальний аналіз, трендовий аналіз, прийом послідовного ізолювання факторів абсолютних та відносних різниць, розрахунки пайової участі.

До економіко-математичних прийомів, які найчастіше вико­ристовують під час фінансового аналізу, можна віднести інтег­ральний, графічний та кореляційно-регресійні прийоми.

Спеціальні прийоми фінансового аналізу: горизонтальний; верти­кальний; трендовий; коефіцієнтний; порівняльний, факторний, трендовий.

Самостійно необхідно розглянути сутність основних прийомів фінансового аналізу.

Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моде­лей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємо­зв’язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей:

1) дескриптивні;

2) предикативні;

3) нормативні.

Використовується широке коло показників. Увагу необхідно при­ділити групуванню показників за такими класифікаційними ознаками: за властивістю відображуваних явищ і процесів; за ступенем застосування; за способом розрахунку; за способом утворення.