- •Предмет історії політичних і правових вчень як самостійної навчальної дисципліни
- •Загальна характеристика розвитку політико-правової думки у країнах Стародавнього Сходу
- •Політична і правова.Думка в країнах Стародавнього Сходу: Індія;
- •Політична і правова думка в країнах Стародавнього Сходу: Китай;
- •Політичні і правові вчення в Стародавній Греції: загальна характеристика
- •Політико-правова думка раннього періоду в стародавній Греції (IX-VI ст. До н.Е.: загальна характеристика
- •Період розквіту давньогрецької політико-правової думки (V- перша половина IV ст. До н. Е.: загальна характеристика
- •Політико-правові погляди Сократа
- •Політико-правові погляди Аристотеля
- •Політико-правові погляди Платона
- •Ідея прав людини в Стародавній Греції: загальна характеристика
- •Розвиток політичної і правової думки в Стародавньому Римі: загальна характеристика
- •Вчення Цицерона про державу і право
- •Вчення римських юристів про державу і право
- •Стоїцизм
- •Осмислення інститутів держави і права в християнстві
- •Політико-правові погляди Августина
- •Політичні і правові вчення в Західній Європі в період Середніх віків: загальні риси та тенденції
- •Політико-правова теорія середньовічної схоластики. Фома Аквінський
- •Вчення про закон і державу Марсилія Падуанського
- •Ідея прав людини в епоху Середньовіччя: загальна характеристика
- •Політичні і правові вчення в Західній Європі в епоху Відродження та Реформації: загальна характеристика
- •Вчення н. Макіавеллі про державу і політику
- •Головні політико-правові ідеї Реформації
- •Політико-правові погляди Мартіна Лютера
- •Політико-правові погляди Жана Кальвіна
- •Політико-правове вчення Жана Бодена
- •Політико-правові ідеї раннього соціалізму
- •"Утопія" Томаса Мора, "Місто Сонця" Томмазо Кампанелли
- •Політичні і правові вчення в Нідерландах і Англії в період ранніх буржуазних революцій: загальна характеристика
- •Виникнення теорії природного права. Вчення г. Гроція про право і державу
- •Політичне і правове вчення б. Спінози
- •Основні напрямки англійської політичної і правової думки в період буржуазної революції 1642-1649 pp.
- •Політико-правове вчення т. Гоббса
- •Вчення Дж. Локка про право і державу
- •Політико-правові аспекти філософії Просвітництва
- •38. Політичні та правові ідеї Вольтера
- •Політико-правове вчення ш.-л. Монтеск'є
- •Політико-правове вчення Руссо
- •Політичні і правові вчення в сша у XVIII-XIX ст.
- •Вчення е. Канта про державу і право
- •Політико-правова теорія й. Фіхте
- •Вчення Гегеля про державу і право
- •Політико-правові погляди є. Бентама
- •Політико-правові погляди а. Де Токвіля
- •Проблема співвідношення цінностей свободи і рівності в роботах а. Де Токвіля
- •Аналіз явища демократії у роботах а. Де Токвіля
- •Ідея прав людини у роботах Дж. Ст. Міля
- •Ідея прав людини в політико-правовій думці Нового часу: загальна характеристика
- •Політичні й правові погляди Джона Адамса
- •Політичні й правові погляди Олександра Гамільтона;
- •Політичні й правові погляди Томаса Джефферсона
- •Політичні й правові погляди Томаса Пейна
- •Політичні й правові погляди Джорджа Вашингтона
- •Політико-правова доктрина марксизму: загальна характеристика
- •Осмислення інститутів держави і права в марксизмі
- •Теорія безкласового суспільства у марксизмі
- •Історична школа права в Німеччині
- •Соціологічна теорія держави л. Гумпловича
- •Психологічна теорія права л. Петражицького
- •Позитивістський нормативізм г. Кельзена
- •Політико-правова ідеологія націонал-соціалізму
- •Ранні теорії еліт г. Моски та в. Парето, "залізний закон олігархії*" р. Міхельса
- •Лібералізм: ідейні витоки та сутнісні характеристики
- •Лібералізм: історія ідей та сучасність (розвиток вчення): загальна характеристика
- •Класичний (ранній, аристократичний) лібералізм
- •Пізній (реформований, демократичний) лібералізм
- •Неолібералізм
- •Консерватизм: сутнісні характеристики
- •Консерватизм: історія ідей та сучасність (розвиток вчення): загальна характеристика
- •Неоконсерватизм: проблеми свободи, демократії і держави в сучасному консерватизмі
- •Соціал-демократизм: ідейні витоки
- •Становлення сучасної соціал-демократії
- •Соціал-демократія в повоєнний період
- •Концепція правової держави: сутнісна характеристика
- •Історія становлення концепції правової держави
- •Концепція соціальної держави
- •Історія концепції соціальної держави.
