- •1 Предмет та задачі топографії й картографії
- •1.1 Визначення топографії й картографії та їх зміст
- •1.2 Зв’язок топографії й картографії з іншими науками,
- •2 Картографічні образно-знакові
- •2.1 Карти та їх властивості
- •2.2 Класифікація карт
- •2.3 Географічні атласи та їх класифікація
- •2.4 Суть та структура регіональних екологічних атласів
- •1 Оглядові карти
- •3 Математична основа побудови
- •3.1 Модель поверхні Землі та її розміри
- •3.2 Математична основа карт
- •3.3 Картографічні проекції
- •4 Системи координат в топографії
- •4.1 Основні лінії та площини еліпсоїда
- •4.2 Географічні координати
- •4.3 Плоскі прямокутні координати
- •4.5 Висоти точок
- •4.6 Система плоских прямокутних координат Гаусса-Крюгера
- •4.7 Врахування кривизни земної поверхні при визначенні
- •5 Орієнтування напрямів та навігаційні системи
- •5.1 Кути орієнтування
- •5.2 Визначення географічного азимута
- •5.3 Визначення магнітного азимута
- •5.4 Навігаційна система глобального позиціювання gps
- •6 Топографічні карти й плани
- •6.1 Характеристика й призначення топографічних карт та планів
- •6.2 Масштаби топографічних карт та планів
- •6.3 Рельєф місцевості та його зображення на картах і планах
- •6.4 Зображення місцевих предметів на топографічних
- •7 Методи й прийоми використання
- •7.1 Визначення відстаней по карті
- •7.2 Обчислення географічних координат точки
- •7.3 Обчислення прямокутних координат точки
- •7.4 Нанесення на карту пункту за відомими координатами
- •7.5 Обчислення дирекційного кута і румба заданого напряму
- •7.6 Обчислення географічного і магнітного азимутів
- •7.7 Розв’язування задач за допомогою горизонталей
- •8 Вимірювання довжини ліній на місцевості
- •8.1 Метрологічні основи геодезичних вимірювань
- •8.2 Типи приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.3 Випробування приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.4 Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками
- •9 Кутові вимірювання
- •9.1 Принцип вимірювання кутів
- •9.2 Типи теодолітів і їх особливості
- •9.3 Геометрична схема й основні частини теодоліта
- •9.4 Будова теодоліта т30
- •9.5 Підготовка теодоліта до роботи
- •9.6 Перевірка і юстирування теодолітів
- •9.7 Вимірювання кутів теодолітом т30
- •10 Нівелювання
- •10.1 Види нівелювання
- •10.2 Типи нівелірів і нівелірних рейок та їх особливості
- •10.3 Будова нівелірів
- •10.4 Підготовка нівелірів і нівелірних рейок до роботи
- •10.5 Перевірки і юстирування нівелірів
- •10.6 Перевірки нівелірних рейок
- •10.7 Визначення перевищень при геометричному нівелюванні
- •10.8 Тригонометричне нівелювання
- •11 Крупномасштабні топографічні знімання
- •11.1 Геодезична основа, масштаб знімання та висота
- •11.2 Характеристика крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.1 Методи крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.2 Тахеометричне знімання
- •11.2.3 Нівелювання поверхні
- •11.2.4 Горизонтальне знімання
- •11.2.5 Висотне знімання
- •11.2.6 Знімання підземних комунікацій
- •11.3 Обчислення координат точок знімального обґрунтування і
- •11.3.1 Польові роботи при прокладанні теодолітних ходів
- •11.3.2 Обробка польових матеріалів
- •11.3.3 Обчислення координат точок теодолітного полігону
- •11.3.4 Обчислення координат точок діагонального ходу
- •11.3.5 Складання плану знімального обґрунтування
- •11.3.6 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •11.3.7 Камеральна обробка результатів тахеометричного знімання
- •12 Картографічне моделювання
- •12.1 Суть еколого-географічного аналізу і оцінювання території
- •12.2 Загальні положення проектування, складання
- •12.3 Картографічне відображення інформації та її генералізація
- •12.4 Приклади методичних основ картографічного моделювання
11.2.5 Висотне знімання
Висотне знімання використовується при нівелюванні забудованих
територій, проїздів та окремих елементів ситуації. На рівнинних територі-
ях вона виконується нівеліром або горизонтальним променем теодоліта, а
на горбистій місцевості – похилим променем візування. Вона може вико-
137
нуватися окремо при наявності планів горизонтального знімання або одно-
часно з горизонтальним зніманням графоаналітичним способом. Нівелірні
ходи, які прокладають для висотного знімання по осі проїздів, опираються
на репери нівелювання І-IV класів і репери технічного нівелювання. Допу-
скається прокладати висячі ходи в прямому та зворотному напрямах. До-
пустимі висотні нев’язки, мм, не повинні перевищувати
fh = 50 L ,
(11.6)
а в ходах коротше 2 км
fh = 10 n ,
(11.7)
де L - довжина ходу, км;
n - число станцій.
