- •1 Предмет та задачі топографії й картографії
- •1.1 Визначення топографії й картографії та їх зміст
- •1.2 Зв’язок топографії й картографії з іншими науками,
- •2 Картографічні образно-знакові
- •2.1 Карти та їх властивості
- •2.2 Класифікація карт
- •2.3 Географічні атласи та їх класифікація
- •2.4 Суть та структура регіональних екологічних атласів
- •1 Оглядові карти
- •3 Математична основа побудови
- •3.1 Модель поверхні Землі та її розміри
- •3.2 Математична основа карт
- •3.3 Картографічні проекції
- •4 Системи координат в топографії
- •4.1 Основні лінії та площини еліпсоїда
- •4.2 Географічні координати
- •4.3 Плоскі прямокутні координати
- •4.5 Висоти точок
- •4.6 Система плоских прямокутних координат Гаусса-Крюгера
- •4.7 Врахування кривизни земної поверхні при визначенні
- •5 Орієнтування напрямів та навігаційні системи
- •5.1 Кути орієнтування
- •5.2 Визначення географічного азимута
- •5.3 Визначення магнітного азимута
- •5.4 Навігаційна система глобального позиціювання gps
- •6 Топографічні карти й плани
- •6.1 Характеристика й призначення топографічних карт та планів
- •6.2 Масштаби топографічних карт та планів
- •6.3 Рельєф місцевості та його зображення на картах і планах
- •6.4 Зображення місцевих предметів на топографічних
- •7 Методи й прийоми використання
- •7.1 Визначення відстаней по карті
- •7.2 Обчислення географічних координат точки
- •7.3 Обчислення прямокутних координат точки
- •7.4 Нанесення на карту пункту за відомими координатами
- •7.5 Обчислення дирекційного кута і румба заданого напряму
- •7.6 Обчислення географічного і магнітного азимутів
- •7.7 Розв’язування задач за допомогою горизонталей
- •8 Вимірювання довжини ліній на місцевості
- •8.1 Метрологічні основи геодезичних вимірювань
- •8.2 Типи приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.3 Випробування приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.4 Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками
- •9 Кутові вимірювання
- •9.1 Принцип вимірювання кутів
- •9.2 Типи теодолітів і їх особливості
- •9.3 Геометрична схема й основні частини теодоліта
- •9.4 Будова теодоліта т30
- •9.5 Підготовка теодоліта до роботи
- •9.6 Перевірка і юстирування теодолітів
- •9.7 Вимірювання кутів теодолітом т30
- •10 Нівелювання
- •10.1 Види нівелювання
- •10.2 Типи нівелірів і нівелірних рейок та їх особливості
- •10.3 Будова нівелірів
- •10.4 Підготовка нівелірів і нівелірних рейок до роботи
- •10.5 Перевірки і юстирування нівелірів
- •10.6 Перевірки нівелірних рейок
- •10.7 Визначення перевищень при геометричному нівелюванні
- •10.8 Тригонометричне нівелювання
- •11 Крупномасштабні топографічні знімання
- •11.1 Геодезична основа, масштаб знімання та висота
- •11.2 Характеристика крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.1 Методи крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.2 Тахеометричне знімання
- •11.2.3 Нівелювання поверхні
- •11.2.4 Горизонтальне знімання
- •11.2.5 Висотне знімання
- •11.2.6 Знімання підземних комунікацій
- •11.3 Обчислення координат точок знімального обґрунтування і
- •11.3.1 Польові роботи при прокладанні теодолітних ходів
- •11.3.2 Обробка польових матеріалів
- •11.3.3 Обчислення координат точок теодолітного полігону
- •11.3.4 Обчислення координат точок діагонального ходу
- •11.3.5 Складання плану знімального обґрунтування
- •11.3.6 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •11.3.7 Камеральна обробка результатів тахеометричного знімання
- •12 Картографічне моделювання
- •12.1 Суть еколого-географічного аналізу і оцінювання території
- •12.2 Загальні положення проектування, складання
- •12.3 Картографічне відображення інформації та її генералізація
- •12.4 Приклади методичних основ картографічного моделювання
10.5 Перевірки і юстирування нівелірів
Перевірки і юстирування нівелірів виконують при температурі
+20+5°С. При перевірці виконання основних геометричних умов, що ха-
рактеризують принципову геометричну схему нівеліра, контролюється за-
лежно від конструктивних особливостей нівеліра.
