- •1 Предмет та задачі топографії й картографії
- •1.1 Визначення топографії й картографії та їх зміст
- •1.2 Зв’язок топографії й картографії з іншими науками,
- •2 Картографічні образно-знакові
- •2.1 Карти та їх властивості
- •2.2 Класифікація карт
- •2.3 Географічні атласи та їх класифікація
- •2.4 Суть та структура регіональних екологічних атласів
- •1 Оглядові карти
- •3 Математична основа побудови
- •3.1 Модель поверхні Землі та її розміри
- •3.2 Математична основа карт
- •3.3 Картографічні проекції
- •4 Системи координат в топографії
- •4.1 Основні лінії та площини еліпсоїда
- •4.2 Географічні координати
- •4.3 Плоскі прямокутні координати
- •4.5 Висоти точок
- •4.6 Система плоских прямокутних координат Гаусса-Крюгера
- •4.7 Врахування кривизни земної поверхні при визначенні
- •5 Орієнтування напрямів та навігаційні системи
- •5.1 Кути орієнтування
- •5.2 Визначення географічного азимута
- •5.3 Визначення магнітного азимута
- •5.4 Навігаційна система глобального позиціювання gps
- •6 Топографічні карти й плани
- •6.1 Характеристика й призначення топографічних карт та планів
- •6.2 Масштаби топографічних карт та планів
- •6.3 Рельєф місцевості та його зображення на картах і планах
- •6.4 Зображення місцевих предметів на топографічних
- •7 Методи й прийоми використання
- •7.1 Визначення відстаней по карті
- •7.2 Обчислення географічних координат точки
- •7.3 Обчислення прямокутних координат точки
- •7.4 Нанесення на карту пункту за відомими координатами
- •7.5 Обчислення дирекційного кута і румба заданого напряму
- •7.6 Обчислення географічного і магнітного азимутів
- •7.7 Розв’язування задач за допомогою горизонталей
- •8 Вимірювання довжини ліній на місцевості
- •8.1 Метрологічні основи геодезичних вимірювань
- •8.2 Типи приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.3 Випробування приладів для вимірювання довжини ліній
- •8.4 Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками
- •9 Кутові вимірювання
- •9.1 Принцип вимірювання кутів
- •9.2 Типи теодолітів і їх особливості
- •9.3 Геометрична схема й основні частини теодоліта
- •9.4 Будова теодоліта т30
- •9.5 Підготовка теодоліта до роботи
- •9.6 Перевірка і юстирування теодолітів
- •9.7 Вимірювання кутів теодолітом т30
- •10 Нівелювання
- •10.1 Види нівелювання
- •10.2 Типи нівелірів і нівелірних рейок та їх особливості
- •10.3 Будова нівелірів
- •10.4 Підготовка нівелірів і нівелірних рейок до роботи
- •10.5 Перевірки і юстирування нівелірів
- •10.6 Перевірки нівелірних рейок
- •10.7 Визначення перевищень при геометричному нівелюванні
- •10.8 Тригонометричне нівелювання
- •11 Крупномасштабні топографічні знімання
- •11.1 Геодезична основа, масштаб знімання та висота
- •11.2 Характеристика крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.1 Методи крупномасштабних топографічних знімань
- •11.2.2 Тахеометричне знімання
- •11.2.3 Нівелювання поверхні
- •11.2.4 Горизонтальне знімання
- •11.2.5 Висотне знімання
- •11.2.6 Знімання підземних комунікацій
- •11.3 Обчислення координат точок знімального обґрунтування і
- •11.3.1 Польові роботи при прокладанні теодолітних ходів
- •11.3.2 Обробка польових матеріалів
- •11.3.3 Обчислення координат точок теодолітного полігону
- •11.3.4 Обчислення координат точок діагонального ходу
- •11.3.5 Складання плану знімального обґрунтування
- •11.3.6 Польові роботи при тахеометричному зніманні
- •11.3.7 Камеральна обробка результатів тахеометричного знімання
- •12 Картографічне моделювання
- •12.1 Суть еколого-географічного аналізу і оцінювання території
- •12.2 Загальні положення проектування, складання
- •12.3 Картографічне відображення інформації та її генералізація
- •12.4 Приклади методичних основ картографічного моделювання
9.4 Будова теодоліта т30
Теодоліт Т30 призначений для вимірювання горизонтальних і верти-
кальних кутів у теодолітних і тахеометричних ходах, а також для виконан-
ня топографо-геодезичних робіт на місцевості.
