- •Предмет історії політичних і правових вчень як самостійної навчальної дисципліни
- •Загальна характеристика розвитку політико-правової думки у країнах Стародавнього Сходу
- •Політична і правова.Думка в країнах Стародавнього Сходу: Індія;
- •Політична і правова думка в країнах Стародавнього Сходу: Китай;
- •Політичні і правові вчення в Стародавній Греції: загальна характеристика
- •Політико-правова думка раннього періоду в стародавній Греції (IX-VI ст. До н.Е.: загальна характеристика
- •Період розквіту давньогрецької політико-правової думки (V- перша половина IV ст. До н. Е.: загальна характеристика
- •Політико-правові погляди Сократа
- •Політико-правові погляди Аристотеля
- •Політико-правові погляди Платона
- •Ідея прав людини в Стародавній Греції: загальна характеристика
- •Розвиток політичної і правової думки в Стародавньому Римі: загальна характеристика
- •Вчення Цицерона про державу і право
- •Вчення римських юристів про державу і право
- •Стоїцизм
- •Осмислення інститутів держави і права в християнстві
- •Політико-правові погляди Августина
- •Політичні і правові вчення в Західній Європі в період Середніх віків: загальні риси та тенденції
- •Політико-правова теорія середньовічної схоластики. Фома Аквінський
- •Вчення про закон і державу Марсилія Падуанського
- •Ідея прав людини в епоху Середньовіччя: загальна характеристика
- •Політичні і правові вчення в Західній Європі в епоху Відродження та Реформації: загальна характеристика
- •Вчення н. Макіавеллі про державу і політику
- •Головні політико-правові ідеї Реформації
- •Політико-правові погляди Мартіна Лютера
- •Політико-правові погляди Жана Кальвіна
- •Політико-правове вчення Жана Бодена
- •Політико-правові ідеї раннього соціалізму
- •"Утопія" Томаса Мора, "Місто Сонця" Томмазо Кампанелли
- •Політичні і правові вчення в Нідерландах і Англії в період ранніх буржуазних революцій: загальна характеристика
- •Виникнення теорії природного права. Вчення г. Гроція про право і державу
- •Політичне і правове вчення б. Спінози
- •Основні напрямки англійської політичної і правової думки в період буржуазної революції 1642-1649 pp.
- •Політико-правове вчення т. Гоббса
- •Вчення Дж. Локка про право і державу
- •Політико-правові аспекти філософії Просвітництва
- •38. Політичні та правові ідеї Вольтера
- •Політико-правове вчення ш.-л. Монтеск'є
- •Політико-правове вчення Руссо
- •Політичні і правові вчення в сша у XVIII-XIX ст.
- •Вчення е. Канта про державу і право
- •Політико-правова теорія й. Фіхте
- •Вчення Гегеля про державу і право
- •Політико-правові погляди є. Бентама
- •Політико-правові погляди а. Де Токвіля
- •Проблема співвідношення цінностей свободи і рівності в роботах а. Де Токвіля
- •Аналіз явища демократії у роботах а. Де Токвіля
- •Ідея прав людини у роботах Дж. Ст. Міля
- •Ідея прав людини в політико-правовій думці Нового часу: загальна характеристика
- •Політичні й правові погляди Джона Адамса
- •Політичні й правові погляди Олександра Гамільтона;
- •Політичні й правові погляди Томаса Джефферсона
- •Політичні й правові погляди Томаса Пейна
- •Політичні й правові погляди Джорджа Вашингтона
- •Політико-правова доктрина марксизму: загальна характеристика
- •Осмислення інститутів держави і права в марксизмі
- •Теорія безкласового суспільства у марксизмі
- •Історична школа права в Німеччині
- •Соціологічна теорія держави л. Гумпловича
- •Психологічна теорія права л. Петражицького
- •Позитивістський нормативізм г. Кельзена
- •Політико-правова ідеологія націонал-соціалізму
- •Ранні теорії еліт г. Моски та в. Парето, "залізний закон олігархії*" р. Міхельса
- •Лібералізм: ідейні витоки та сутнісні характеристики
- •Лібералізм: історія ідей та сучасність (розвиток вчення): загальна характеристика
- •Класичний (ранній, аристократичний) лібералізм
- •Пізній (реформований, демократичний) лібералізм
- •Неолібералізм
- •Консерватизм: сутнісні характеристики
- •Консерватизм: історія ідей та сучасність (розвиток вчення): загальна характеристика
- •Неоконсерватизм: проблеми свободи, демократії і держави в сучасному консерватизмі
- •Соціал-демократизм: ідейні витоки
- •Становлення сучасної соціал-демократії
- •Соціал-демократія в повоєнний період
- •Концепція правової держави: сутнісна характеристика
- •Історія становлення концепції правової держави
- •Концепція соціальної держави
- •Історія концепції соціальної держави.
