4. Міжнародні і національні стандарти бухгалтерського обліку

Інтеграція економіки на світовому ринку держав різних континентів зумовлює потребу не лише у виробничій кооперації, застосуванні новітніх технологій, айв єдиній оцінці економічних процесів, єдиних методологічних прийо­мах у відображенні цих процесів у системі бухгалтерського обліку. Дані бухгалтерського обліку суб'єктів господарювання, тобто міжнародних корпорацій, вільних економічних зон, створених за принципами спільних підприємств з іноземними інвесторами, використовуються для задоволення інформаційних потреб менеджерів та маркетологів у вивченні інтеграційних процесів світової економіки. Крім того, бухгалтерський облік і фінансова звітність використовуються національними і міжнародними судово-арбітражними органа­ми при вирішенні фінансових претензій між вітчизняними та зарубіжними суб'єктами господарювання. Ці джерела інфор­мації необхідні при проведенні міжнародного аудиту, судово-бухгалтерських, економіко-фінансових експертиз тощо. Для ідентифікації систем обліку у міжнародних економічних взаємовідносинах виникла потреба у створенні міжнародних бухгалтерських стандартів.

Стандарти бухгалтерського обліку - це сукупність прийомів і процедур організації і методології бухгалтерського обліку і звітності, вироблених практикою та узагальнених нау­кою у національних і міжнародних масштабах.

Узагальнення світового досвіду створення бухгалтер­ських стандартів у міжнародному масштабі започатковано професійними бухгалтерами західноєвропейських країн, Мексики, США та ін. утворенням у 1973 році Комітету з міжнародних бухгалтерських стандартів (КМБС). Згодом до нього приєдналися бухгалтерські організації Австралії, Канади, Японії, а також деякі країни, що розвиваються. Пізніше, у 1977 році у Мюнхені було утворено новий орган зі статусом Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) для вдосконалення та поширення міжнародних бухгалтерських стандартів у світовій спільноті держав. Членами МФБ можуть бути організації професійних бухгалтерів різних країн, офіційно визнаних у своїй країні як провідні бухгалтерські об'єднання.'

МФБ розробляє етичний, професійний та аудиторсь­кий напрями бухгалтерської діяльності. Виконують ці роботи постійно діючі комітети з аудиторства, освіти, професійної етики, планування, регіональних бухгалтерських організацій, а також комітет проведення міжнародних конференцій, конг­ресів. Комітет з аудиторства розробляє міжнародні стандар­ти аудиту, які синхронізуються з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і звітності. Головними об'єктами цієї організації є вивченняметодології обліку і звітності міжнарод­них корпорацій та розробка відповідних рекомендацій для їх уніфікації. Окрема група експертів займається дослідженням питань організації обліку і змісту звітності, сприяє запровад­женню міжнародних стандартів у різних країнах.

Країни Європейської економічної співдружності (ЄЕС) ведуть активну роботу з стандартизації та уніфікації обліку і звітності в країнах-членах ЄЕС. Радою ЄЕС було прийнято ряд директив із бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Перша з них - це щодо реєстрації і публікації основної інформації про компанії; друга директива регулює питання їх капіталу (зменшення і збільшення статутного капіталу, випуск акцій за готівку, отримання проміжних дивідендів та ін.); третя - регулює злиття компаній у державі-члені ЄЕС, визначає гарантії для кредиторів, найманих робітників і службовців, акціонерів та ін.; четверта - Положення про форми річних звітів, принципи обліку й аудиту, вимоги щодо публікації інформації та ін. Ці директиви ґрунтуються на чинному законодавстві ЄЕС, застосовуються у всіх країнах-членах ЄЕС. Зокрема, в четвертій Директиві викладено питання методології бухгалтерського обліку, уніфікації форм звітності, її публікації, а також ведення контролю за досто­вірністю обліку і фінансової звітності. Сьома Директива роз­криває технологію та методику складання консолідованої фінансової звітності.

Неурядові бухгалтерські організації проводять свою роботу у співробітництві з ООН через утворену при ній у 1982 р. Міжнародну робочу групу експертів із міжнародних стандартів обліку і звітності. Цей орган сприяє координації неурядових бухгалтерських організацій різних регіонів і держав світу з питань, що стосуються уніфікації організації та методології бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Для країн-членів СНД Організацією Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР) при ООН в 1992 р. у Києві створено Координаційну Раду з методології бухгалтерського обліку для країн-членів СНД. Україну в Координаційній Раді представ­ляють співробітники Міністерства фінансів України та Асоціації бухгалтерів і аудиторів України. Аналогічне пред­ставництво е й від інших держав-членів СНД.

