66.Товари і послуги України на світовому ринку.

Україна експортує товари - сировину, машини 5-6%, та ін. 85 млрд. $складає експорт + імпорт. Країна має негативне сальдо, більше імпортує, ніж експортує.

Послуги - імпортує машини 80% . У сфері послуг сальдо позитивне, тобто експортує більше, ніж імпортує.

Сьогодні, незважаючи на кризу в економіці, деякі галузі залишаються конкурентоздатними на світовому ринку.

Найбільш конкурентоздатними є такі види продукції:

*вироби з чорних і кольорових металів (прокат, труби та ін.);

*авіаційна і ракетна техніка;

*військова техніка;

*промислове обладнання для видобувної і енергетичної промисловості;

*продукція хімічної промисловості ( добрива, красителі і т.д.) та ін.

На ринку радіоелектроніки і комп’ютерної техніки , приладобудування Україна фактично втратила свій потенціал за умов технологічного відставання від провідних виробників цієї продукції.

Виробництво товарів для населення в Україні зараз забезпечує тільки внутрішній ринок, причому в багатьох категоріях лише частково.

Потенційно потужною експортною галуззю є сільське господарство , але йому потрібна докорінна перебудова і реструктуризація, пов’язані з великими обсягами фінансування.

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що Україна має значний експортний потенціал в галузях , що виробляють продукцію виробничого призначення і окремі види високотехнологічної продукції, в інших – її потенціал недостатній для успішного конкурування.

67.Вплив міжнародних інвестицій на розвиток економіки України.

Ситуація економічного розвитку, яка склалась зараз в Україні, дуже складна. Серед сукупності причин, що сприяли економічній кризі та утримують перехід України на траєкторію економічного зростання, чи не найголовнішою є низька інвестиційна активність. З 1991 р. обсяг ВВП скоротився майже вдвічі. При цьому абсолютна більшість відтворювальних ресурсів ледве покриває фізичне зношування виробничого апарату, а чистого нагромадження (приріст основного капіталу) практично немає. Ця тенденція тісно пов’язана з явищами щорічного падіння обсягів капітальних вкладень, постійним зменшенням бюджетного фінансування народного господарства. З 1989 по 1996 рр. обсяг капітальних вкладень скоротився на 78,2%. Зношування основних фондів у деяких галузях досягло критичного рівня і не компенсується новими капітальними вкладеннями.

У забезпеченні виходу економіки з кризового стану і стабільного її розвитку вирішальну роль відіграє науково обгрунтована інвестиційна політика держави. Саме вона визначає реальні джерела, напрями, структуру інвестицій, здійснює раціональні та ефективні заходи для виконання загальнодержавних, регіональних та місцевих соціально-економічних і технологічних програм, відтворює процеси на макро- й мікроекономічному рівнях. Водночас держава повинна створювати сприятливий інвестиційний клімат з метою ширшого залучення, поряд з внутрішніми, іноземних інвесторів на взаємовигідних засадах.

Загальновідомо, що ефективне реформування економіки будь-якої країни, її структурне перетворення з якісним оновленням товаровиробництва, ринкової та соціальної інфраструктури немислимі без відповідних капіталовкладень, тобто без належного інвестування. Без надійних капіталовкладень неможливо забезпечити створення і впровадження новітніх технологій, систем сучасної організації та управління товаровиробництвом і збутом продукції, розвиток ринкової інфраструктури, інформатизацію суспільства тощо. Це фундаментальні основи для забезпечення конкурентоспроможності національного товаровиробництва, без чого не може бути й успішної інтеграції нашої країни в Європейське співтовариство. Складні відтворювальні процеси відбуваються виключно на базі інвестування. Чим воно активніше, тим швидші темпи відтворення і ефективних ринкових перетворень.

Крім того інвестиції дають змогу впроваджувати науково-технічні досягнення у виробництво і на цій основі забезпечувати зростання ВНП, продуктивності праці, реальних доходів на душу населення, а також вирішувати багато соціальних проблем. Дослідженнями встановлено пряму залежність між темпами зростання ВНП та інвестиціями, бо конкурентоспроможність і темпи розвитку підприємства визначаються інвестиціями. Без них підприємство будь-якої форми власності приречене на банкрутство. Тому у розвинутих країнах приділяється серйозна увага інвестиційній діяльності. Органи державного управління у цих країнах використовують широкий спектр методів її стимулювання: прискорена амортизація; раціональна податкова система; кредити та регулювання банківських процентних ставок; заохочення лізингу.В Україні ж дотепер не створено обгрунтованої системи державної підтримки інвестиційної діяльності підприємств. Як наслідок цього, в інвестиційній діяльності країни утворилося замкнуте коло, коли недоінвестування народного господарства посилює спад виробництва, що, в свою чергу, спричиняє зниження інвестиційних можливостей суб’єктів господарювання та держави. Вивести Україну з цієї ситуації може лише науково обгрунтована інвестиційна політика держави.