Особливості теодоліта Т30 такі: система вертикальної осі повторю-
вальна; відліки по кругах виконують за індексом на око з точністю до 0,1'
поділки ( 1' ); можливе центрування теодоліта над точкою за допомогою
зорової труби.
Теодоліт Т30 (рис. 9.7) складається з вертикального й горизонталь-
ного кругів із скляними лімбами, зорової труби 1, відлікового мікроскопа
2, ручки фокусування 5, дзеркала для підсвічування 3, затискних 4 й навід-
них мікрометричних 6 гвинтів труби 1, підставки 7, затискних і навідних
гвинтів лімба 8 і алідади 9.
Теодоліт Т30 має оптичну систему, яка дає змогу виконувати водно-
час відліки по горизонтальному й вертикальному кругах за допомогою мі-
кроскопа. Схема оптики відлікової системи теодоліта Т30 наведена на
94
рис. 9.8. Мікроскоп розміщений біля окуляра зорової труби. Поле зору те-
одолітів Т30 і 2Т30П показано на рис. 9.9 та 9.10.
До комплекту теодоліта Т30 входять також штатив, орієнтир-бусоль,
висок, футляр з чохлом та запасні інструменти й приналежності.
Рисунок 9.7 - Будова
95
14
10
13
12
11
4
5
1
6
2
7
3
9
8
Рисунок 9.8 – Схема оптики відлікової системи теодоліта Т30:
1 – дзеркало; 2 – ілюмінатор; 3 – вертикальний круг;
4, 8, 10, 12 – призми; 5, 6 – лінзи об’єктива; 7 – горизонтальний круг;
9 – об’єктив горизонтального круга; 11 – конденсатор;
13 – об’єктив мікроскопа; 14 – окуляр мікроскопа
В
358
359
0
69
70
71
Г
Рисунок 9.9 – Поле зору теодоліта Т30
Відліки: по горизонтальному кругу 70°04'; по вертикальному 358°46'
96
В
0
0
6
-6
-0
0
6
125
124
Г
Рисунок 9.10 – Поле зору теодоліта 2Т30П
Відліки: по горизонтальному кругу 125°06'; по вертикальному 0°27'
9.5 Підготовка теодоліта до роботи
Підготовка теодоліта до роботи включає аналіз і оцінку зовнішнього
стану й комплектності, оцінку дієздатності рухомих частин і режимів
окремих функціональних елементів, приведення їх у дієздатний стан, пере-
вірку і юстирування. Теодоліти мають відповідати необхідним оптико-
механічним і геометричним умовам. Теодоліти як геодезичні прилади для
вимірювання кутів характеризуються комплексом метрологічних характе-
ристик і тому мають регулярно піддаватися перевірці й метрологічній ате-
стації. Зміст перевірних робіт для теодолітів при метрологічному контролі
наведено у табл. 9.2.
Таблиця 9.2 – Зміст перевірних робіт для теодолітів
Зміст перевірних робіт
Методи, засоби і пристрої
для перевірок
Перевірка зовнішнього вигляду й ком-
плектності
Візуальний огляд
Оцінка дієздатності рухомих частин
Випробування
Визначення середньої квадратичної по-
хибки вимірювання горизонтального й
Автоколіматори або коліматори
вертикального кутів
Визначення коефіцієнта ниткового від-
далеміра
Еталонний базис
Визначення ексцентриситету вертикаль-
ного круга
Автоколіматори
Визначення колімаційної похибки
Вимірювання напрямів на
візирну ціль
Визначення місця нуля вертикального
круга
Те саме
97
Зовнішній вигляд теодоліта перевіряють візуально. При цьому
виявляють пошкодження оптичних і механічних частин теодоліта.
