39. Етапи рацыональноемотивноъ терапії.

Засновником РЕТ є А. Елліс, за його визначенням – це когнітивноафективна біхевіоральна терапія і практика психотерапії. Елліс вважає , що кожна людина народжується з певним потенціалом, який має 2 сторони: раціональну і ірраціональну. Наше раціональне життя містить у собі мислення, почуття і поведінку, які сприяють досягненню цілі. Тоді як ірраціональність передбачає мислення, почуття і поведінку які перешкоджають досягненню поставленої цілі.

Завдання психотерапевта — допомогти клієнтам позбутися алогічних, ірраціональних ідей і установок, замінити їхніми логічними, раціональними ідеями й установками.

Перший крок у цьому процесі — показати клієнтам, що ці ідеї й установки алогічні, роз'яснити, чому це так, продемонструвати ( за допомогою моделі A-B-C) взаємозв'язок між ірраціональними ідеями, з одного боку, і нещастями й емоційними порушеннями, з іншої. Елліс говорить, що це робиться в більшості психотерапевтичних підходів; однак це робиться пасивно, побічно й далі цього не йде.

Другим кроком у РЕТ є допомога клієнтам в усвідомленні того, що їх емоційне порушення підтримується за рахунок алогічного мислення; інакше кажучи, їхнє власне ірраціональне мислення э в сьогоденні, а зовсім не збережиний вплив ранніх подій обумовлює їхній стан.

Третій крок терапевтичного процесу — допомогти клієнтам змінити їхнє мислення й відмовитися від ірраціональних ідей. Якщо при деяких підходах передбачається, що клієнти зроблять усе це самостійно, прихильники рационально-эмотивной терапії усвідомлять, що алогічне мислення може бути настільки сильно, що клієнти не можуть досягтися змін без допомоги ззовні. Таким чином, терапія переважно складається із заперечування ірраціональних переконань . Передбачається, що в процесі заперечування виникають бажані когнітивні ефекти, емоційні ефекти і поведінкові ефекти.

Четвертий і заключний крок припускає вихід за обговорення конкретних алогічних ідей клієнтів; розглядаються ірраціональні ідеї в цілому поряд з більш раціональною філософією життя. У результаті цього процесу клієнти засвоюють раціональну філософію життя; ірраціональні установки й переконання заміняються раціональними. Таким чином, вдається позбутися негативних емоцій, а також саморуйнуючої поведінки .

55. Персуазія.Експлікативна класифікаційна терапія. Реорієнтаці. Психотерапія через розуміння

Перепереконання (персуазія) — процес заміни (зміни, переробки, трансформації) раніше сформованого переконання новим під впливом додаткової інформації, отриманої з різних джерел і в різних ситуаціях.

Переконливість являє собою здатність змінювати судження й уявлення та робити висновки під впливом переконання, що є нічим іншим, як апеляцією до об’єктивної інформації і формально-логічного порядку міркувань.

Переконання засноване на логічній переробці інформації за схемою «поняття — судження — висновок»; таким чином, отримана ззовні інформація інтеріоризуєтся критично за допомогою суб’єктивної когнітивної та емоційної переробки.

Однак результатом, наслідком переконання визнається розуміння чи усвідомлення пацієнтом помилковості своїх уявлень про патогенез наявного в нього захворювання (психологічного стану). За допомогою переконання здійснюється корекція

неадекватного сприйняття дійсності (хвороби).

Основна мішень впливу раціональної психотерапії — хибна «внутрішня картина хвороби», що створює додаткове джерело емоційних переживань для хворого. Зняття невизначеності, корекція суперечливості, непослідовності в уявленнях пацієнта, що насамперед стосується його хвороби,— це основні [саногенетичні] ланки впливу раціональ-ної психотерапії.Раціональна психотерапія нами також проводилась у формі як індивідуальної, так і групової психотерапії.

Психіатри Р.Конечни і М.Бушал називають психотерапію переконанням, персуазією (від лат. рersuasio – переконання). Близькою до цього є експлікативна класифікація психотерапії (лат. explicatus – пояснення, толкування; clareo – бути світлим, ясним, зрозумілим), при якій лікар пояснює хворому сутність хвороби, її механізми, різницю між неврозом і психозом, інструктує, як подолати деякі симптоми.  Окрім того під завданням психогогіки, тобто реорієнтації особистості в цінностях, Р.Конечни і М.Бушал розуміють подолання наслідків хвороби правильним вихованням і повернення хворого до життя (так звана ресоціалізація). Психотерапевти А.Молл, А.Хірчлафт та ін вважали, що переконання приводить ті чи інші вчинки людини у відповідність з реальністю, тоді як навіювання – у невідповідність з цією дійсністю. Існувала думка, що навіювання подавляє активність особистості, а переконання стимулює її. Інші автори, наприклад Бернхайм, ототожнювали ці поняття. На думку цього вченого не можна також виключити із навіювання докази і логіку. І пояснення, і переконання, і навіювання, в кінцевому результаті спрямовані на свідомість людини, критику і вчинки. 

Під терміном "реорієнтація" ми розуміємо відшукання (відкриття для себе) нової орієнтовної основи в сприйнятті та оцінці обставин і ситуацій світу. Поки людина дивиться навколо себе "колишніми" очима, він зможе побачити тільки те, що бачив і раніше: свій колишній світ, колишні проблеми, колишнюнездатність їх якось вирішити. Людина, що намагається вибратися з життєвої кризи, обов'язково запитує консультанта: «Так що ж мені робити". Але складність відповіді полягає саме в тому, що весь на-бор дій, доступних цій людині в даний момент, є органічним елементом його колишнього життя і привести він може тільки до її тимчасової реанімації. Єдиним адекватним дієюпри кризі є те, що може бути позначена як "недіяння", т е. відмова відстереотипних для себе, "очевидних" та "об'єктивно обумовлених" очікувань, установок і реакцій.

психотерапія через розуміння - [Baruk H.]. Один з варіантів методу раціональної психотерапії, при якім лікар переконанням створює у хворого оптимістичне відношення до питань видужання, учить пристосовуватися до навколишнього.