- •1 Предмет та задачі топографії й картографії
- •1.1 Визначення топографії й картографії та їх зміст
- •1.2 Зв’язок топографії й картографії з іншими науками,
- •2 Картографічні образно-знакові
- •2.1 Карти та їх властивості
- •2.2 Класифікація карт
- •2.3 Географічні атласи та їх класифікація
- •2.4 Суть та структура регіональних екологічних атласів
- •1 Оглядові карти
- •3 Математична основа побудови
- •3.1 Модель поверхні Землі та її розміри
- •3.2 Математична основа карт
- •3.3 Картографічні проекції
- •4 Системи координат в топографії
- •4.1 Основні лінії та площини еліпсоїда
- •4.2 Географічні координати
- •4.3 Плоскі прямокутні координати
- •4.5 Висоти точок
- •4.6 Система плоских прямокутних координат Гаусса-Крюгера
- •4.7 Врахування кривизни земної поверхні при визначенні
- •5 Орієнтування напрямів та навігаційні системи
- •5.1 Кути орієнтування
- •5.2 Визначення географічного азимута
- •5.3 Визначення магнітного азимута
- •5.4 Навігаційна система глобального позиціювання gps
- •6 Топографічні карти й плани
- •6.1 Характеристика й призначення топографічних карт та планів
- •6.2 Масштаби топографічних карт та планів
- •6.3 Рельєф місцевості та його зображення на картах і планах
- •6.4 Зображення місцевих предметів на топографічних
- •7 Методи й прийоми використання
- •7.1 Визначення відстаней по карті
- •7.2 Обчислення географічних координат точки
- •7.3 Обчислення прямокутних координат точки
- •7.4 Нанесення на карту пункту за відомими координатами
- •7.5 Обчислення дирекційного кута і румба заданого напряму
- •7.6 Обчислення географічного і магнітного азимутів
- •7.7 Розв’язування задач за допомогою горизонталей
- •8 Вимірювання довжини ліній на місцевості
- •8.1 Метрологічні основи геодезичних вимірювань
- •8.2 Типи приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.3 Випробування приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.4 Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками
- •9 Кутові вимірювання
- •9.1 Принцип вимірювання кутів
- •9.2 Типи теодолітів і їх особливості
- •9.3 Геометрична схема й основні частини теодоліта
- •9.4 Будова теодоліта т30
- •9.5 Підготовка теодоліта до роботи
- •9.6 Перевірка і юстирування теодолітів
- •9.7 Вимірювання кутів теодолітом т30
- •10 Нівелювання
- •10.1 Види нівелювання
- •10.2 Типи нівелірів і нівелірних рейок та їх особливості
- •10.3 Будова нівелірів
- •10.4 Підготовка нівелірів і нівелірних рейок до роботи
- •10.5 Перевірки і юстирування нівелірів
- •10.6 Перевірки нівелірних рейок
- •10.7 Визначення перевищень при геометричному нівелюванні
- •10.8 Тригонометричне нівелювання
- •11 Крупномасштабні топографічні знімання
- •11.1 Геодезична основа, масштаб знімання та висота
- •11.2 Характеристика крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.1 Методи крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.2 Тахеометричне знімання
- •11.2.3 Нівелювання поверхні
- •11.2.4 Горизонтальне знімання
- •11.2.5 Висотне знімання
- •11.2.6 Знімання підземних комунікацій
- •11.3 Обчислення координат точок знімального обґрунтування і
- •11.3.1 Польові роботи при прокладанні теодолітних ходів
- •11.3.2 Обробка польових матеріалів
- •11.3.3 Обчислення координат точок теодолітного полігону
- •11.3.4 Обчислення координат точок діагонального ходу
- •11.3.5 Складання плану знімального обґрунтування
- •11.3.6 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •11.3.7 Камеральна обробка результатів тахеометричного знімання
- •12 Картографічне моделювання
- •12.1 Суть еколого-географічного аналізу і оцінювання території
- •12.2 Загальні положення проектування, складання
- •12.3 Картографічне відображення інформації та її генералізація
- •12.4 Приклади методичних основ картографічного моделювання
8.2 Типи приладів для вимірювання довжини ліній
Залежно від потрібної точності вимірювань довжини ліній на місце-
вості використовують різні типи механічних і фізико-оптичних мірних
приладів (табл. 8.1).