Перевіряють установку рівнів і виправних пристроїв, чіткість зображення
й рівномірність освітлення відлікової системи. Труба й оптичні пристрої
мають давати чіткі, не викривлені й не забарвлені зображення. Бульбашки
рівнів при обертанні піднімального гвинта мають плавно пересуватися в
трубці. Особливу увагу звертають на виконання таких умов:
а) нерухомий індекс відлікового мікроскопа при встановленні на йо-
го шкалі нуля має збігатися із зміщеним відображенням діаметрально про-
тилежних штрихів лімба;
б) освітлення поля зору труби має бути рівномірним, таким що не
допускає викривлення зображення;
в) зображення штрихів лімба мають бути видні без перефокусування
окуляра мікроскопа.
Перевіряють правильність і можливість вигідного вкладання теодоліта
до футляру, замки й пристрої для перенесення. Комплектність теодоліта кон-
тролюють відповідно до комплекту, який вказаний у паспорті теодоліта.
Дієздатність рухомих частин перевіряють випробуванням. При цьо-
му виявляють і усувають у рухомих частинах лімба неплавність перемі-
щення й помітні деформації. Перевіряють дієздатність мікрометрів зорової
труби й відлікової системи, придатність пристрою для фокусування. Вста-
новлюють наявність обмежувальних і стопорних пристроїв, де це необхід-
но. Перевіряють розбіжність окуляра й пристроїв регулювання.
Особливу увагу звертають на:
а) піднімальні й навідні гвинти повинні мати плавний хід, без стриб-
ків, зривів і заїдань. Для перевірки роботи гвинтів зорову трубу візують на
віддалену точку. Обертають піднімальний і навідний гвинти й спостеріга-
ють за плавністю переміщення зображення точки відносно ниток сітки.
При необхідності хід піднімальних гвинтів регулюють їхніми гвинтами, а
навідних - їхніми пружинами й гайками;
б) навідні пристрої лімба, механізму оптичного мікрометра мусять
працювати плавно і стало;
в) обертання теодоліта навколо вертикальної осі й обертання зорової
труби мають бути легкими і плавними;
г) положення теодоліта на штативі має бути тривким.
При огляді штатива звертають увагу на кріплення його частин. Ніж-
ки штатива мусять порівняно туго обертатися в шарнірному з’єднанні з го-
ловною частиною.
Остаточний висновок про придатність теодоліта до виконання робіт з
належною точністю роблять після виконання перевірок і відповідного їм
регулювання.
Приведення теодоліта у робочий стан включає центрування, нівелю-
вання приладу й фокусування зорової труби.
98
Центрування – встановлення центра лімба або осі алідади на одній
прямовисній лінії з вершиною кута.
Для центрування теодоліт пересувають разом з штативом над точкою
доти, поки висок не розміститься над нею. При наявності центрира у його
полі зору має бути видна точка. Потім послаблюють становий гвинт і пере-
сувають теодоліт по горизонтальній головці штатива доти, поки висок або
хрестик сітки ниток центрира не суміститься з точкою. Після закінчення
операції закручують становий гвинт.
Нівелювання теодоліта – приведення площини лімба в горизонта-
льне положення або осі алідади в прямовисне положення трьома підніма-
льними гвинтами.
Для нівелювання теодоліта розміщують рівень, обертаючи алідаду
при відкрученому затискному гвинті, паралельно двом піднімальним гвин-
там. Обертаючи ці гвинти в різні боки, виводять бульбашку рівня на сере-
дину. Потім повертають алідаду разом з рівнем у напрямі третього гвинта,
тобто на кут, близький до 90°. Обертаючи тільки третій піднімальний
гвинт, знову приводять бульбашку рівня на середину алідади. Дії повто-
рюють доти, поки бульбашка рівня не залишатиметься на середині при
будь-якому положенні алідади на лімбі.
Фокусування зорової труби – отримання в полі зору труби чіткого
зображення сітки ниток і предмета, який спостерігають.
Чітке зображення предмета отримують обертанням кільця кремальєри.
Для отримання чіткого зображення сітки ниток наводять трубу на освітлений
предмет. Обертаючи окуляр, домагаються чіткого зображення сітки ниток.
