5.2. Логістичне консультування в Україні
З переходом підприємств України на ринкові відносини, одним з найважливіших напрямків програми реформ, що впроваджуються в нашій країні є удосконалення системи управління ринковою економікою. Динаміка світового економічного поступу на сучасному етапі цілком природно стимулює розвиток теорії управління. Бізнес у наш час представляє собою надзвичайно динамічне і мінливе ринкове середовище, яке ставить складні завдання перед керівниками підприємств. Досвід передових країн світу свідчить, що ефективність економіки лише на третину обумовлена капітальними вкладеннями в обладнання та нові технології. Усе інше залежить від інтелектуального капіталу, зокрема, від кваліфікації менеджерів, рівня їх компетентності, уміння передбачувати та оцінювати ринкову кон’юнктуру, вчасно приймати управлінські рішення та забезпечувати їх практичну реалізацію.
Розвиток провідних галузей промисловості та підвищення конкурентоспроможності виробництва, подальший розвиток інвестиційної діяльності, підвищення ефективності управління об’єктами державної та комунальної власності визнані пріоритетними напрямками розвитку регіонів України. Поряд із прискореним впровадженням концепції стратегічного управління все більшою мірою сфера виробництва та дистрибуції звертається до концепції логістики. Більшість аспектів логістики промислових підприємств на даний час вважається стратегічно значущими. Логістика, як великий споживач ресурсів, істотно впливає на загальні показники діяльності підприємств. За нею сприймається загальне враження про роботу підприємства та його положення на ринку. Її залучення до формування загальної стратегії підприємства означає новий його рівень розвитку, насамперед у напрямку забезпечення економічної стійкості у конкурентному ринку.
Як свідчить світовий досвід, завдячуючи логістиці, підприємства забезпечують високу конкурентоспроможність своєї продукції за рахунок оптимізації витрат, пов’язаних з виробництвом та реалізацією товарів. Адже цінність логістичного підходу полягає в тому, що він дозволяє реалізувати технологічні та економічні інтереси усіх учасників, що утворюють єдиний ланцюг руху товарів «постачальник – посередник –виробник – посередник - споживач» на принципах системності та оптимальності.
Останнім часом провідні українські підприємства різних галузей економіки почали створювати в своїй структурі підрозділи логістики. Використання логістичних концепцій і систем дозволяє оптимізувати ресурси підприємства (матеріальні, інформаційні, фінансові, трудові), пов’язані з управлінням матеріальними та супроводжуючими потоками. З іншого боку, принципи і методи логістики направлені на отримання оптимальних рішень, зокрема на мінімізацію повних логістичних витрат, тобто витрат, пов’язаних з управлінням матеріальними потоками, витрат на транспортування, складування, управління замовленнями, закупками, організацію виробництва, збут і запаси, упакування, вантажопереробку, зменшення логістичних ризиків.
Величезне значення має використання принципів і концепцій логістики на макроекономічному рівні. Вона дозволяє оптимально планувати міжгалузеві зв’язки, контролювати міжгалузеві потоки з метою мінімізації сукупних народногосподарських витрат, планувати розвиток транспортної інфраструктури, визначати і оптимізувати місця розміщення вантажних терміналів і транспортно-складських комплексів, оптимізувати розподіл матеріальних благ і збалансувати розвиток регіонів.
На сучасному етапi все бiльшоi ваги в логiстичнiй практицi eвропейських пiдприємств набирає аутсорсiнг - передавання права на виконання логiстичних послуг стороннiй органiзацii (пiдряднику). Слово «аутсорсінг» з моменту появи у свiтi логiстики зробило дивовижну кар’єру. У певному сенсi поняття «аутсорсінг логiстики» стало синонiмом термiна «логiстичнi рiшення». Можна би було навiть навпаки сказати, що це слово подiлило менеджерiв логiстики у виробничих i торговельних фiрмах на прихильникiв «вiддавання» логiстики назовнi i тих, якi переконанi у тому, що аутсорсинг логiстики приносить фiрмi велику користь, але не точно невідомо, яку.
