41.Ідентифікація валютного ризику міжнародним менеджером.

Валютний ризик – ймовірність втрат чи недоодержання прибутку в порівнянні з плановими значеннями в результаті несприятливої зміни валютного курсу. Валютний ризик поділ-ся на національний (політичний, ризик валютного контролю) та валютно-курсовий (бухгалтерський і валютно-економічний). Бухгалтерський ризик – ризик звітний, паперовий. Зміна валютного курсу може негативно відбитися на нетто-вартості фірми при трансляції фінансової звітності по зовнішньоекономічних операціях з іноземної валюти у вітчизняну (трансляційний ризик).Валютно-економіч ризик – мінливість вартості майна фірми, що обумовлена невизначеністю змін валютного курсу. Він відбивається на реальних грошових потоках фірми, ділиться на – транзакційний ризик; - конкурентний ризик. Транзакційний ризик – імовірність збиків, повязаних зі зміною валютного курсу по вже укладеному контракті, по якому платіж повинний наступити через визначений момент часу у майбутньому.Використання інструментів термінового ринку дозволяє хеджувати валютну вартість контракту і ціна цих інструментів складає планові збитки, оцінювані менеджером як витрати, повязані з усуненням ризику за контрактом. Менеджмент ризику передбачає: використання всіх можливих засобів для запобігання ризику, що можуть привести до значних збитків; контроль ризику, в разі якщо немає можливостей уникнути його цілком, та мінімізувати суми ймовірних збитків; свідома згода на ризик або навіть його навмисне збільшення у випадку якщо є ознаки сприятливого руху курсу. Основні стратегії, що дозволяють фін.менеджеру нейтралізувати валютні ризики: 1.стратегія випереджень і запізнювань.2.стратегія поділу ризику.3.реінвойсингові центри.4.структурування зустрічних валютних потоків.5.валютні свопи.

42.Фінансування експорту та імпорту міжнародної фірми.

Експортне фінансування – залучення, забезпечення і використання фінансових ресурсів з метою здійснення експортної угоди. При фінансув-ні експорту використовуються різні форми фінансув-я. Кредитна лінія – договір між банком та його клієнтами, що включає в себе обіцянку банка надати клієнту певну суму грошей до деякого ліміту на протязі певного терміну.Акцептні кредитні лінії – угода, відповідно до якої банк згодний акцептувати векселя, виписані експортером, під забезпечення у вигляді торгового векселя, але термін оплати торгового векселя повинен бути більш раннім чи збігатися з терміном погашення позичкового векселя, акцептованого банком.Для фінансування експорту використ. короткострокові і довгострокові кредити. Овердрафт – допущення дебетового залишку на банківському рахунку клієнта.Проектне фінансув-я – включає великомасштабні довгострок.кредити на реалізацію великого проекту (будівництво газопроводу). Нетрадицйні методи. 1.Зустрічна торгівля – зовнішньоторгівельні операції, при здійсненні яких у документах фіксуються тверді зобов”язання експортерів і імпортерів зробити повний або частково збалансований обмін товарами. Види зустрічних угод: а.бартерні угоди. б.торгові компенсаційні угоди:Клірингова угода.Паралельні угоди.Попередня закупівля.Зворотна купівельна угода.в. промислові компенсаційні угоди– реалізується самими експортерами, це угоди дуже великого обсягу на мультинаціональному рівні.2.Лізинг – комплекс майнових і екон відносин, що виник.у звязку з придбанням у власність майна і наступною здачею його у тимчасове користування та володіння за певну плату.3.Факторинг.4.Форфейтинг – покупка середньострокових векселів, інших боргових і платіжних документів, що виникають з товарних постачань, спеціальним кредитним інститутом за готівку без права регресу на експортера при наданні останнім достатнього забезпечення.Фінанс-я ІМПОРТУ.Джерела фінанс-я імпорту схожі з джерелами фінанс-я експорту, включають:банківський овердрафт у націон чи іноземній валюті; позичку націон/інозем валюті; торгівлю по відкритому рахунку;фінансув-я за допомогою комісійної фірми; розрахунки за доп.акцептного акредитива; лізинг; форфейтинг; фінансування покупцю; зустрічну торгівлю; банківський акцепт; позичку під продукцію.