Таблиця 8.1 - Метрологічні характеристики та призначення
приладів для вимірювання довжини ліній
Тип приладів
Точність вимірювань
Призначення
Механічні:
жезли 1:1000000
Компарування
мірних
приладів
інварні дроти
1:1000000 – 1:500000 Високоточне перенесен-
ня на натуру проектних
ліній, компарування мір-
них приладів, вимірю-
вання базисів у триангу-
ляції і полігонометрії
мірні стрічки, рулетки, 1:700 – 1:5000
Знімання, розвідувальні
троси
роботи і розмічання
Фізико – оптичні:
оптичні віддалеміри
1:300 – 1:5000
Знімання і розвідувальні
роботи
Радіофізичні віддале- 1:10000 – 1:1000000
Побудова
знімальних
міри
геодезичних мереж у
триангуляції і полігоно-
метрії
Механічні мірні прилади призначені для безпосереднього вимірю-
вання довжини ліній. При вимірюванні довжини ліній використовують
штрихові стрічки ЛЗ-20, ЛЗ-24, ЛЗ-50 довжиною, відповідно, 20, 24 і 50 м
з ціною поділки 0,1 м, шкалові стрічки ЛЗШ-20, ЛЗШ-24 та ЛЗШ-50 дов-
жиною, відповідно, 20, 24 і 50 м і рулетки довжиною від 2 до 100 м.
Штрихова стрічка ЛЗ виконана із сталевої штаби завширшки
10...15 і завтовшки 0,4...0,5 мм з ручками на кінцях. По краях стрічки зроб-
лено прорізи, проти центрів яких нанесено штрихи. Відстань між штриха-
ми відповідає номінальній довжині стрічки. Оцифровка виконана з обох
боків стрічки: від 0 до 20 м з одного боку та від 20 до 0 - з другого. Метри
на стрічці позначено металевими пластинками. Півметрові поділки позна-
чено металевими заклепками, а дециметрові - круглими отворами. Відлік
по стрічці виконують з точністю 0,01 м.
80
Шкалова стрічка від штрихової відрізняється тим, що на її початку
і в кінці є шкали з міліметровими поділками. Довжина кожної шкали
10 см. До комплекту стрічок входить 6 або 11 шпильок.
Рулетки роблять із сталевої штаби шириною 10 - 12 і товщиною
0,15...0,3 мм. На рулетці нанесено міліметрові поділки по всій довжині або
тільки на першому дециметрові. Сантиметрові поділки наносяться по всій
довжині. Сталеву штабу намотують на кільце, що утримується хрестови-
ною або вилкою. До комплекту рулетки та стрічки можуть входити дина-
мометри, які забезпечують її натягання з силою 98,07 Н.
Для вимірювання відстаней непрямим способом використовують
віддалеміри, які дозволяють швидко одержувати результати вимірювань з
підвищеною точністю і без попередньої підготовки лінії на місцевості. Але
віддалеміри не пристосовані для відкладання проектної відстані.
В основі принципу вимірювання відстаней за допомогою оптичних
віддалемірів лежить залежність між сторонами паралактичного трикутни-
ка, в якому відомі базис b паралактичний кут β (рис. 8.1). Згідно з цією за-
лежністю відстань, м,
D = b ctg β ,
(8.1)
де β – паралактичний кут, кут при вершині трикутника, значення якого ме-
нше одного градуса.
Залежно від елемента паралактичного трикутника, що вимірюється,
оптичні віддалеміри бувають з постійним кутом і змінним базисом, з по-
стійним базисом і змінним кутом, із змінними кутом і базисом.
b
β
D
Рисунок 8.1 – Паралактичний трикутник
Найпоширеніший нитковий віддалемір з постійним паралактичним
кутом і змінним базисом, який дозволяє вимірювати відстані непрямим спо-
собом. Цей прилад, розміщений в зоровій трубі теодоліта або нівеліра, ви-
конано у вигляді двох рівновіддалених від центра горизонтальних рисок сі-
81
тки ниток, що утворюють паралактичний кут променями візування, що про-
ходять через ці риски. Як базис використовують дерев'яні рейки з сантимет-
ровими поділками, які встановлюють у вертикальне положення на місцевос-
ті. Точність вимірювання відстаней нитковим віддалеміром в сприятливих
умовах 1 : 300. Відстань, яку вимірюють нитковим віддалеміром, м,
D = K n + c, (8.2)
де К = 100 - коефіцієнт ниткового віддалеміра;
n - різниця відліків на рейці між крайніми штрихами сітки зорової труби;
с - стала віддалеміра (в сучасних приладах, с = 0.).