Зростаючi вимоги i потреби клiєнтiв, прогресуюча глобалiзацiя i все бiльш сильний тиск з боку ринкових суперникiв схиляє сучаснi підприємства до iнтеграцii в рамах ланцюгiв поставок. Таке рiшення дозволяє їм бiльшу спецiалiзацiю в результатi подiлу завдань мiж окремими членами ланцюга, зменшення операцiйних витрат, розподіл між ризиком i доходами та iнформацiєю, зв’язаною зi здiйснюваними дiями, а також iнтеграцiю дiй i результативну кооперацiю з метою бiльш досконалого обслуговування кiнцевого клieнта i здобуття конкурентноi переваги. В міру змiни моделi конкурування з суперництва мiж поодинокими фiрмами до суперництва мiж цiлими ланцюгами поставок традицiйнi, керованi правом попиту i пропозицii стосунки мiж постачальниками i споживачами замiняє укладання i утримування довгострокових партнерських зв’язкiв. А, отже, ланцюг поставок є нiчим iншим як комплексом органiзацiй, сполучених спiльною метою, з яких кожна створює частину кiнцевої доданої вартостi для клiєнта наприкiнцi такого ланцюга. Своєрiдним прискорювачем розвитку та популяризацiї концепцiї ланцюга поставок виступає тренд, який полягає у передачi фiрмами вiдповiдальностi за реалiзацiю завдань (у тому числi логiстичних), виконуваних до цiєї пори у власнiй сферi, на зовнiшнi фiрми (зовнiшнi надавачi послуг). Цей тренд, який визначається назвою аутсорсингу, деякими авторами визначається назвою мегатренду через його рiзку популяризацiю у сучасному бiзнесi. Як подають С.Л. Гай i Дж. Ессiнгер, «Harvard Business Review» визнав аутсорсинг однiєю з найважливiших концепцiй у галузi управлiння останнiх 75 рокiв. Такi види дiяльностi, як прибирання, приготування iжi, забезпечення охорони, вже давно стали предметом аутсорсiнгу.
Аутсорсiнг – передавання iншiй компанii (субпiдрядчику) замовлення на виконання деяких операцiй, наприклад, розмiщення виробництва комплектуючих, виконання певних робiт та iнших видiв дiяльностi на “сторонi”.
Аутсорсiнг передбачає прийняття рiшення «зробити самому чи доручити назовнi?». Всi пропозицii по аутсорсингу можна роздiлити на три рiзновиди:
IТ-аутсорсинг – офшорне програмування; створення веб-ресурсiв; розробка, установка, супровiд ПЗ; обслуговування технiки стороннiми спецiалiзованими компанiями;
виробничий аутсорсинг – передача дiлянок свого виробництва стороннiм виробникам. Схема аутсорсинга може закладатися спочатку при органiзацii виробництва. Прикладом такої органiзацiї служать рекламнi агентства, що використовують друкарськi потужностi друкарень, або виннi торговi будинки, котрі закуповують виноматріали і розливають власні марки;
аутсорсинг бiзнес-процесiв (АБП) –- передбачає передачу органiзацii-виконавцю окремих бiзнес-процесiв, що не є для компанii основними. Серед їх числа – управлiння персоналом, бухгалтерський облiк, реклама, маркетинг, логiстика.
На практицi iснують такi схеми використання аутсорсингових послуг:
виведення персоналу з штату –- в цьому випадку компанiя-виконавець не пiдбирає спiвробiтникiв, а оформляє в свiй штат вже наявний персонал пiдприємства – замовника. Як правило, подiбний спосiб обирається у тому випадку, коли замовник iз яких-небудь причин вважає за доцiльне не утримувати спiвробiтникiв в штатi;
лiзинг – схема, за якою пiдприємство – виконавець надає тих, що знаходяться в його штатi, спiвпрацiвникiв замовнику на вiдносно тривалий термiн – вiд трьох мiсяцiв до декiлькох рокiв. В основному це практикується в тих випадках, коли попит на послуги квалiфiкованого фахiвця iснує з певною регулярнiстю;
зовнiшнe джерело (власне аутсорсiнг) – в цьому випадку замовник передає яку-небудь з своiх функцiй компанії-виконавцю, тобто купує послугу, а не працю конкретних працiвникiв. Як правило, на аутсорсинг виводять роботи, необхiднi для пiдтримки життєдiяльностi компанiї, але не є профiльними для неi. Це можуть бути перевезення, будiвельнi i ремонтнi роботи, логiстика. Ще один варiант зовнiшнього джерела – передача всього комплексу робiт на географiчно вiддаленому об'єктi.