Соціал-демократія в повоєнний період
После второй мировой войны наступил новый этап в судьбах демократического социализма. Сначала то ли по инерции, то ли по убеждениям, то ли по каким-либо другим причинам руководители большинства социал-демократических партий, известных своими реформистскими ориентациями, прагматизмом и оппортунизмом, неизменно высказывали свою приверженность марксизму. Но опыт фашизма в Германии и большевизма в СССР подтолкнул европейскую социал-демократию к разрыву с марксизмом и признанию непреходящей ценности правового государства, демократического плюрализма, самого демократического социализма. В 1951 г. Социнтерн принял свою программу принципов - Франкфуртскую декларацию. В ней были сформулированы основные ценности демократического социализма. Она содержала также положение о возможности плюралистического обоснования социал-демократами социалистической цели. Последняя точка в этом вопросе была поставлена сначала в Венской программе Социалистической партии Австрии (1958) и Годесбергской программе СДПГ (1959), которые решительно отвергли основополагающие постулаты о диктатуре пролетариата, классовой борьбе, уничтожении частной собственности, обобществлении средств производства и т.д. В последующем по этому же пути - одни раньше, другие позже (некоторые в 80-х годах) - пошли остальные национальные отряды социал-демократии. При этом руководители социал-демократии все откровеннее подчеркивали многообразие своих идейных источников-, плюрализм своих ценностей, установок, ориентации. Так, один из теоретиков послевоенной германской социал-демократии К.Шумахер писал:
Не важно, кто стал социал-демократом на основе методов марксистского анализа экономики, а кто по философским или этическим причинам, или на основе Нагорной проповеди. Каждый в партии имеет равное право на утверждение своей духовной личности и на основе собственных мотивов.
В формировании идейно-политических позиций английского лейборизма, по мнению ряда исследователей, важную роль сыграли идеи, почерпнутые у совершенно разных людей: Диккенса, Рэскина, Карлейла, Ллойд-Джорджа, Харди и др. Даже такой левый по своим воззрениям руководитель лейбористской партии, как Т.Бенн, признавал марксизм в качестве одного из источников лейборизма, но наряду с ним в этом же качестве он называл христианский социализм, фабианство, учение Оуэна, тред-юнионизм и даже радикальный либерализм.
В чем суть послевоенного социал-демократизма вообще и демократического социализма в частности? Пожалуй, наиболее емко и лаконично эта суть выражена в Годесбергской программе СДПГ 1959 г., в которой в качестве основных целей социалистического стремления провозглашены свобода, справедливость и солидарность. Эти три пункта в различных модификациях с дополнением ценностей равенства, демократии и т.д. в той или иной форме присутствуют в программах большинства социал-демократических партий.
Центральное место в построениях демократического социализма занимает свобода. В трактовке Годесбергской программы свобода означает самоопределение каждого человека. Свобода, игнорирующая равные права всех людей, вырождается в произвол. Равенство дает смысл свободе, которая равным образом действительна для всех людей. Равные права каждого индивида на самоопределение, на признание другими его достоинства и интересов составляют содержание справедливости. Если не учитываются эти права, то справедливость неизбежно превращается в уравниловку, подминающую под себя действительную справедливость. Иначе говоря, свобода и равенство обусловливают друг друга. Выражением этой обусловленности является справедливость. Справедливость есть не что иное, как равная для всех свобода.