Принцип вимірювання довжини ліній радіофізичними віддалемірами
оснований на визначенні часу, за який електромагнітні хвилі проходять
вимірюваний відрізок в прямому та зворотному напрямах. Комплект від-
далеміра включає приймально-передавальний пристрій, встановлений в
одній із кінцевих точок, і відбивач хвиль, розміщений на другій кінцевій
точці. Відстань, що вимірюється, м,
D = τ v/2, (8.3)
де v - швидкість розповсюдження хвиль, м/с;
τ - час, за який хвилі проходять відстань передавач-відбивач-приймач, с.
Залежно від методу визначення часу, за який хвилі проходять від-
стань передавач-відбивач-приймач, віддалеміри ділять на фазові та імпуль-
сні. Фазовий світловіддалемір 2СМ-2 з фіксованими частотами модуляції
призначений для вимірювання відстані до 2000 м з середньою квадратич-
ною похибкою 1 : 100 000. Світловіддалемір СМ-5 дозволяє вимірювати
відстані до 500 м з середньою квадратичною похибкою 1 : 25 000. Світловід-
далеміром МСД-ІМ вимірюють відстані до 500 м з середньою квадратичною
похибкою 1 : 10 000.
Світловіддалемір С-1М, що виробляється на Україні ЦКБ “Арсе-
нал”, призначений для вимірювання відстаней в гірничих виробках та
польових умовах. Принцип його дії ґрунтується на вимірюванні фази
сигналу світла, що відбивається в місці, яке контролюється. Обладна-
ний лімбами для вимірювання кутів з невисокою точністю: горизонта-
льних 10 мінут й вертикальних один градус. Діапазон вимірювання
відстаней: при одному відбивачеві – 5...5000 м, а при декількох відби-
вачах – 5...5000 м з точністю ± (5 + 5·10-6 D) мм.
Світловіддалемір Блеск – 2 (2СТ – 10), що виробляється Уральським
заводом (Росія), призначений для вимірювання довжин ліній до 10 км.
Управління процесом вимірювання забезпечує вмонтована мікро-ЕОМ. Ре-
зультати вимірювань, з врахуванням поправок на атмосферний тиск й темпе-
ратуру, видаються на табло та можуть бути введені в накопичувач. Відбивач
є однопризмовий або шестипризмовий. Діапазон вимірювання відстаней
2..10 000 м з похибкою ± (5 + 3 · 10-6 D) мм.
82
Швидко й точно без сторонньої допомоги дозволяють вимірювати від-
стані ручні без відбивачів лазерні віддалеміри. Для автоматичного вимірю-
вання відстані вони використовують лазерний промінь, що відбивається від
поверхні й повертається назад до приладу. Прилад випромінює сигнал в чер-
воному спектрі видимого діапазону, що дозволяє бачити точку, до якої вимі-
рюється відстань. Круглий рівень дозволяє контролювати горизонтальне по-
ложення приладу.
Для вимірювань використовують ручні лазерні віддалеміри компанії
Sokkia: Mini Meter MM 30, MM 30 R та MM 100T; SONIN – 45,
SONIN – 60 PRO та SONIN 75; DISTO, DISTO classic та DISTO meno. Технічні
характеристики: ММ 30 та ММ 30 R – діапазон вимірювання 0,2...30 м, з від-
биваючого маркою 20...100 м, точність вимірювань ± (3 + 50 · 10-6 D) мм; а
ММ 100 – діапазон вимірювання 0,2...100 м, з відбивачем 20...3000 м, точ-
ність ± (20 + 3 · 10-6 D) мм. Технічні характеристики віддалемірів серії SONIN:
відстань вимірювання SONIN – 45 до 14 м, SONIN – 60 PRO до 18 м й
SONIN – 75 до 22 м з точністю ± (10 + 0,01 D) мм, а серії DISTO – 0,2...30 м,
DISTO classic – 0,3...40 м й DISTOmeno – 0,3...30 м та відповідно з відбиваю-
чого маркою 20...100 м, 40...100м, 20...100 м з точністю ± 3 мм.
