61. Перспективи розвитку України як транзитної держави.

Україна має реальні перспективи щодо посилення своєї ролі як транзитної держави. Цьому сприяють об'єктивні фактори - геополітичне становище нашої країни і наявність у ній потужного транспортного комплексу.

Завдяки своєму географічному положенню Україна впродовж цілого тисячоліття слугує містком між Європою і Азією, між Північчю та Півднем. Крім того, вона вкрита густою сіткою транспортних шляхів і має розвинутий сучасний рухомий склад усіх видів транспорту.

За даними англійського інституту "Рендел", за коефіцієнтом транзитності (тобто за розвинутістю усіх видів транспортних зв'язків і відповідної їм інфраструктури) Україна посідає перше місце в Європі¹.

У березні 1998 р. постановою Кабінету Міністрів України затверджено "Програму створення і функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів (МТК)", якою передбачено участь вітчизняного транспорту у системі МТК: "Критські" коридори № 3, № 5 і № 9; "Балтійське море - Чорне море" ("Гданськ - Одеса"); МТК "ТРАСЄКА" ("Європа - Кавказ - Азія"). З інтеграцією України у світове господарство, з розвитком торговельно-економічних зв'язків з іншими країнами значно зростуть надходження платежів за перевезення вантажів різними видами транспорту, за обслуговування і ремонт рухомого складу, а також від різних зборів. При цьому абсолютного зростання витрат, пов'язаних з транспортуванням іноземних вантажів територією України, слід очікувати як у результаті збільшення фізичного обсягу експорту, імпорту і транзиту, так і внаслідок підвищення тарифів і ставок. Істотно вплине на рівень транспортних витрат у міждержавній торгівлі також стан кон'юнктури ринків транспортних послуг (і насамперед - ціни на перевезення вантажів).

У транспортній системі Української держави, у виконанні нею транзитної ролі важливе значення мають усі складові її транспортного комплексу: автомобільний, залізничний, трубопровідний, водний, повітряний і космічний види транспорту.

За обсягом транзиту першим є трубопровідний транспорт. За ним йдуть авто­мобільний, залізничний, морський і повітряний.

На сьогодні Україна є найбільшим у світі транзитером природного газу. Системами магістральних газопроводів, які перебувають у користуванні НАК "Нафтогаз України", російський природний газ надходить до країн Західної, Центральної та Східної Європи. Ці системи технологічно зв'язані з аналогічними магістральними газопроводами Росії, Бєларусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі, а через них - і з газопроводами всього Європейського континенту. Пропускна спроможність вітчизняної газотранспортної системи на вході становить 290 млрд. м³, а на виході (до країн Західної, Центральної та Східної Європи, а також до Молдови і на південь Росії) - майже 170 млрд. м³ на рік

62.Економічні зміни в Україні на протязі 2000-2010років і їхній вплив на загальний рейтинг держави в світовому товаристві.

У 2000-2001 роках зусилля Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України були спрямовані на реалізацію Послань Президента України до Верховної Ради України «Україна: поступ у ХХІ сторіччя. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки» та «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 році», Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Реформи заради добробуту». 

У 2000 році вперше були запроваджені широкі публічні обговорення в процесі підготовки цієї Програми та її виконання протягом року

2000 рік став переломним в економічній динаміці. Остаточно подолано негативні наслідки відомої фінансової кризи 1998-1999 років. Завдяки цьому за основними макроекономічними показниками економіка України перевищила рівні 1996 року.

Незважаючи на складні стартові умови 2000 року, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України вдалося розбудувати макроекономічну політику таким чином, щоб максимально використати переваги, надані стабільною політичною ситуацією в країні та сприятливою зовнішньоекономічною кон’юнктурою. 

