- •1 Предмет та задачі топографії й картографії
- •1.1 Визначення топографії й картографії та їх зміст
- •1.2 Зв’язок топографії й картографії з іншими науками,
- •2 Картографічні образно-знакові
- •2.1 Карти та їх властивості
- •2.2 Класифікація карт
- •2.3 Географічні атласи та їх класифікація
- •2.4 Суть та структура регіональних екологічних атласів
- •1 Оглядові карти
- •3 Математична основа побудови
- •3.1 Модель поверхні Землі та її розміри
- •3.2 Математична основа карт
- •3.3 Картографічні проекції
- •4 Системи координат в топографії
- •4.1 Основні лінії та площини еліпсоїда
- •4.2 Географічні координати
- •4.3 Плоскі прямокутні координати
- •4.5 Висоти точок
- •4.6 Система плоских прямокутних координат Гаусса-Крюгера
- •4.7 Врахування кривизни земної поверхні при визначенні
- •5 Орієнтування напрямів та навігаційні системи
- •5.1 Кути орієнтування
- •5.2 Визначення географічного азимута
- •5.3 Визначення магнітного азимута
- •5.4 Навігаційна система глобального позиціювання gps
- •6 Топографічні карти й плани
- •6.1 Характеристика й призначення топографічних карт та планів
- •6.2 Масштаби топографічних карт та планів
- •6.3 Рельєф місцевості та його зображення на картах і планах
- •6.4 Зображення місцевих предметів на топографічних
- •7 Методи й прийоми використання
- •7.1 Визначення відстаней по карті
- •7.2 Обчислення географічних координат точки
- •7.3 Обчислення прямокутних координат точки
- •7.4 Нанесення на карту пункту за відомими координатами
- •7.5 Обчислення дирекційного кута і румба заданого напряму
- •7.6 Обчислення географічного і магнітного азимутів
- •7.7 Розв’язування задач за допомогою горизонталей
- •8 Вимірювання довжини ліній на місцевості
- •8.1 Метрологічні основи геодезичних вимірювань
- •8.2 Типи приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.3 Випробування приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.4 Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками
- •9 Кутові вимірювання
- •9.1 Принцип вимірювання кутів
- •9.2 Типи теодолітів і їх особливості
- •9.3 Геометрична схема й основні частини теодоліта
- •9.4 Будова теодоліта т30
- •9.5 Підготовка теодоліта до роботи
- •9.6 Перевірка і юстирування теодолітів
- •9.7 Вимірювання кутів теодолітом т30
- •10 Нівелювання
- •10.1 Види нівелювання
- •10.2 Типи нівелірів і нівелірних рейок та їх особливості
- •10.3 Будова нівелірів
- •10.4 Підготовка нівелірів і нівелірних рейок до роботи
- •10.5 Перевірки і юстирування нівелірів
- •10.6 Перевірки нівелірних рейок
- •10.7 Визначення перевищень при геометричному нівелюванні
- •10.8 Тригонометричне нівелювання
- •11 Крупномасштабні топографічні знімання
- •11.1 Геодезична основа, масштаб знімання та висота
- •11.2 Характеристика крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.1 Методи крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.2 Тахеометричне знімання
- •11.2.3 Нівелювання поверхні
- •11.2.4 Горизонтальне знімання
- •11.2.5 Висотне знімання
- •11.2.6 Знімання підземних комунікацій
- •11.3 Обчислення координат точок знімального обґрунтування і
- •11.3.1 Польові роботи при прокладанні теодолітних ходів
- •11.3.2 Обробка польових матеріалів
- •11.3.3 Обчислення координат точок теодолітного полігону
- •11.3.4 Обчислення координат точок діагонального ходу
- •11.3.5 Складання плану знімального обґрунтування
- •11.3.6 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •11.3.7 Камеральна обробка результатів тахеометричного знімання
- •12 Картографічне моделювання
- •12.1 Суть еколого-географічного аналізу і оцінювання території
- •12.2 Загальні положення проектування, складання
- •12.3 Картографічне відображення інформації та її генералізація
- •12.4 Приклади методичних основ картографічного моделювання
9.3 Геометрична схема й основні частини теодоліта
Кожний тип теодоліта має свої конструктивні особливості. Однак,
належачи до одного типу приладів для вимірювання кутів, усі вони мають
загальні основні частини (рис. 9.2): зорова труба 1, рівні, робочі міри, го-
ризонтальний (з лімбом 3 і алідадою 4), і вертикальний 5 круги, відлікові
системи і встановлювальні пристрої, підставки 2 і піднімальні гвинти 7.