Перевірки і юстирування нівеліра з циліндричним рівнем Н-3
Перевірка круглого рівня. Вісь круглого рівня (рис. 10.1) повинна
бути паралельною основній осі нівеліра II1.
Для перевірки цієї умови встановлюють круглий рівень у напряму
двох піднімальних гвинтів (рис. 10.5). Обертанням трьох гвинтів 1 в про-
тилежних напрямах бульбашку 2 виводять в нуль-пункт. Якщо після пове-
ртання верхньої частини нівеліра на 180° бульбашка залишається в нуль-
пункті - умову виконано. Якщо ж ні, то виправними гвинтами рівня змі-
щують бульбашку в нуль-пункт на половину її відхилення. На частину від-
хилення, що залишилася, бульбашку рівня зміщують піднімальними гвин-
тами. Для контролю перевірку повторюють і виконують доти, доки не буде
виконана умова.
118
II
1
2
I
Рисунок 10.5 – Перевірка круглого рівня:
1 – піднімальні гвинти; 2 – бульбашка рівня
Перевірка правильності встановлення сітки ниток
Вертикальна нитка сітки повинна бути паралельною основній осі
нівеліра II1.
При робочому положенні нівеліра зорову трубу наводять на віддале-
ну на 5…10 м рейку так, щоб її зображення було біля краю поля зору, і ро-
блять відлік. Навідним гвинтом поволі повертають трубу, щоб зображення
рейки перемістилося до другого краю поля зору. Якщо після цього відлік
не зміниться, умову виконано.
Перевірку можна виконати також з допомогою важкого виска, під-
вішеного на відстані 25…30 м від нівеліра. Якщо після наведення на шну-
рок виска вертикальна нитка сітки суміститься з ним, то умову виконано. В
іншому випадку виконують юстирування.
Для виконання юстирування знімають кришку сітки ниток, що при-
криває юстирувальні гвинти на окулярній частині зорової труби. Ослаб-
люють гвинти, що скріплюють окулярну частину труби з об'єктовою, і по-
вертають сітку ниток до досягнення умов перевірки. Після закінчення пе-
ревірки закріплюють юстирувальні гвинти і ставлять кришку на місце.
Перевірка головної геометричної умови. Візирна вісь труби ZZ1
(рис. 10.1) повинна бути паралельною осі циліндричного рівня LL1. Осно-
вну геометричну умову перевіряють нівелюванням однієї лінії довжиною
50…70 м способами «з середини» або «вперед» (рис. 10.6).
На рівній місцевості вибирають і закріплюють кілочками дві точки А
та В на відстані 50…70 м одна від одної. При перевірці способом «вперед»
установлюють над точкою А нівелір так, щоб окуляр зорової труби нівелі-
ра знаходився на відстані не більше 3…5 см від рейки, що розміщена на
точці А (рис. 10.6).
119
x
x
b1
b
I
0
2
b2
I
1
b′0
B
B
h
h
А
А
Рисунок 10.6 – Перевірка головної геометричної умови нівелірів
з циліндричним рівнем
З допомогою круглого рівня вісь обертання нівеліра піднімальними
гвинтами виводять в прямовисне положення. З допомогою сталевої рулет-
ки або рейки вимірюють висоту нівеліра і1 з точністю до 2 мм. Візують зо-
рову трубу на рейку, яку встановлюють у точці В. З допомогою елевацій-
ного гвинта суміщають кінці бульбашки циліндричного рівня і беруть від-
лік b1.
Перевищення між точками А та В, мм, обчислюють за формулою
h = і1 – b0 = і1 - b0 + х ,
(10.2)
де х - похибка відліку b0, обумовлена невиконанням головної геометричної
умови, мм.
Переставляють місцями нівелір і рейку (рис. 10.6). Вимірюють висо-
ту нівеліра і2 в точці В. Візують зорову трубу на рейку, що встановлена у
точці А. З допомогою елеваційного гвинта суміщають кінці бульбашки ци-
ліндричного рівня і беруть відлік b2.
Повторно обчислюють перевищення між точками А та В, мм,
h = b'0 - і2 = b2 - і2 - х .
(10.3)
Якщо головна геометрична умова виконується, то значення переви-
щень, що обчислені за формулами (10.2) та (10.3), повинні бути однакові.
При розбіжності між перевищеннями обчислюють похибку, мм,
х = 0,5 ( b1 + b2 ) – 0,5 ( і1 + і2 ) .
(10.4)
120
Якщо похибка х ≤ 4 мм, то виконують юстирування у такій послідо-
вності. Обчислюють правильний відлік на рейці b0, мм, за формулою
b0 = b2 - х.