Сутнiсть та роль аутсорсингу в логiстицi
Аутсорсинг логiстичних процесiв, або так звана контрактна логiстика (англ. – contract logistics) – це використання зовнiшньої фiрми, яка займається дистрибуцiєю – перевiзника, складськоi фiрми або фiрми, яка управляє транспортом – для виконання усiх або деяких функцiй органiзацiї-одержувача послуги у сферi управлiння матерiалами або дистрибуцiї продуктiв на ринок. Дiапазон аутсорсингу у сферi логiстики ланцюга поставок може бути вузьким, обмеженим закупiвлею деяких функцiй, таких як транспорт або складування, або широким, який охоплює комплекснi угоди, що стосуються управлiння цiлим ланцюгом поставок. Його характер може бути, у свою чергу, традицiйним i стосуватися просто контрактування послуг, виконуваних до цих пiр всерединi органiзацiї, для такоi самої iх реалiзацiї зовнiшнiм надавачем послуг, або iнновацiйним, який полягає в отриманнi завдяки аутсорсингу сучасних iнструментiв логiстичного управлiння, що дозволять здiйснити покращення логiстичноi ефективностi функцiй одержувача послуги. На нашу думку, аутсорсинг логiстичних завдань органiзацiї представляє у певних обставинах великий шанс для одержувача послуги, але одночасно, в iнших передумовах, становить джерело серйозного ризику для такоi фiрми. Дiапазон здiйснення аутсорсингу можна впорядкувати згiдно з рівнем вартостi, доданої у бiзнес-процесах зовнiшнiм надавачем послуг:
1) транспортування, складування, оренда транспортних засобiв – обмежений дiапазон процедур оператора, не надто тiсно iнтегрованого з одержувачем послуги (оператор дiє, як правило, на пiдставi доручень або довгострокових угод);
2) контрактна логiстика – оператор (надавач послуги), окрiм вищеназваних процедур, надає на користь одержувача послуги, якi збiльшують додану вартiсть продукту (наприклад, комплектацiйне перевантаження); дiапазон iнтегрування з одержувачем послуги i вiдповiдальнiсть оператора є надалi обмеженими, а час його спiвпрацi з одержувачем послуги, як правило, видовжується разом з дiапазоном наданих послуг;
3) часткове управлiння ланцюгом поставок – порiвняно з попереднiми етапами оператор додатково переймає додатково генерування замовлень, планування дистрибуцiї, прогнозування потреби i реалiзацiя постачання, а також управлiння запасами;
4) iнтегроване управлiння ланцюгом поставок – наступає iнтеграцiя систем одержувача послуги i надавача послуги, а також iнтеграцiя послуг i перемiщення iнформацiї.
Еволюцiя розвитку ринку логiстичних послуг та розвитку ринку аутсорсiнгу в Eвропi
1970-1980 Транспортування, складування.
1980–1990 Логiстика як багатогранна функцiя – Оптимiзацiя мiжнацiональних зв’язкiв.
1990–2000 Побудова / оптимiзацiя ланцюгiв доданоi вартостi (CRM).
2000–2010 Iнтернацiоналiзацiя ланцюгiв доданоi вартостi, зростання обсягiв послуг та контрактноi логiстики.
Можна стверджувати, що спостерiгається стабiльне зростання кола послуг, виконуваних постачальниками логiстичних послуг (див. рис. 5.1), а у 2006–2007 рр. фахiвцi оцiнюють щорiчне зростання ринку аусорсiнгу в Eвропi на 9%. Як показало дослiдження, проведене у 2004 роцi в Нiмеччинi компанiєю Miebach Logistik у спiвпрацi з Deutsche Logistik Zeitung, аутсорсинг логiстичних послуг, домiнуючий тренд 90-х рокiв ХХ століття, триває також неперервно у новому тисячолiттi.
