Змістовий модуль 3 Дослідження короткочасної пам’яті. Визначення обсягу безпосереднього запам’ятовування

Пам’яттю називається запам’ятовування, збереження і відтворення інформації. Розрізняють короткочасну і довгочасну пам’ять. Під короткочасною пам’яттю розуміють запам’ятовування інформації за умови її негайного відтворення.

Мета і завдання. Визначити обсяг безпосереднього запам’ятовування у людини.

Матеріали та обладнання: заготовлені заздалегідь протокол для запису і 7 рядків цифр, які містять послідовно 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 цифр.

Питання для теоретичної підготовки.

1. Пам’ять та її види.

2. Фізіологічні механізми короткочасної та довгочасної пам’яті.

3. Відмінності довільного запам’ятовування і відтворення інформації від мимовільного.

4. Сучасні теорії пам’яті.

5. Основні функції мови.

6. Основні форми мовної діяльності.

Хід роботи.

Досліджуваному дають інструкцію: „Слухайте уважно. Вам дадуть кілька цифр, які треба запам’ятати. Запишіть у протоколі цифри, що ви їх запам’ятаєте, у тому ж порядку, як їх називали. За моєю командою пишіть”.

Досліджувач по одному разу голосно, чітко читає по черзі кожний рядок цифр, починаючи з короткого. Після прочитання кожного рядка через 2–3 с за командою „пишіть” досліджуваний записує у протоколі ті числа рядка, які він запам’ятав, у тому ж порядку, як їх називав досліджувач. Щоб одержати більш надійні дані дослід повторюють чотири рази, щоразу прочитуючи всі 7 рядків, незалежно від результатів досліджуваного по кожному ряду.

Звіряють результати кожної серії досліду з поданим матеріалом, позначають правильно написані рядки у кожній серії, залежність правильності відтворення від серії. Оформляють протокол досліду. Визначають обсяг безпосереднього запам’ятовування. Роблять висновки.

Контрольні запитання і завдання:

1. Що таке короткочасна пам’ять?

2. Який її механізм?

3. Поясніть результати досліду, спираючись на фізіологічний механізм запам’ятовування.