Обов'язковим є однакове взаємне розміщення таких осей теодоліта: ві-
зирна вісь труби ZZ1, вісь рівня на алідаді горизонтального круга UU1, гори-
зонтальна вісь обертання труби НН1 і вісь обертання приладу (основна) ІІ1.
Принципова схема теодоліта забезпечує виконання основних геомет-
ричних умов: вісь обертання приладу мусить бути вертикальною; площина
лімба LL1 - горизонтальною; площа візування - вертикальною. При вимі-
рюванні кутів найбільше значення має дотримування взаємного розміщен-
ня частин теодоліта відповідно до таких умов: LL1 ⊥ ІІ1, UU1 ⊥ ІІ1 або
UU1 || LL1, ZZ1 ⊥ НН1, НН1 ⊥ ІІ
1 або НН1 || LL1. Це зумовлено їхньою знач-
ною мінливістю у процесі роботи й транспортування.
Зорова труба дозволяє при виконанні вимірювальних робіт точно ві-
зувати на значно віддалені від приладу предмети. До її складу (рис. 9.3)
входять об’єктив 1, лінза 2, кремальєра 3, сітка ниток 4 й окуляр 5. Сітка ни-
ток призначена для точного й одноманітного наведення на ціль візування.
91
Z
1
H
H1
5
2
6
Z1
U
U1
I
4
L L1
3
7
I1
Рисунок 9.2 – Геометрична схема й основні частини теодоліта
Зорова труба має оптичну, геометричну осі й вісь візування. Оптична
вісь - це пряма, яка з’єднує центри об’єктива й окуляра зорової труби. Гео-
метрична вісь - це пряма, що проходить через центри поперечних перерізів
об’єктивної й окулярної частин труби. Вісь візування - пряма, яка прохо-
дить через оптичний центр об’єктива й центр сітки ниток.
1
2
3
4 5
4
Рисунок 9.3 – Будова зорової труби
Збільшення зорової труби
V = fоб / fок, (9.2)
де fоб , fок - відповідно фокусна відстань об’єктива й окуляра, мм.
92
Поле зору, тобто простір, який видно в трубу при її нерухомому ста-
ні, обчислюють залежно від збільшення V :
α = 38,2° / V .
(9.3)
Циліндричні рівні призначені для приведення вертикальної осі ІІ1 те-
одоліта у прямовисне положення (рис. 9.4). Конструктивно рівень виготов-
лений з циліндричної трубки, внутрішня поверхня якої відшліфована по
радіусу в кілька метрів (3...200 м). Скляна трубка 1 розміщена у металевій
оправі 2 з виправним гвинтом 5. У середині трубки 1 безповітряний прос-
тір утворює бульбашку рівня 3, а на її зовнішній поверхні зроблено поділ-
ки 4 через 2 мм. Найвищу точку трубки (точку 0) називають нуль-пунктом.
Відносно цієї точки бульбашка рівня розміщується симетрично, якщо вісь
UU1 рівня, тобто дотична до внутрішньої поверхні трубки в нуль-пункті,
набирає горизонтального положення.
1
2
3 4
U
0
U1
5
11
Рисунок 9.4 – Будова циліндричного рівня
Ціна поділки рівня (рис. 9.5)
τ = l ρ / R ,
(9.4)
де l - лінійне значення однієї поділки рівня (2 мм);
ρ - кількість секунд у радіані (206265);
R - внутрішній радіус поверхні рівня (3...200 м), мм.
Робочі міри у теодолітах представлені лімбами горизонтального й
вертикального кругів, на яких зроблено поділки з високою точністю.
У сучасних оптичних теодолітах для відлічування поділок лімба вико-
ристовують штрихові (рис. 9.6,а) або шкалові (рис. 9.6,б) мікроскопи. Ціна
поділки лімба штрихового мікроскопа 10 (рис. 9.6,а). Відлік по штрихово-
му мікроскопу беруть на око з точністю 1'. Ціна поділки лімба шкалового
мікроскопа 1°. Ціна поділки шкали 1'. Відлік по шкалі беруть на око з точ-
ністю 0, 1'. В оптичних теодолітах із штриховими й шкаловими мікроско-
пами в полі зору одночасно видно зображення вертикального й
горизонтального кругів.
93
U′1
U
τ
U1
O
O
U′
R
τ
С
Рисунок 9.5 – Визначення ціни поділки рівня
47
48
0 10 20 30 40 50 60
194
195
Г
a
б
Рисунок 9.6 – Будова мікроскопів:
а – штрихового (відлік 47°36'); б – шкалового (відлік 194°07,2')