Рис. 5.1. Eврологiстика: стабiльне зростання кола послуг, виконуваних постачальникам логiстичних послуг
За результатами дослiджень серед анкетованих найбiльших фiрм, присутнiх на нiмецькому ринку, приблизно 2/3 логiстичних операторiв (70 у 2002 р.) i 60 вiдсоткiв фiрм, якi прийняли рiшення про аутсорсинг (50 вiдсоткiв у 2002 р.), вважають, що у майбутньому тренд до передавання логiстичного обслуговування зовнiшнiм фiрмам буде надалi змiцнюватися. При цьому домiнуючу роль виконують транспортування, складування i комплектацiя вантажiв, натомiсть послуги доданої вартостi (англ. – value added services, VAS) не користуються наразi широкою популярнiстю. Названi три сфери логiстичноi дiяльностi принесли у 2004 роцi 85% доходiв логiстичних операторiв (у 2002 р. вона становила вiдповiдно 88%). Подiбно як у минулих роках, результати дослiдження, проведеного у 2004 р., доводять, що насамперед транспортування, складування i комплектацiя вантажiв доручаються зовнiшнiм фiрмам, у той час коли бiльш складнi логiстичнi операцiї реалiзуються самостiйно. Водночас, цiкавими є думки, якi сигналiзують готовнiсть до доручення операторам у перспективi послуг, пов’язаних безпосередньо з виробництвом, управлiнням запасами або частково також документообiгом (рис. 5.2).
Рис. 5.2. Аутсорсiнг в eврологiстицi Джерело: Meibach Logistik www.meibach.com
Спостерiгаючи за мотивами, якими керуються підприємства, що приймають рiшення про аутсорсинг, можна стверджувати, що у цьому питаннi не вiдбулось iстотних змiн порiвняно з попереднiми дослiдженнями. Неподiльно на першому мiсцi знаходиться назване обома сторонами бажання зменшення витрат логiстики. Одночасно слiд пiдкреслити важливiсть в аутсорсингу таких критерiiв, як уникнення iнвестицiй, збiльшення гнучкостi i використання синергiчних ефектiв в ланцюгу поставок (рис. 5.3).
Рис. 5.3. Мотиви аутсорсiнгу в Eвропi Джерело: Meibach Logistik www.meibach.com
Загалом результати дослiджень зарубiжних дослiдникiв свiдчать про ефективнiсть дiяльностi логiстичних послугонадавачiв. Так, понад 60 % iз 200 опитаних в Eвропi фiрм вважають послуги з аутсорсiнгу успiшними, водночас третина з респондентiв залишається або незадоволеною отриманими логiстичними послугами, або не в станi їх оцiнити (рис. 5.4 ).
Незважаючи на iстотнi вiдмiнностi у розвитку ринку логiстичних послуг, описанi тренди спостерiгаються, хоча i не так виразно, у краiнах Центрально-Схiдної Eвропи, зокрема в Українi та Росiї. Варто зазначити, що в Украiнi iснують обмеженi данi щодо дiапазону розвитку аутсорсингу загалом i в логiстицi зокрема, що обумовлюeться насамперед високим рiвнем тiнiзацii економiки та становленням ринку логiстичних послуг в Українi. Водночас важливiсть та комплекснiсть проблеми розвитку аутсорсингу на вiтчизняному ринку актуалiзують необхiднiсть проведення бiльш ґрунтовних «польових» дослiджень на вiтчизняному ринку логiстичних послуг.
Рис. 5.4. Успiшнiсть аутсорсiнгових заходiв в Eвропi
Маркетинговi дослiдження розвитку аутсорсингу логiстики в Украiнi
З метою виявлення в Українi iснуючих тенденцiй щодо аутсорсингу в логiстицi було проведено маркетингове дослiдження, основнi параметри якого наведенi нижче.
Загальнi характеристики дослiдження:
Обсяг вибiрки: 68 респондентiв.
Максимальна похибка вибiрки: 5% при ймовiрностi 0,95.
Перiод збирання даних: березень – травень 2006 року.
Мiсце збирання даних: офiси підприємств Львiвщини.
Метод збирання даних: особисте опитування.
Iнструмент збирання даних: анкета.
Опитанi респонденти займали посади менеджерiв середньої та вищоi ланки управлiння пiдприємств, з яких половину складали промисловi підприємства, приблизно 1/3 – пiдприємства сфери торгiвлi, 1/5 –пiдприємства сфери послуг.
З дослiджених пiдприємств iстотну частку складали пiдприємства з чисельнiстю понад 200 чол. Щодо форми власностi, то вибiрку склали пiдприємства рiзних форм власностi, зокрема пiдприємства державної форми власностi (21 %), акцiонернi товариства (13 %), товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю (12 %), приватнi пiдприємства (6 %) .
За результатами дослiджень бiльшiсть менеджерiв одностайно визнають важливiсть управлiння логiстичною дiяльнiстю на підприємствах, при цьому половина респондентiв планують у перспективi створення вiддiлу логiстики, а майже 1/5 вибiрки декларує iснування у своїй оргструктурi вiддiлу (департаменту) логiстики.