Всю ділянку покривають пікетами, максимальна відстань між якими
не повинна перевищувати при масштабі знімання 1 : 5000 100 м, масштабі
1 : 2000 - 40 м, масштабі 1 : 1000 - 30 м, масштабі 1 : 500 - 20 м. Для забез-
печення чіткого зображення всіх деталей рельєфу пікети передбачають на
всіх характерних місцях. При нівелюванні проїздів залежно від масштабу
плану, характеру рельєфу та інших умов розмічання поперечних профілів
виконують стальною рулеткою або оптичним віддалеміром через 20, 40, 50
або 100 м. Відстань між нівелірними точками поперечних профілей не по-
винна перевищувати 40 м при масштабі 1:2000 і 20 м при масштабах 1:1000
та 1:500. Довжина проміння візування не повинна перевищувати 150 м.
Позначки люків колодязів, цоколів будинків, лотків, мостів та верхі-
вок труб на дорогах визначають нівелюванням з двох боків рейок. У решті
випадків позначки точок визначають з одного боку рейки. У ряді випадків
визначають висоти кутів кварталів, середини виїздів у двір, трамвайних і
залізничних рейок, входів у підвальні приміщення, перетину лотків з віссю
проїздів. Контроль на кожній станції виконують визначенням висоти не
менше ніж двох контрольних пікетів, розміщених у смузі перекриття. Від-
хилення між контрольними висотами не повинні перевищувати 0,02 м.
Рельєф за допомогою горизонталей рисують безпосередньо в польо-
вих умовах або після камеральної обробки за абрисами. На територіях з гу-
стою забудовою допускається не проводити горизонталей, а підписувати
тільки позначки характерних точок місцевості та контурів.
11.2.6 Знімання підземних комунікацій
На топографічних планах відображують планове та висотне поло-
ження підземних комунікацій та споруд, що включають трубопроводи, ка-
бельні мережі, тунелі та колектори. До трубопроводів належать мережі во-
допроводів, каналізації, теплофікації, газопостачання, дренажу, нафтопро-
води, мазутопроводи та паропроводи. До кабельних мереж відносяться ме-
режі сильних струмів високої та низької напруги (для освітлення та елект-
ротранспорту) та мережі слабкого струму (телефонні, телеграфні та радіо).
138
Комплекс робіт для знімання раніше побудованих підземних комуні-
кацій та споруд включає: рекогносцирування; планове та висотне знімання
колодязів, камер, сифонів, випусків на поверхню землі; при необхідності
розкриття підземних комунікацій та споруд і знімання їх у траншеях і шу-
рфах; обстеження підземних комунікацій і споруд у колодязях, траншеях і
шурфах. За матеріалами рекогносцирування складається загальна схема. За
видами підземних комунікацій встановлюється взаємозв'язок між колодя-
зями, намічаються обсяги майбутніх робіт з шурфування, обстеження та
знімання. У процесі обстеження визначають: призначення та матеріал ко-
лодязів, камер і інших споруд; місця їх вводів, приєднань та випусків; міс-
цезнаходження та вводи кабелів або їх груп із вказанням призначення та
типів. Під час детального обстеження колодязів, камер, колекторів та ін-
ших підземних споруд виконують обміри їх габаритів, а також конструк-
тивних елементів і фасонних частин, діаметрів труб, лотків і каналів.
На забудованих територіях планове знімання підземних комунікацій
та споруд виконується лінійними промірами відстаней від капітальної за-
будови і точок знімального обґрунтування. Довжини сторін засічок не по-
винні перевищувати довжини стрічки або рулетки, а число засічок повинно
бути не менше трьох. На забудованих територіях планове знімання вико-
нується з точок знімального обґрунтування в масштабах 1 : 1000 та 1 : 500
аналітичним методом, а в масштабах 1 : 2000 та 1 : 5000 аналітичним або
графічним методом. Висотне знімання підземних комунікацій та споруд
виконується технічним нівелюванням, що опирається на точки висотних
опорних мереж і знімального обґрунтування. При зніманні підземних ко-
мунікацій визначають координати кутів повороту трас, центрів колодязів,
місць перетину з іншими комунікаціями, вимірюють відстані між колодя-
зями, визначають позначки дна колодязів, верху та низу труб і люків коло-
дязів.
При зніманні та обстеженні підземних комунікацій, що не мають ви-
ходів на поверхню землі, використовують електронні прилади пошуку або
розкривають ці комунікації траншеями та шурфами. З допомогою електро-
нних приладів визначають планове та висотне положення підземних кому-
нікацій, розміщених на глибині до 10 м, з точністю 0,1 м.
За результатами знімання складають плани підземних комунікацій,
на яких показують розміщення існуючих мереж, вказують їх призначення
та основні характеристики. До планів додають схеми знімального обґрун-
тування, журнали вимірювання кутів і нівелювання підземних комуніка-
цій, абриси обстеження та прив'язки підземних комунікацій, відомості об-
числення координат кутів кварталів, будівель і підземних комунікацій, ка-
талог підземних комунікацій та пояснювальну записку на виконані роботи.
139
