52. Основні принципи пп

Позитивна терапія передбачає консультування, зорієнтоване на рішення, спрямоване на виявлення ресурсів для розв'язання проблеми, самопізнання та самодопомогу. Метод позитивної психотерапії був розроблений в 1968 році доктором Носсратом Пезешкіаном і його співробітниками в Німеччині на базі транскультурних досліджень, які були проведенні більше ніж в 20 різноманітних культурах. Свою назву метод дістав від латинського слова «positum», що в перекладі означає: фактичний, даний, реальний. Безумовною перевагою методу є: доступність для всіх соціальних і вікових груп, зрозумілість, системний сімейний підхід і короткотривалість (приблизно 30 сеансів).

В ПП виділяють три принципи: надії, балансу і самодопомоги.

Принцип надії. Згідно цього принципу кожна людина є здібною, вона в змозі боротися з своїми проблемами, розвиватися на краще, а в разі, якщо проблемна ситуація вже сталася і змінити її неможливо, то розцінювати це як урок, досвід на майбутнє або навіть як тренування, загартування здібностей людини.

Принцип балансу. В основі цього принципу лежить уявлення про те, що всі наші проблеми, негаразди, конфлікти, розлади є наслідком дисбалансу між певними дієвими факторами різної природи. Наприклад, якщо ми в якійсь життєвій ситуації реагуємо невідповідною, даній ситуації, здібністю чи сферою або знаходимося в неактуальній ідентичності – то ми тільки посилюємо проблему і при цьому аж ніяк не вирішуємо її. Тому необхідно відновити баланс, застосовуючи актуальні здібності і позиції і тим самим покращити свою життєву ситуацію.

Принцип самодопомоги. Для того щоб спрацював цей принцип необхідно щоб були активовані два попередніх. Принцип самодопомоги є найбільш цінним результатом Позитивної психотерапії, адже згідно цього принципу людина стає психотерапевтом для самої себе. Це означає що, людині потрібно не тільки допомогти вирішити її проблеми чи покращити самопочуття, але й навчити її самостійно, без допомоги психотерапевта чи консультанта, долати життєві труднощі і негаразди.

53. Основні методи пп

В ПП виділяють такі три техніки:

Позитивна ре-інтерпретація. Техніка позитивної психотерапії, яка дає змогу людині знайти позитивні сторони в негативних явищах і переживаннях. Основною метою позитивної ре-інтерпретації являється зміна точки зору, в результаті чого людина має більш дистанційне і диференційне ставлення до свого конфлікту, з’являються нові альтернативи і людина переоцінює застарілі концепції та стилі своєї поведінки та починає дивитися на травмуючи чи конфліктну ситуацію з іншого боку.

Крос-культурний підхід. Крос-культурний підхід проходить червоною ниткою через всю позитивну психотерапію. Ми особливо звертаєм на це увагу, так як крос-культурна точка зору дає матеріал для розуміння індивідуальних конфліктів. В позитивній психотерапії виходять з того, що одна і та ж поведінка в різних культурах має різне значення.

Використання крос-культурного підходу в практиці сприяє розширенню досвіду клієнта та дає можливість по інакшому сприймати свою проблему.

Метафора. Ця техніка дуже часто застосовується при консультуванні, так як легка в використанні і дає досить хороші результати. Суть її полягає в тому щоб зобразити будь-яку ситуацію у вигляді розповіді з використаннями метафор, тобто за допомогою слів чи словосполучень які розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю. Іншими словами тут використовуються символи, образи тощо. Метафора є дуже дієвою так як дає можливість клієнтові зобразити свої почуття та стани у вигляді образів, які виникають в його голові. За допомогою таких образів людина може зовсім інакше глянути на ситуацію або зрозуміти якісь важливі риси, які не могла побачити при розповіді.

Крім цих технік в позитивній психотерапії використовують змістовий диференціальний аналіз – це методична база, за допомогою якої можна зробити диференціальний аналіз первинних актуальних здібностей та вторинних актуальних здібностей, для того щоб вміти розрізнити їх. Змістовий диференціальний аналіз реалізується через ДАО (диференційно аналітичний опитувальник).

В основі концепції позитивної психотерапії лежить точка зору, що кожна людина володіє двома базовими здібностями: до пізнання (когнітивна) і до любові (емоційна).

Із здібностей до пізнання розвиваються вторинні актуальні здібності, такі як: акуратність, охайність, бережливість, пунктуальність, точність, стриманість, прямота, вірність, справедливість, старанність, цілеспрямованість, слухняність, надійність, обов’язковість.

Здібність «любити» призводить до розвитку первинних актуальних здібностей здібностям, а саме: любов- прийняття, наслідування, терпіння, час, довіра, контакт, ніжність, сексуальність, впевненість, впевненість у здібностях, надія, сумнів, віра/сенси, цілісність/єдність.

Метод «кристала» (балансна модель) – в позитивній психотерапії виділяють 4 сфери реагування: «Тіло», «Діяльність», «Контакти» «Сенси/фантазії». Відповідно до принципу балансу в людини має бути збережений баланс між цими сферами. В разі дисбалансу в людини з’являються труднощі та проблеми. Використовуючи «кристал» людина може побачити якою сферою, в конкретній конфліктній ситуації, людина найбільше реагує, яка з сфер страждає, а також за допомогою включення якої сфери можна вирішити конфлікт. «Кристал» дає можливість знайти баланс в житті людини.