Соціал-демократизм: ідейні витоки
Под социал-демократией, как правило, подразумевают теорию и практику партий, входящих в Социалистический интернационал, те социальные и политические силы, которые составляют эти партии. Социал-демократию можно рассматривать и как социально-политическое движение, и как идейно-политическое течение. При этом существует целый ряд национальных и региональных вариантов, социально-философских, идеологических и политических течений. Например, применительно к социалистическим партиям Франции, Италии, Испании, Греции, Португалии используются понятия "социализм", "латинский социализм", "средиземноморский социализм". Существуют скандинавская и шведская модели, интегральный социализм, основывающийся на австромарксизме. Выделяют фабианский социализм, гильдейский социализм и т.д.
Очевидно, что социал-демократия - это весьма сложный и многоплановый феномен. История социал-демократии самым тесным образом связана с историей рабочего движения. Именно особенности эволюции рабочего движения стали главнейшим фактором, приведшим к тем изменениям в социал-демократии в конце XIX в. и на протяжении всего XX в., которые определили ее нынешнее состояние. Социал-демократия возникла как альтернатива капитализму. В этом качестве первоначально она в принципе разделяла важнейшие установки марксизма на ликвидацию капитализма и коренное переустройство общества путем установления диктатуры пролетариата, обобществления средств производства, всеобщего равенства и т.д. Отдельными ее отрядами признавался также предлагавшийся марксистами революционный путь ликвидации капитализма и перехода к социализму. Но в реальной жизни социал-демократия в общем и целом отвергла эти установки, признала существующие общественно-политические институты и общепринятые правила игры. Важную роль в эволюции социал-демократии играла сама жизнь, которая заставляла учитывать общественно-исторические реальности, приспосабливаться к ним, находить оптимальные пути улучшения условий жизни трудящихся. Эти реальности убедили руководителей социал-демократических партий в бесперспективности революционного перехода от старой общественной системы к новой, в необходимости трансформировать, совершенствовать эту систему, приняв многие из ее ценностей, норм, принципов и т.д.
Экономическая и политическая борьба той эпохи показала, что многие требования рабочего класса могут быть реализованы мирными средствами в процессе повседневных постепенных перемен. Таким образом сложилась парадоксальная, на первый взгляд, ситуация: чуть ли не все социалистические и социал-демократические партии ставили своей целью "разрыв с капитализмом", но на поверку оказалось, что их программы конца XIX - начала XX в. не были революционными в полном смысле этого слова, хотя и содержали известный набор радикальных лозунгов. С самого начала для большинства социал-демократических партий было характерно совмещение революционных лозунгов с оппортунистической, прагматической политической практикой.
Становлення сучасної соціал-демократії
Головними складниками ідеології сучасної соціал-демократії є: свобода - можливість робити все, що не завдає шкоди іншим людям; справедливість - рівність стартових можливостей для всіх громадян; солідарність - можливість для людини, яку внаслідок життєвих обставин спіткала невдача, розраховувати на допомогу суспільства і держави. Соціал-демократи визначаючи рівність людей від народження виступають за "рівність умов". Вони виступають також за рівність всіх форм власності та виступають на захист прав і інтересів меншин. Соціал-демократія як політичний рух зародилася у ХІХ ст. Спочатку ідеологія соціал-демократії збігалася з ідеологією комунізму. До 20-х років минулого століття вони фактично були тотожні. Спочатку соціал-демократія ставила за мету знищення капіталістичного ладу, головний метод вбачала у передачі в суспільну власність засобів виробництва і відмовлялася від будь-якого компромісу з буржуазією. Як вказував Карл Каутський: "Соціал-демократія є поєднання робітничого руху з соціалізмом".