Половина опитаних респондентiв зазвичай звертається до послуг контрактноi логiстики, лише незначна частка опитаних самi виступають у ролi послугонадавачiв у логiстицi, а 44 % респондентiв не звертаються до послуг логiстичних операторiв, що пояснюється низкою причин зовнiшнього та внутрiшнього характеру. Серед найпоширенiших послуг, якi виконуються на засадах аутсорсингу в Украiнi, – транспортування та послуги, пов’язанi з розробленням, адаптацiєю та впровадженням програмного забезпечення логiстичних процесiв підприємств. Зазначенi на рис. 5.5 послуги з оренди транспортних засобiв, обладнання та складських примiщень не зовсiм вiдповiдають сучаснiй формi аутсорсингу.
Рис. 5.5. Прiоритети у аутсорсингу в логiстицi в Українi
Результати дослiджень доводять твердження, що нині навiть у випадках тiсноi спiвпрацi замовника з послугонадавачем в Українi мова йде лише про обмежений дiапазон процедур оператора, не надто тiсно iнтегрованого з одержувачем послуги (оператор дiє, як правило, на пiдставi доручень або довгострокових угод). Водночас бiльш ефективним є часткове управлiння ланцюгом поставок – порiвняно з попереднiми етапами логiстичний оператор додатково переймає генерування замовлень, планування дистрибуцii, прогнозування потреби i реалiзацiя постачання, а також управлiння запасами; а також iнтегроване управлiння ланцюгом поставок – наступає iнтеграцiя систем одержувача послуги i надавача послуги, а також iнтеграцiя послуг i перемiщення iнформацii.
Значним ускладненням при прийняттi рiшення про аутсорсинг є часто вiдсутнiсть операторiв, якi пропонують повний потрiбний спектр логiстичних послуг в усiх регiонах України на доступних умовах. Iстотною проблемою є менший досвiд логiстичних операторiв i у зв’язку з цим гiрше розумiння процесiв, характерних для даної галузi, порiвняно з операторами, якi дiють у Захiднiй Eвропi. Це має бiльше значення у випадку делегування назовнi бiльш широкого дiапазону операцiй, а не тiльки транспортування, а також складування, комплектування, логiстичного консультування тощо (рис. 5.6).
Рис. 5.6. Мотиви аутсорсингу: порiвняльний аналiз
В Українi аутсорсiнг розвивається не так активно, що пояснюється цiлою низкою причин, найпоширенiшими серед яких є (рис. 5.7): недотримання прийнятих зобов’язань щодо рiвня обслуговування; вiдсутнiсть у управлiнського персоналу стратегiчного бачення; складнiсть у досягненнi зниження витрат; зростання цiн пiсля встановлення спiвпрацi; зниження можливостi впливу та контролю над функцiями, переданими послугонадавачу.
Рис. 5.7. Причини неуспiшностi звертання до послуг логiстичних операторiв в Украiнi
Результати опитування респондентiв щодо прiоритетностi критерiiв оцiнювання операторiв
Критерiй оцiнювання оператора |
Прiоритетнiсть критерiю |
Висока якiсть виконання послуг |
1 |
Низькi цiни |
2 |
Досвiд роботи в галузi |
3 |
Зручнi форми оплати |
4 |
Репутацiя оператора |
5 |
Величина оператора |
6 |
Географiчна близькiсть оператора |
7 |
Наявнiсть iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй |
8 |
Широкий дiапазон послуг |
9 |
Мiжнародна присутнiсть |
10 |
Слiд очiкувати, що в міру розвитку ринку логiстичних послуг популярнiсть аутсорсингу на вiтчизняному ринку буде також зростати. Визначаючи аутсорсинг i пояснюючи його сутнiсть, варто зауважити, що рiшення про аутсорсинг є вирiшенням дилеми «виготовити чи купити» ( англ. - «make or buy»). Рiшення цього виду полягає у порiвняннi витрат виготовлення даного компонента або реалiзацiї даної послуги у власнiй сферi з витратою закупiвлi цього компонента або надання даної послуги постачальником ззовнi. Рiшення про отримання потрiбноi підприємству послуги назовнi є просто вибором варiанту «купити». Однак, оскiльки підприємство завжди має альтернативу у формi варiанта «виготовити», повиннi iснувати сильнi передумови, якi переконують на користь аутсорсингу.
