49. Ключові поняття.

1) Схеми. Це когнітивні утворення, що організують досвід і поведінку людини, це система переконань, глибинні світоглядні установки людини по відношенню до самої себе і навколишнього світу, що впливають на актуальне сприйняття і категоризацію навк.світу. Схеми можуть бути:

адаптивними / не адаптивними

позитивними / негативними

ідіосінкразичними/універсальними.

2) Автоматичт думки. Основні характеристики автоматичних думок:

• Рефлекторність

• Згорнутість/і стислість

• Непідвладність свідомому контролю

• Швидкоплинність

• Персевераторність і стереотипність.

Автоматичні думки не є наслідком роздумів чи міркувань, суб'єктивно вони сприймаються обґрунтованими, навіть якщо вони представляються оточуючими безглуздими або суперечать очевидним фактам. Приклад: «Якщо я отримаю оцінку "незадовільно" на іспиті, я помру, світ зруйнується, я не зможу нічого робити, я остаточно стану повним нікчемою», «Я зруйнувала життя своїх дітей розлученням».

3)Когнітивні помилки. Це надвалентні і афективно-заряджені схеми, які безпосередньо викликають когнітивні спотворення. Вони характерні для всіх психопатологічних синдромів. Види:

1. Довільні умовиводи - узагальнені висновки при відсутніх фактах, які_можуть їх підтвердити або навіть при наявності фактів, що суперечать зробленим узагальненням. Надмірне узагальнення - умовиводи, які базуються на одиничному епізоді, з подальшою їх генералізацією.

2. Вибіркове абстрагування - фокусування уваги індивіда на будь-яких деталях ситуації з

3. ігноруванням всіх інших її особливостей.

4. Перебільшення і применшення - протилежні оцінки самого себе, ситуацій і подій. Суб'єкт перебільшує складність ситуації, одночасно применшуючи свої можливості з нею впоратися.

5. Персоналізація - ставлення індивіда до зовнішніх подій як до таких, що мають до нього відношення, коли цього немає насправді.

6. Дихотомічне мислення_(«чорно-біле» мислення або максималізм) - включення себе або якої-небудь події до одного з двох полюсів, позитивного або негативного (в абсолютних оцінках).

У психодинамічному ключі даний феномен можна кваліфікувати як захисний механізм розщеплення, що свідчить про «дифузність самоідентичності».

4)когнітивні характеристики («теми»), які відповідають тому чи іншому виду психопатології.

40. Депресія, тривожні розлади з точки зору КБТ.

Депресія - це перебільшене і хронічне переживання реальної чи гіпотетичної втрати.

Когнітивна тріада депресії:

1. Негативні уявлення про себе: «Я неповноцінний, я невдаха, як мінімум!».

2. Негативна оцінка навколишнього світу і зовнішніх подій: «Світ_негцадний до мене!» Чому саме на мене_все це навалюється? ».

3. Негативна оцінка майбутнього. «А що тут говорити? У_мене просто немає майбутнього!»

Крім того: підвищена залежність, параліч волі, суїцидальні думки, соматичний симптомокомплекс. На базі депресивних схем формуються відповідні автоматичні думки і мають місце когнітивні помилки практично всіх видів. Теми:

• Фіксація на реальній чи уявній втраті (смерть близьких, катастрофа у взаєминах, втрата самоповаги та ін.)

• Негативне ставлення до себе і оточуючих, песимістична оцінка майбутнього.

• Тиранія повинності.

Тривожний розлад - це перебільшене і хронічне переживання реальної чи гіпотетичної небезпеки чи загрози.

Фобія - перебільшене і хронічне переживання страху. Приклад: страх втрати контролю наприклад, перед своїм організмом, як у випадку страху захворіти).

Клаустрофобія - боязнь замкнутого простору; механізм (і при агорафобії); страх того, що в разі небезпеки допомога може не надійти вчасно. Теми:

• Передбачення негативних подій в майбутньому т. зв. «Антиципація всіляких нещасть». При агорафобії: страх померти або збожеволіти.

• Розбіжність між високим рівнем домагань і переконаністю у власній некомпетентності («Я повинен отримати оцінку" відмінно "на іспиті, але ж я ж невдаха, нічого не знаю, нічого не розумію»!

• Побоювання втратити підтримку.

• Сталі уявлення про неминучий провал у спробі налагодити міжособистісні взаємини, опинитися приниженим, осміяним або відкинутим.

41;43.Перфекціонізм з точки зору КБТ. Особливості взаємин терапевт-клієнт в КБТ.

Феноменологія перфекціонізму. Основні параметри:

• Високі стандарти

• Окислення в термінах «все або нічого» (або повний успіх, або повне фіаско)

• Концентрація на невдачах

• Ригідність

Перфекціонізм дуже тісно пов'язаний з депресією, але не з анаклітичною (через втрату або втрати), а з тією, яка пов'язана з фрустрацією потреби в самоствердженні, досягненні та автономії.

Психотерапевтичні взаємини

Клієнт і терапевт повинні прийти до угоди про те, над якою проблемою вони працюватимуть. Важливим є рішення проблем, а не зміна особистісних характеристик або недоліків пацієнта.

Терапевт повинен бути дуже емпатійним, природним, конгруентним (принципи, взяті з гуманістичної психотерапії); не повинно бути директивності.

• Психотерапевт і клієнт співпрацюють при експериментальній перевірці помилкового дезадаптивного мисленні. Приклад: клієнт: «Коли я йду по вулиці, на мене всі обертаються», терапевт: «Спробуйте пройтися по вулиці і порахувати, скільки людей обернулося на вас». Природно, що автоматична думка не збігається з реальністю.

• Суть:є гіпотеза, вона повинна бути перевірена емпіричним шляхом.

• Сократичний діалог як серія питань, що мають наступні цілі:

• Прояснити або визначити проблеми

• Допомогти в ідентифікації думок, образів, відчуттів

• Дослідити сенс подій для пацієнта

• Оцінити наслідки збереження не адаптивних думок і видів поведінки.

• Спрямоване пізнання: терапевт-гід заохочує пацієнтів звертатися до фактів, оцінювати ймовірність, збирати інформацію та піддавати все це перевірці.