68.Політичні зміни у розвинутих державах і їх вплив на економіку світу.

Соціально-політичні та економічні зміни ведучих країн світу значно впливають на світове господарство. Так, кінець ХХ століття збігся з кардинальними політичними змінами на світовій арені, які проявляються практично у всьому. Це і нова хвиля демократизації кінця 1980-х - початку 1990-х років, і дезінтеграція, що проходить досить болісно через конфлікти і кризи, які вразили навіть відносно спокійну після другої світової війни Європу (наприклад, в Югославії, Молдові та інших точках), а часом і «оксамитова» (як у Чехословаччині). Поряд з дезінтеграцією з очевидністю простежується подальший розвиток інтеграційних процесів, насамперед, у Західній Європі. Явно відчувається самостійна діяльність внутрішньодержавних регіонів, які все частіше заявляють про себе, причому не тільки при вирішенні економічних, соціальних проблем, а й політичних. Це і активність одних міжнародних організацій, зокрема НАТО в Косівському конфлікті, при очевидно недостатній вплив інших, насамперед ООН, при вирішенні цієї ж проблеми. Це і нові аспекти та виклики проблеми безпеки, в тому числі, загострення питань, пов'язаних з тероризмом. Причому, особливу занепокоєність дана проблема викликає у зв'язку з можливим доступом терористичних організацій до зброї масового ураження.

Глобальна криза 2008-2009 рр.. вже привзвела до важливих політичних змін в цілому ряді країн. У США криза сприяла поразці неоконсерваторів на виборах в листопаді 2008 р., саме через кризу президентом США вперше за всю історію став нащадок африканця Барак Обама. Ще раніше в Італії в квітні 2008 р. лівоцентристська коаліція поступилася владою правим партіям на чолі з С. Берлусконі. У Японії на парламентських виборах 2009 р. вперше за багато років зазнала поразки Ліберально-демократична партія, і до влади прийшла опозиційна Демократична партія. В результаті кризи в Греції в жовтні 2009 р. відбулися дострокові парламентські вибори, на яких перемогли соціалісти (партія ПАСОК). В ході кризи відбулися політичні зрушення в Чехії, Латвії, Литві і в цілому ряді інших держав. Слід зазначити, що ці політичні зміни означають не просто рокіровку політичних партій, вони дають можливість використовувати нові методи державного регулювання.

На сьогодні світова економіка проходить етап глибоких структурних змін, пов'язаних не тільки з розвитком фінансової системи, але зі зміною ролі і питомої ваги різних країн у світовій економіці, підйомом Китаю, Індії, інших країн, що розвиваються. У ці країни переміщується значна частина обробної промисловості, послуг, в той час як самі розвинені країни вступають в інноваційну економіку, особливі закономірності якої поки ще погано вивчені. Спрощено кажучи, в майбутньому світі Китай стане світовою фабрикою, Бразилія - світовий фермою, Росія - світовим рудником, Сполучений Штати будуть світової лабораторією. Ось таким складається новий глобальний поділ праці.

69.Вплив культурного фактору на „прийняття рішення” менеджером в бнк.

Культура має значний безпосередній вплив на всі функції та інструменти менеджменту. сфери впливу культури суспільства на підходи в міжнародному менеджменті: централізація проти децентралізації прийняття рішень;безпечність проти ризику; індивідуальні винагороди проти групових; неформальні процедури проти формальних; висока організаційна лояльність проти низької; кооперація проти конкуренції; короткострокові горизонти проти довгострокових; стабільність проти інновацій.

Проблема впливу культури на міжнародний менеджмент полягає в тому, що в процесі управління кожний керівник сприймає іншу культуру не безпосередньо, а через призму власної культури. А тому сприйняття іншої культури нагадує айсберг, видима частина якого — це помічені нами відмінності іншої культури від нашої, а підводна частина айсберга — це непомічені, а отже, і несприйняті нами відмінності іншої культури від нашої.

У східній культурі наголос робиться на правильному формулюванні проблеми. Головна увага при цьому приділяється процесу усвідомлення суті проблеми і доцільності її розв’язання на основі консенсусу (абсолютної згоди). Коли згоди досягнуто, процес прийняття рішення просувається значно швидше, оскільки єдине розуміння проблеми практично виключає виникнення суперечностей. При цьому значною в процесі прийняття рішень є орієнтація на групову роботу, де цінується конформізм і співпраця. Західна культура прийняття рішень базується на обґрунтуванні кращих варіантів дій та якнайшвидшій їх реалізації. Дуже часто в західній культурі спочатку знаходяться шляхи розв’язання проблем і лише потім організацію переконують у користі та необхідності прийняття рішення. Акцент при цьому робиться на індивідуальному прийнятті рішення та конкретній відповідальності за його виконання.

Важливо звернути увагу і на чіткі особливості прийняття рішень в умовах певних національних культур. У цьому зв’язку наведемо порівняльні приклади прийняття рішень у сфері зовнішньоекономічних операцій:США – переважно централізоване прийняття рішень у сфері ЗЕД; необхідність контролю за розвитком світових стратегій.Японія – прийняття рішень шляхом консенсусу з попередніми ретельними консультаціями, а також поєднання централізованого і децентралізованого підходів до прийняття рішень. Вищий менеджмент має значну владу, яка піддається перевірці з боку нижчих менеджерів; нижчі менеджери мають повноваження щодо огляду, аналізу, критики рекомендованих варіантів дій.Великобританія – більшість організацій є досить децентралізованими. Менеджери вищого рівня не розуміються у технічних деталях бізнесу і передають право прийняття рішення униз; найвищі менеджери (топ-менеджмент) також залежать від середніх менеджерів у керівництві безпосереднім процесом прийняття рішення.Франція – використовуються різні підходи, однак останнім часом спостерігається тенденція до централізації. Вищі менеджери – випускники престижних навчальних закладів – не мають довіри до середніх менеджерів.Німеччина – переважно централізація, автократія, ієрархія. Специфічна правова система потребує обговорення варіантів рішень робітниками та їх менеджерами; менеджери приділяють продуктивності, якості продукції і послуг більшу увагу, ніж керівництву підлеглими; менеджерська освіта має переважно технічну орієнтацію.Скандинавські країни – децентралізація та участь. Правова система подібна до німецької; головна увага менеджерів – якість трудового життя; важливість індивідуальності в організації.Італія – використання традиційних і перевірених засобів прийняття рішень. Повага до історії і традицій країни; світова роль римського права, що є основою сучасної системи цивільного права.Єгипет – повільне і розважливе прийняття рішень. Час цінується не так дорого як на Заході.Індія – рішення приймаються виключно вищими менеджерами, що не бажають ризикувати. Велика дистанція влади; значне прагнення уникнути невизначеності.