(10.5)
Наводять середню нитку сітки елеваційним гвинтом на відлік на
рейці b0. При цьому бульбашка циліндричного рівня зійде з нуль-пункту.
Відводять у бік захисну кришку виправних гвинтів циліндричного рівня.
Відкручують горизонтальні юстирувальні гвинти, а вертикальними гвин-
тами суміщають кінці бульбашки рівня. Для контролю перевірку повто-
рюють. Результати перевірки головної геометричної умови представлені у
табл. 10.1.
Таблиця 10.1 – Перевірка головної геометричної умови нівеліра Н-3
№
У прямому
У зворотному
при-
Похибка
напрямі, мм
напрямі, мм
йому
х, мм
Примітка
і1
b1
і2
b2
Умову не виконано.
1 1341 1192 1438 1612 12
Необхідно виконати
юстирування
2 1373 1213 1419 1583 2
Умову виконано
Перевірка і юстирування нівеліра з компенсатором Н-3К
Перевірки установного рівня і положення сітки ниток нівелірів з
компенсаторами виконують так, як і нівелірів з циліндричним рівнем. Піс-
ля виконання відповідних юстирувань перевіряють міру компенсації кутів
нахилу осі нівеліра і головну геометричну умову.
Перевірка міри компенсації кутів нахилу осі нівеліра. Компенса-
ція кутів нахилу осі нівеліра повинна бути повною.
Для визначення похибки недокомпенсації встановлюють нівелір по-
середині створу між рейками, що розміщені на відстані 100 м одна від од-
ної. Визначають перевищення, мм, п’ятьма прийомами при положеннях
бульбашки круглого рівня, показаних на рис. 10.7:
hі = ai – bi ,
(10.6)
де ai, bi - відліки, відповідно, по задній та передній рейках, мм.
Рисунок 10.7 – Положення бульбашки круглого рівня
при визначенні похибки компенсації
121
Обчислюють середнє значення перевищення, мм, одержане при по-
ложеннях бульбашки рівня 2…5 (рис. 10.7),
hc = Σhі / 4.
(10.7)
Знаходять різницю між середнім значенням перевищення і середнім
перевищенням h1, мм, одержаним при положенні бульбашки рівня 1
(рис. 10.7),
hc - h1 = f .
(10.8)
Якщо різниця f > 5 мм, то юстирування нівеліра виконують в оптич-
ній майстерні.
Перевірка головної геометричної умови. Лінія візування повинна
бути горизонтальною при нахилах осі приладу до величини допустимого
кута компенсації.
На місцевості в точках А і В, розташованих на відстані (100 ± 0,2) м,
забивають два кілки, на які встановлюють рейки (рис. 10.8).
а
b
A
D
B
(50+0,1)
(50+0,1)
a
y
x
a 1
b 1
A
C
B
d1=(90+0,1) м
d2=(10+0,1) м
б
Рисунок 10.8 - Перевірка головної геометричної умови нівелірів
з компенсатором
122
У точці D посередині між рейками (d1 = 50 ± 0,1) м установлюють
нівелір і приводять його у робочий стан. Більше трьох разів, міняючи ви-
соту інструмента, визначають перевищення між точками hі. Середнє зна-
чення перевищення, мм, буде позбавлене інструментальних похибок:
hc = Σhі / n.
(10.9)
Потім нівелір переносять в точку С, що розміщена на відстані
d2 = (10 ± 0,1) м від точки В, і визначають перевищення, мм,
h1 = a1 – b1 .
(10.10)
Якщо перевищення h1, визначене з точки С, буде відрізнятися біль-
ше, ніж на 2 мм від перевищення hс, визначеного з точки О, тобто
f = ( hс - h1 ) > 2 мм, то необхідно виконати юстирування. 3 цією метою об-
числюють поправки за формулами
х = f d1 / (d1 - d2 ) ;
(10.11)
у = f d2 / (d1 - d2 ),
(10.12)
де х, у – поправки, відповідно, на дальню і ближню рейки, мм;
d1, d2 - відстань від нівеліра, відповідно, до дальньої і ближньої рейок,
м.
Для приведення ліній візування в горизонтальне положення зніма-
ють ковпачок, що прикриває виправні гвинти сітки ниток. Наводять ніве-
лір на дальню рейку і виправними гвинтами сітки ниток наводять горизон-
тальну нитку сітки на виправлений відлік. Для контролю перевірку повто-
рюють.
