- •1 Предмет та задачі топографії й картографії
- •1.1 Визначення топографії й картографії та їх зміст
- •1.2 Зв’язок топографії й картографії з іншими науками,
- •2 Картографічні образно-знакові
- •2.1 Карти та їх властивості
- •2.2 Класифікація карт
- •2.3 Географічні атласи та їх класифікація
- •2.4 Суть та структура регіональних екологічних атласів
- •1 Оглядові карти
- •3 Математична основа побудови
- •3.1 Модель поверхні Землі та її розміри
- •3.2 Математична основа карт
- •3.3 Картографічні проекції
- •4 Системи координат в топографії
- •4.1 Основні лінії та площини еліпсоїда
- •4.2 Географічні координати
- •4.3 Плоскі прямокутні координати
- •4.5 Висоти точок
- •4.6 Система плоских прямокутних координат Гаусса-Крюгера
- •4.7 Врахування кривизни земної поверхні при визначенні
- •5 Орієнтування напрямів та навігаційні системи
- •5.1 Кути орієнтування
- •5.2 Визначення географічного азимута
- •5.3 Визначення магнітного азимута
- •5.4 Навігаційна система глобального позиціювання gps
- •6 Топографічні карти й плани
- •6.1 Характеристика й призначення топографічних карт та планів
- •6.2 Масштаби топографічних карт та планів
- •6.3 Рельєф місцевості та його зображення на картах і планах
- •6.4 Зображення місцевих предметів на топографічних
- •7 Методи й прийоми використання
- •7.1 Визначення відстаней по карті
- •7.2 Обчислення географічних координат точки
- •7.3 Обчислення прямокутних координат точки
- •7.4 Нанесення на карту пункту за відомими координатами
- •7.5 Обчислення дирекційного кута і румба заданого напряму
- •7.6 Обчислення географічного і магнітного азимутів
- •7.7 Розв’язування задач за допомогою горизонталей
- •8 Вимірювання довжини ліній на місцевості
- •8.1 Метрологічні основи геодезичних вимірювань
- •8.2 Типи приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.3 Випробування приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.4 Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками
- •9 Кутові вимірювання
- •9.1 Принцип вимірювання кутів
- •9.2 Типи теодолітів і їх особливості
- •9.3 Геометрична схема й основні частини теодоліта
- •9.4 Будова теодоліта т30
- •9.5 Підготовка теодоліта до роботи
- •9.6 Перевірка і юстирування теодолітів
- •9.7 Вимірювання кутів теодолітом т30
- •10 Нівелювання
- •10.1 Види нівелювання
- •10.2 Типи нівелірів і нівелірних рейок та їх особливості
- •10.3 Будова нівелірів
- •10.4 Підготовка нівелірів і нівелірних рейок до роботи
- •10.5 Перевірки і юстирування нівелірів
- •10.6 Перевірки нівелірних рейок
- •10.7 Визначення перевищень при геометричному нівелюванні
- •10.8 Тригонометричне нівелювання
- •11 Крупномасштабні топографічні знімання
- •11.1 Геодезична основа, масштаб знімання та висота
- •11.2 Характеристика крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.1 Методи крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.2 Тахеометричне знімання
- •11.2.3 Нівелювання поверхні
- •11.2.4 Горизонтальне знімання
- •11.2.5 Висотне знімання
- •11.2.6 Знімання підземних комунікацій
- •11.3 Обчислення координат точок знімального обґрунтування і
- •11.3.1 Польові роботи при прокладанні теодолітних ходів
- •11.3.2 Обробка польових матеріалів
- •11.3.3 Обчислення координат точок теодолітного полігону
- •11.3.4 Обчислення координат точок діагонального ходу
- •11.3.5 Складання плану знімального обґрунтування
- •11.3.6 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •11.3.7 Камеральна обробка результатів тахеометричного знімання
- •12 Картографічне моделювання
- •12.1 Суть еколого-географічного аналізу і оцінювання території
- •12.2 Загальні положення проектування, складання
- •12.3 Картографічне відображення інформації та її генералізація
- •12.4 Приклади методичних основ картографічного моделювання
10 Нівелювання
10.1 Види нівелювання
При виконанні топографо-геодезичних робіт необхідно визначати
перевищення точок земної поверхні, обчислювати їх абсолютні і відносні
позначки, переносити у натуру проектні позначки і визначати осідання
споруд.
Нівелювання – це визначення висот точок земної поверхні відносно
деякої вибраної точки або над рівнем моря. В залежності від необхідної
точності та наявних приладів використовують такі методи нівелювання:
геометричне, тригонометричне, гідростатичне, барометричне, автоматичне
та аеронівелювання.
Геометричне нівелювання виконують горизонтальним променем
візування з допомогою нівеліра або теодоліта та рейок з поділками. На се-
редню квадратичну похибку, яка може бути від 0,5 до 10 мм/км, впливає
клас нівелювання. Залежно від взаємного розташування нівеліра та рейок
геометричне нівелювання здійснюють двома способами: з середини і впе-
ред. Геометричне нівелювання застосовують для створення державної ви-
сотної мережі, висотного обгрунтування топографічних знімань, а також
при проектуванні і будівництві інженерних споруд.
Тригонометричне нівелювання застосовується для створення ви-
сотної основи і виконання топографічних знімань та рішення різноманіт-
них інженерних задач. Його виконують похилим променем візування за
допомогою теодоліта або кіпрегеля. За результатами вимірювання кута на-
хилу лінії візування з однієї точки на іншу та горизонтальної відстані між
ними обчислюють перевищення за формулами тригонометричного ніве-
лювання . Середня квадратична похибка визначення перевищень - 10 мм.
Гідростатичне нівелювання основане на принципі сполучених по-
судин, в яких рідина завжди займає одинакові рівні. Використовується для
точного встановлення будівельних конструкцій в проектні положення, ви-
вірення під час монтажу технологічних ліній значної довжини, вимірюван-
ня осідання споруд та передачі позначок через водні перешкоди. Середня
квадратична похибка визначення перевищень - 0,1 мм.
Барометричне нівелювання основане на вимірюванні барометра-
ми-анероїдами в точках спостереження атмосферного тиску, який із збіль-
шенням висоти зменшується. Різницю висот між двома точками визнача-
ють за результатами вимірювання в них атмосферного тиску, температури
й вологості повітря, використовуючи барометричну формулу. Використо-
вується при розвідках і будівництві лінійних споруд, а також у випадках
прискорених методів знімань. Середня квадратична похибка визначення
висот - 300 мм.
Автоматичне нівелювання виконується за допомогою висотомірів-
автоматів, що креслять профіль місцевості або вказують позначки лінії
профілю. Дія профілографів ґрунтується на механічному центрирі або на
110
використанні горизонтальної поверхні рідини в посудині. Середня квадра-
тична похибка визначення перевищень - 100 мм/км. Висотоміри-автомати
бувають механічні, електромеханічні і електронно-механічні.
