39. Політичні й правові погляди Томаса Пейна

Томас Пейн (Paine), 1737–1809 — просвітитель, один з найбільш популярних публіцистів періоду американської революції. Йому належать такі праці, як "Права людини" (1791), "Епоха розуму" (1795) та ін. У своїх працях він ставить і обгрунтовує ідею незалежності Америки, підкреслюючи, що справа Америки, в значній мірі, є справою всього людства, оскільки боротьба за незалежність — це боротьба за природні права людини, проти деспотизму й узурпації влади. Важливим в його творчості є ідея розмежування суспільства і державної влади. Пейн підкреслював, що вони відрізняються не тільки за своєю роллю, але й за походженням, оскільки суспільство створюється, виходячи з людських потреб, а уряд — виходячи з людських недоліків. Суспільство, в будь-якому випадку, — підкреслював він, — є благом, а державна влада, навіть найкраща, є тільки необхідним злом. І якщо б веління совісті були чіткими, визначеними і всіма дотримувалися, то люди не потребували б законодавства і, відповідно, державної влади. Пейн базує свої ідеї, як він сам підкреслював, на "законі природи" і вбачає ціль державної влади у забезпеченні свободи і безпеки громадян. Пейн вважав, що зародження та існування влади базується виключно на згоді тих, ким вона управляє. Всі форми правління він поділяє на два види: правління на основі виборів і представництва та правління на основі спадкового права. Перше — це республіка, друге — монархія та аристократія. Ці форми відмінні і протилежні, тому що базуються на двох різних засадах: розумі та невігластві. Оскільки державна діяльність вимагає таланту і здібностей, а вони не переходять у спадок, то очевидно, що тільки республіка у повній мірі базується на розумі.

Розглядаючи права людини, Пейн підкреслював, що вони є не тільки властивістю соціального буття людини, це, одночасно, і принцип державної влади. Тільки наявність прав людини уможливлює швидкий прогрес суспільства, і вони є необхідними, як принцип здійснення державної влади, кожній цивілізованій нації. Узагальнюючи американський досвід, Пейн зазначав, що полум'я, запалене від маленької іскри в Америці, тобто ідея прав людини, ідея свободи, буде розповсюджуватися від нації до нації. Людина набуває усвідомлення свої прав у процесі належного забезпечення власних інтересів та потреб, виявляючи кожен раз, що сила і можливості деспотизму кореняться тільки у страхові виявити йому якийсь опір, і тому, щоб "бути вільним, достатньо захотіти цього".

Важливе місце у творчості Пейна посідає ідея свободи думки, боротьба з релігійним догматизмом. Він підкреслював, що право на власну думку є одним з головних прав людини. Той, хто заперечує за іншими це право, перетворюється в раба своєї нинішньої думки, оскільки позбавляє себе права змінити її в майбутньому.

39. Політичні й правові погляди Джорджа Вашингтона

Джо́рдж Ва́шингтон (англ. George Washington) (1732 — 14 грудня 1799) — відомий американський державний діяч, перший президент Сполучених Штатів (у 1789—1797), батько-засновник США, головнокомандувач Континентальної армії, учасник війни за незалежність Північно-Американських штатів, творець американського інституту президентства, генерал армій США.

Народився у Вірджинії, тоді колонії. Виріс у кількох маєтках вздовж рік Потомак і Рапаганок. Сильний опонент політиці уряду Англії, Джордж Вашингтон скликав Континентальний конгрес у 1774 і 1775 роках, а з початком Війни за незалежність США був обраний головнокомандувачем Континентальної армії.

Після підписання Паризького договору 1783 року повернувся до свого маєтку у Маунт-Вернон, але незадоволений Статтями Конфедерації в 1787 повернувся у політику і був обраний президентом Конституційної конвенції. У ці роки він пережив курйозний «замах» на своє життя, коли зі згоди англійського короля Георга III намагалися «отруїти» помідорами, що у той час ще вважалися в Америці сильною отрутою.

У 1789 році був обраний першим Президентом США і працював на цій посаді до 1797 року. Хоча він намагався набрати міністрів з різних фракцій, його аристократичний погляд на речі розходився з точкою зору його державного секретаря, Томаса Джефферсона, що подав у відставку в 1793, у результаті чого була створена двопартійна система.

Покинувши пост президента, Вашингтон повернувся в Маунт-Вернон де й помер 1799 року і був похований.