При прийняттi рiшення щодо аутсорсiнгу необхiдно проаналiзувати, «якими є нинiшнi витрати, а якими вони будуть пiсля доручення назовнi?». При цьому важливою користю вiд аутсорсингу буде саме вiзуалiзацiя логiстичних витрат. Перед прийняттям рiшення про аутсорсинг даноi функцii підприємство повинно розглянути наступнi питання:
загальнi наслiдки, зв’язанi з будь-яким вибором типу «make or buy»;
критерiї, якi дозволяють однозначно видiлити ключовi компетенцiї органiзацiї;
оцiнювання того, чи дана функцiя може у майбутньому стати для підприємства ключовим чинником успiху;
новi вмiння, необхiднi для реалiзацii аутсорсингу в ефективний спосiб;
альтернативнi можливостi стосовно аутсорсингу тощо.
Перспективи розвитку iнтеграцiйних процесiв у ланцюгах поставок
Концепцiя ланцюга поставок здiйснила особливий вплив на розвиток аутсорсинговоi логiстики. Зазначаючи прогресивний характер останньої, професор Крикавський Є.В. обґрунтовує, що впровадження аутсорсинговоi логiстики в багатьох секторах економiки означає наростання параметрiв iнтеграцiї учасникiв цих ланцюгiв, а вiдтак, актуалiзує оптимальнiсть рiшень для всього ланцюга поставок. Згiдно з еволюцiєю цiлей ланцюга поставок еволюцiонувала i сутнiсть логiстичного оператора (рис. 5.8). Якщо на початку 80-х рокiв ХХ ст. ефективнiсть логiстичних рiшень стосувалась окремих фрагментiв логiстичної дiяльностi з метою досягнення досконалої точностi, чiткостi, то початок 90-х характерний орieнтацiєю на досконалiсть логiстичних процесiв, що означало трансформацiю функцiональних операторiв (1PL) в комплексних (2PL).
Рис. 5.8. Етапи еволюцiї ланцюга поставок за Крикавським
Наступний етап – етап iнтеграцiї логiстичних процесiв в ланцюгу поставок генерував появу нового класу операторiв – 3PL як постачальникiв комплексу логiстичних послуг. Водночас iнтенсивний розвиток ланцюгiв поставок на зламi столiть зумовив доцiльнiсть використання для управлiння ланцюгом поставок спецiального суб’єкта – iнтегратора ланцюга поставок, яким став логiстичний оператор класу 4PL. Згiдно з визначенням Accenture, 4PL – це iнтегратор, який поєднуe власнi засоби, можливостi i технологii з засобами, можливостями i технологiями iнших органiзацiй з метою проектування, створення i реалiзацii комплексних рiшень для всього ланцюга поставок. Це означаe, по-перше, формування оптимального складу iнтегрованих засобiв, технологiй, досвiду, знань, по-друге, координацiю логiстичних процесiв вздовж всього ланцюга поставок, по-третe, управлiння змiнами в структурi всього ланцюга поставок, включаючи змiну архiтектури, по-четверте, глобальний дiапазон реалiзацii функцiй логiстичного оператора.
Отже, представлена еволюцiя концепцiї ланцюга поставок на основi двох пiдходiв продемонструвала, що значну роль вiдiграють вищi рiвнi його функцiонування, зокрема ланцюг поставок та логiстична мережа. Нижчi рiвнi, такi як внутрiшнiй ланцюг поставок, який окреслює процеси, що iснують у серединi підприємства, та логiстичний канал, який зосереджений на iснуючих продуктах, короткострокових угодах, формуваннi значноi кiлькостi запасiв з плином часу втрачають свою актуальнiсть. Таким чином, функцiонування ланцюга поставок ґрунтується як на пiдвищеннi рiвня прийняття комплексних рiшень, так i на зростаннi динамiки змiн. Незважаючи на це, застосування iнтегрованого пiдходу в ланцюгу поставок дає можливiсть бiльш повно задовольнити потреби споживача та досягти поставленої мети органiзацiї шляхом представлення окремих фiрм як елементiв ланцюга поставок, що безпосередньо чи опосередковано пов’язанi в єдиному iнтегрованому процесi, на вiдмiну вiд логiстичного каналу. Також iнтегрований пiдхiд забезпечує ефективне управлiння не тiльки процесами, що мають мiсце всерединi підприємства, але й пiдвищує ефективнiсть дiяльностi підприємств-партнерiв, оскiльки постачання здiйснюється в потрiбний час, потрiбне мiсце, в необхiднiй кiлькостi, належної якостi, що в сукупностi пiдвищує ефективнiсть усiєї економiки.