Координаційна Рада періодично проводить конфе­ренції з представниками країн-членів СНД за підсумками виконання робіт із розвитку бухгалтерського обліку в краї­нах СНД, а також розробляє заходи, які необхідно здійс­нити у подальшому для запровадження міжнародних стан­дартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, вико­ристання досвіду країн із ринковою економікою, розробки національних стандартів бухгалтерського обліку і фінан­сової звітності, аудиту тощо.

Сьома конференція Координаційної Ради з мето­дології бухгалтерського обліку країн-членів СНД, яку провела ОЕСР у 1997 р. у Кишинев! (Республіка Молдова), затвердила Основні принципи бухгалтерської (фінансової) звітності в країнах-членах СНД. Цей документ спрямова­ний на уніфікацію систем бухгалтерського обліку і звітності країн-членів СНД як найважливішого елемента економіки ринкового типу.

Основні принципи бухгалтерського обліку передба­чають координацію вимог до формування, подання і пуб­лікації бухгалтерської (фінансової) звітності організацій. Це має особливе значення для захисту інтересів власників та інвесторів на всьому просторі СНД і встановлення в СНД єдиних вимог до обсягу фінансової інформації, що підлягає розкриттю громадськістю, сприяє порівнянності та зіставленню бухгалтерської (фінансової) звітності органі­зацій країн-членів СНД. Звітність має надавати об'єктивну і достовірну інформацію про фінансове і майнове стано­вище організації, про фінансові результати її діяльності, що визначається і однаково інтерпретується в усіх країнах-членах СНД.

За період діяльності Комітетом із міжнародних стан­дартів бухгалтерського обліку розроблено понад ЗО стан­дартів. Розробка між­народних стандартів бухгалтерського обліку та звітності є динамічним  процесом.  Раніше опубліковані окремі стандарти уточнюються або замінюються новими, з урахуванням досвіду апробації їх в організаціях.

       Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не є обов'язковими нормативними документами ведення обліку і складання звітності, але мають рекомендаційну спрямо­ваність. Вони не регулюють техніку і методичні прийоми обліку в усіх країнах світу. У них відображаються основні принципи, яких необхідно додержувати при розробці національних стандартів бухгалтерського обліку і звітності, щоб можна було використовувати їх у міжнародній торгівлі, інтеграції економічних процесів різних країн, вкладати іноземні інвестиції у національну економіку тощо. Прикладом використання міжнародних стандартів бухгалтерського обліку є Основні принципи бухгалтерської (фінансової) звітності в країнах-членах СНД. Водночас Основні принципи мають дорадчий статус, можуть змінюватися відповідно до національного законодавства кожної країни.

В Україні прийнято Урядом державну Програму реформування системи бухгалтерського обліку із застосу­ванням міжнародних стандартів протягом 1999-2001 pp., якою передбачено: створення національних стандартів бух­галтерського обліку; удосконалення нормативних документів з обліку витрат виробництва та формування собівартості продукції; бухгалтерської звітності; плану рахунків бухгалтер­ського обліку виробничо-господарської діяльності підпри­ємств і організацій та ін. Розробка національних стандартів бухгалтерського обліку і звітності здійснюється відповідно до законодавства України з використанням рекомендацій міжна­родних стандартів бухгалтерського обліку.

Міністерством фінансів України на виконання Про­грами реформування бухгалтерського обліку в першочер­говому порядку затверджені Положення (стандарти) бухгал­терського обліку, які стосуються регламентації фінансової звітності, решта Положень (стандартів) розробляються і бу­дуть затверджені у міру їх готовності.

Запровадження національних стандартів бухгалтерського обліку передбачено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Положення (стандарти) бухгалтерського обліку в процесі впровадження можуть конкретизуватися і доповнюватися іншими нормативними актами (інструкції, методики), зокрема це стосується складання фінансової звітності об'єднання підприємств та ін. Так, Законом передбачено, що форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням із Державним комітетом статистики України. Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються   Національним   банком   України   за погодженням із Державним комітетом статистики України. Термін подання фінансової звітності встановлюється

Кабінетом Міністрів України.

Отже, запровадження міжнародних і національних стандартів бухгалтерського обліку і звітності зумов­лено потребою інтеграційних процесів у світовій еко­номіці, спрямовано на активізацію цих процесів.