57.Особливості технологічної політики бнк.

Як правило,БНК застосовують такі типи проведення технологічної політики:п-ку глобального центра; п-ку полі центризму; розподільчу с-му технол.розвитку та інтегровану с-му технол.розвитку. використовуються такі основні цілі при реалізації технол.п-ки БНК: 1)моніторинг наук-досл досягнень у країні та світі, а також новітніх заг.технолог.тенденцій;2)стимул-ня пост.підвищ-ня освітнього та каліф.рівня персоналу компанії;3)вивч-ня ф-рів, що сприяють інноваціям;4)форм-ня організац.стр-ри п-ва, найб.спрятл.для здій-ня безупинного інновац.процесу,забезп-ня мотивації персоналу;5)координація та досянгеня погодж-ті дій різних підрозділів компанії по проведенню НДДКР;6)розвиток новітніх тех-гій – осн.рушійна сила економічного зростання міжнар.фірми.

58.Міжнародний ринок технологій. Венчурний бізнес бнк.

Стр-ра вел.корпорацій не пристосовані до пошуку нововведень, а найчастіше і до їхнього впровад-ня у в-во. Укрупнення відділень сприяє посиленню бюрократизації й уповільненню процесу прийняття інновац.рішень. Тому мала міжнар.фірма є найб.мобільною і виконує роль генератора ідей.

В свою чергу, посередницькі фірми є також необх.атрибутом розвинутих ринків тех-гій. Їхнє знач-ня прояв-ся у: обслуговують наук.-тех.обмін;сприяють підвищенню швидкості поширення нововведень у ек-ці; сприяють збільш-ню віддачі від капіталовкладень у НДДКР.

А от трансформацією НДД від первісної ідеї до впровадж-ня у масове в-во новітніх тех-гій здій-ся ВБом. Особл-тями функц-ня венчурн.б-су(ВБ)є: об’єктом капіталовкладень є ризиковані проекти; здій-ся портфельне кер-ня кап-лом; значна частина вкладень вклад-ся в стат.кап-л інновац.фірм; венчурний капітал бере акт.участь у кер-ні проектом або забезпечує собі надійний к-ль; реаліз-ся гнучк.мех-зм узгодження інтересів інв-рів і менеджерів у залеж-ті від етапу розвитку проекту; визнач-ся спосіб виходу з бізнесу венчурного капіталста у фазі зрілості проекту. Осн.етапами ВБ є: старт (від орг-ії п-ва до випуску пробної партії прод-ії); висунення прод-ії на ринок ( збільш-ня обротного кап-лу);завоювання ринку (орг-ія масового в-ва, різке зростання оборотного кап-лу).Осн.джерелами ВБ є: приват.інв-ри; малі ін вест.компанії;вел.корп-ії;трастові фонди;спец.держ.фонди і програми.

59.Україна та вплив на неї між нар фін кризи кінця 90-х років 20ст.

Фін. криза в Укр. 98р мала тісний зв’язок із кризою в Росії, але в Укр. також назріли передумови для її виник. В Укр криза була викликана скороч. ВВП, зрост. дефіциту ДБ, кризою банк. с-ми тощо. Різко скороч. ВВП. У 1997 р. ВВП в Укр. був меншим, порівняно з 1990 р., на 58,4%. Укр. ек. мала низький рівень монетизації, а рівень її “тінізації” сягав майже 80%. Значна част. внутр. розрах. здійсн. по бартеру. Із-за цього п-ва мали велику заборг. по ЗП та ін виплатах. Укр. мала значний дефіцит ДБ, недосконале податк. з-ство, значні обсяги зовн. і внутр. Відбувався відтік коштів інвесторів. Укр, яка мала від’ємне с-до торгового балансу, головним чином, із-за дисбалансу в торгівлі з Р., зовн. торг. д-ть не могла бути джерелом забезпеч. вал. ринку вільноконвертованою валютою, особливо за умови скасування обов’язк. 50%-го продажу експортерами вал. надходжень. Укр.. мала значну заборг. за енергоносії. Відбув. падіння курсу грн.. Зменш. валютні резерви НБУ, які на початку року становили близько 2,4 млрд дол. США. Попит на валюту значно перевищ. її пропозицію, тому для підтримки курсу грн та задовол. попиту на валюту НБУ здійснював вал. інтервенції за рах. своїх вал. рез., що скоротились за 9 місяців з початку 1998 р. майже в 2,5 раза і на кінець 3-го кварталу не перевищ. 1 млрд дол. США. Через таке значне скороч. подальше використ. вал. рез. для підтримки курсу грн могло б призвести до повного їхнього вичерпання. Не було і реальних джерел їх поповнення. Причиною цього було не тільки виведення нерезидентами своїх коштів з Укр. та негат.зовнішньоторг. с-до, а й те, що до країни давно не надходили кошти МВФ, Світового банку та інші іноз. кредити, які наповнювали вал. ринок. У 1997 р. було скасовано обов’язковий продаж 50% вал. надходжень експортерами. Вал. ринок це відчув уже через к-ка місяців. І тільки одержання у вересні 1998 р. 257 млн дол. США від МВФ та відновл. норми обов’язк. продажу експортерами част. вал. надходжень вже давало змогу НБУ викуповувати надлишкову пропозицію інвалюти та дещо збільш. обсяги вал. рез. Укр.ком. банки не мали значної заборг. перед іноз. кредиторами. Світові ціни на паливо впали і імпорт став дешевшим. 4 вересня 1998 р. МВФ прийняв рішення про виділення їй кредиту "механізм розширеного фінансування" у розмірі близько 2,2 млрд дол. США. З них у 1998 р. надійшло послідовно 257 та 78 млн дол. США. 15 вересня Світовий банк також вирішив надати Укр. кредити обсягом 949,6 млн дол. США, з яких у 1998 р. надійшло 340 млн дол. США. У тому ж 1998 р. намір виділити 150 млн ЕКЮ на підтримку плат. балансу Укр. виявив і ЄС. Отже, Укр. поступово починала виходити з кризи.