Попри всi iстотнi потенцiйнi можливостi здобуття доданої цiнностi, аутсорсинг може здiйснювати й певний негативний вплив, спричиняючи перешкодам у функцiонуваннi одержувача послуги. Через мiцнi зв’язки мiж учасниками сучасного ланцюга поставок негативнi наслiдки прийнятого його учасником рiшення про аутсорсинг можуть вплинути опосередковано також на iнших учасникiв ланцюга, що у кiнцевому результатi може призвести до його дестабiлiзацiї i втрати конкурентної переваги. У зв’язку з вищенаведеним як перед, так i пiсля прийняття рiшення про аутсорсинг у сферi логiстики, надавач послуг повинен здiйснювати аналiз потенцiйних загроз i проблем, якi виникають внаслiдок такого рiшення, з позицiї власної перспективи i з перспективи ланцюга поставок, в якому бере участь. У цьому зв’язку виникає потреба управлiння ризиком, зв’язаним з аутсорсингом в ланцюгах поставок. Впровадження результатiв дослiдження у цьому напрямi дозволить уникнути проблем або принаймнi пом’якшити iх наслiдки через розробку вiдповiдних процедур поведiнки.
Однiєю з сучасних iнтегрованих логiстичних рiшень у ланцюгу поставок є аутсорсинг. Його зростаюча популярнiсть виникає з численних користей, якi вiн генерує не лише для даного одержувача послуги, але також посередньо для цiлого ланцюга поставок, в якому даний одержувач послуг приймає участь. Цi користi спричиняють те, що фiрми, якi до цiєї пори переносять на зовнiшнiх надавачiв послуг вiдповiдальнiсть за реалiзацiю завдань, що не є, на їх думку, ключовими, починають доручати зовнiшнiм спецiалiстам навiть найважливiшi завдання i функцiї. Аутсорсинг є все бiльш загально використовуваним рiшенням у господарськiй практицi. Його зростаюча популярнiсть виникає з численних користей, якi вiн генерує не лише для даного одержувача послуги, але також посередньо для цiлого ланцюга поставок, в якому даний одержувач послуг бере участь. Водночас попри всi позитиви аутсорсингу, це рiшення може потягнути за собою багато негативних наслiдкiв, спричиняючи перешкоди у функцiонуваннi одержувача послуги. Через дуже мiцнi зв’язки мiж учасниками сучасного ланцюга поставок негативнi наслiдки прийнятого його учасником рiшення про аутсорсинг можуть вплинути посередньо також на iнших членiв ланцюга, що у кiнцевому результатi може призвести до його дестабiлiзацiї i втрати конкурентноi переваги. У зв’язку з вищенаведеним як перед, так i пiсля прийняття рiшення про аутсорсинг у сферi логiстики, надавач послуг повинен здiйснювати аналiз потенцiйних загроз i проблем, якi виникають з застосуванням такого рiшення з власноi перспективи i з перспективи ланцюга поставок, в якому бере участь.
Управлiння ризиком, зв’язаним з аутсорсингом, що спирається на результатах такого аналiзу, дозволить здiйснити уникнення проблем або хоч би пом’якшення iх наслiдкiв через розробку вiдповiдних процедур поведiнки. Втiм на практицi не iснуe суперечностi мiж аутсорсингом у логiстицi i власними рiшеннями. У багатьох випадках рентабельним є користуватися зовнiшнiми, спецiалiзованими засобами, не вiдмовляючись при цьому вiд управлiння ними. У цьому випадку управлiння зовнiшнiми засобами повинно зводитися до спiльного iз зовнiшнiм оператором визначення цiлей, розробки вiдповiдноi тактики, а також встановлення ключових показникiв, якi дозволять орiєнтуватися у поточнiй ситуацiї, а також уможливлять проведення необхiдних коригуючих дiй.
Отже, варто користуватися аутсорсингом. Проте, якщо наявна iнформацiя та досвiд роботи виразно говорить, що фiрма зумiє i хоче реалiзувати функцii логiстики самостiйно, не варто вважати, що аутсорсинг логiстики – це обов’язок кожного успiшного менеджера.