Були вірно поставлені головні завдання:

по-перше, поєднання соціальних пріоритетів із завданням відновлення внутрішнього ринку через повернення боргів населенню, впровадження спрощеного оподаткування малого підприємництва та стимулювання галузей швидкого обігу;

по-друге, істотне поліпшення стану державних фінансів через посилення контролю за видатками бюджету, запровадження конкурентних процедур під час здійснення державних закупівель, ліквідацію певної кількості необґрунтованих пільг з оподаткування, посилення відповідальності за невиплату заробітної плати, збільшення рівня інкасації платежів до державного бюджету і внаслідок цього відновлення платіжної дисципліни;

по-третє, поліпшення умов для підприємницької та інвестиційної діяльності завдяки збільшенню грошової маси, ізольованої від спекулятивних ринків, нарощенню ресурсної бази комерційних банків.

Це дозволило Україні на зламі тисячоліть зробити відчутний ривок у напрямі економічного зростання, темпи якого стабільно нарощуються і у 2001 році.

Приріст реального ВВП за І півріччя 2001 року порівняно з відповідним періодом 2000 року склав 9,1 %, промислового виробництва - 18,5 %, валової продукції сільського господарства - 5,8 %. Найбільші темпи росту валової доданої вартості спостерігалися в обробній промисловості - 123,2 %, оптовій та роздрібній торгівлі - 113,4 %, будівництві - 108,5 %.

Загальний обсяг роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування за 6 місяців 2001 року реально збільшився на 10,4 %. 

Активізація економічної діяльності, підвищення розмірів трудових пенсій і заробітної плати як у бюджетній, так і небюджетній сферах при помірних темпах інфляції та стабільності валютного курсу позитивно впливають на зростання реальних грошових доходів населення. За січень-червень 2001 року вони зросли на 8,2 % порівняно з відповідним періодом минулого року. Реальна заробітна плата за цей період збільшилась на 16,7 %, що значно перевищує темпи зростання ВВП.

За І півріччя 2001 року скорочено заборгованість із заробітної плати в усіх галузях економіки на 10,4 %, соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» - на 73,8 %, стипендій та грошового забезпечення студентів, курсантів і учнів - на 71,2 %, грошового забезпечення військовослужбовцям - на 81,7 %.

Ринок праці відреагував на пожвавлення виробництва зниженням рівня безробіття: до 3,8 % у червні 2001 року проти 4,2 % у січні. Збільшення кількості вільних робочих місць обумовило додаткову потребу у робочій силі та зменшення коефіцієнта навантаження на одне вакантне місце у червні до 10. 

У 2001 році збереглася тенденція до цінової стабілізації, яка розпочалася наприкінці минулого року. Уряду вдається утримувати інфляцію під контролем, про що свідчить уповільнення її темпів. Рівень інфляції склав 5,3 % проти 18,7 % за січень-червень 2000 року. Цьому сприяє виважена грошово-кредитна політика Національного банку України, стабільність цін на непродовольчі товари та платні послуги, а також у паливно-енергетичному секторі. 

Істотно поліпшився стан державних фінансів. Реальні доходи Державного бюджету за І півріччя 2001 року зросли на 7,2 % відносно І півріччя 2000 року. Профіцит Державного бюджету склав 938 млн. грн.

Найсуттєвіші позитивні зміни відбулися у сфері стандартизації й сертифікації. Прийнято Закони України «Про стандартизацію», «Про підтвердження відповідності» і «Про акредитацію органів по оцінці відповідності». Передбачається перехід до процедури добровільності сертифікації продукції, розмежування функцій стандартизації та акредитації.

Гармонізовано тарифну систему, спрощено вимоги до документації у випадку торгівлі зерном на внутрішньому та зовнішньому ринках, знижується вартість здійснення зовнішньоторговельних операцій. 

Завдяки послідовній позиції та наполегливим крокам Мінекономіки, у жовтні 2000 р. було вирішено питання щодо вилучення України з переліку неринкових країн та надання Україні спеціального ринкового режиму у контексті антидемпінгового законодавства ЄС (постанова Ради Міністрів ЄС від 09.10.2000 р.). Це дає змогу українським компаніям скористатися перевагами, передбаченими спеціальним ринковим статусом. У лютому 2001 року два українські виробники (з трьох, що подали заявки) вже отримали такий статус.