- •1. Поняття про предмет психотерапії, консультування, та психокорекції.
- •4.Загальні фактори ефективності психотерапії. Класифікація методів психотерапії.
- •5.Основні вимоги щодо класифікації психотерапевта в Україні та за кордоном.
- •6.Правова регламентація діяльності психолога. Який займається психотерапією.Етичні вимоги до діяльності психотерапевта, які функціонують в Україні та за кордоном.
- •7. Перспективи та можливості підвищення кваліфікації психотерапевта в Україні та закордоном.
- •8.Історія розвитку сучасних психотерапевтичних напрямків. Гіпнотерапія, психоаналіз, психограма, гештальттерапія, клієнтцетрована психотерапія, транзактний аналіз, нлп.
- •10. Історія та розвиток гіпнотичних технік. Теорії гіпнозу.
- •11. Феномени які зберігаються при проведенні гіпнозу: рапорт, каталепсія, пост гіпнотична амнезія, вікова регресія.
- •12. Навіюваність. Проби на навіюваність
- •13. Дириктивні та недерективні техніки гіпнозу. Техніки м. Еріксона
- •14. Прогресуюча релаксація за Шульцем
- •15.Топографічна та структурна модель особистості з.Фройд.
- •16. Розвиток особистості: стадії психосексуального розвитку особистості з.Фройда
- •Едіпова стадія та едіпів комплекс
- •17. Основні положення к.Г.Юнга про природу людини та процес психотерапії.
- •17.2Основні положення а.Адлера про природу людини та процес психотерапії.
- •21.Робота сновидіння (за Фройдом).
- •22.Перенос і контрперенос.
- •62. Психоаналітичний сетінг.
- •23. Психодинамічне розуміння симптомів психічних та психосоматичних розладів.
- •24. Вільні асоціації та аналіз сновидінь…
- •25. Основні стадії та процедури психоаналізу
- •27. Історія виникнення та розвитку психодрами
- •28. Основні поняття психодрами: рольова гра, спонтанність, теле, катарсис, інсайт
- •29. Основні процедури: ролі в психодрамі, фази і розвиток психодрами Ролі в психодрамі
- •30.Оцінка психодрами як методу психотерапії
- •31. Історія і розвиток гештальттерапії (далі г.-т.)
- •32. Основні поняття гештальттерапії.
- •33. Основні процедури в гештальттерапії.
- •34. Оцінка гештальттерапії як методу психотерапії.
- •35. Філософія гештальттерапії. Механізми порушення саморегуляції.
- •38. Основні теоретичні положення.
- •49. Ключові поняття.
- •42. Техніки і методики кбт. Методи виявлення автоматичних думок в кбт.
- •39. Етапи рацыональноемотивноъ терапії.
- •55. Персуазія.Експлікативна класифікаційна терапія. Реорієнтаці. Психотерапія через розуміння
- •56. Емпатія як метод психотерапії.
- •57. Відзеркалювання як метод психотерапії.
- •45. Історія і розвиток трансактного аналізу
- •46. Основні поняття трансактного аналізу: стани «я», трансакції, ігри, сценарії, контракти, захист, дозвіл та дієздатність
- •47. Оцінка трансактного аналізу як методу психотерапії. Експериментальне підтвердження його основних положень.
- •48. Структурно-функціональний аналіз Его-станів
- •49. Аналіз взаємодій у трансактному аналізі.
- •50. Форми структурування часу у трансактному аналізі.
- •51. Сценарний аналіз.
- •66. Біографія н. Пезешкіана та особливості становлення Позитивної психотерапії (пп)
- •7 Загальновідомих фактів про життя Носсрата Пезешкіана і їх взаємозв’язок з сутністю методу Позитивної психотерапії:
- •52. Основні принципи пп
- •53. Основні методи пп
- •53.2. Форми роботи в пп. П`ятикрокова модель консультування в пп.
- •55. Історія і розвиток тілесної, танцювальної та арттерапії
- •56. Основні поняття та процедури тілесної терапії Енергія
- •Грунт під ногами
- •Дихання
- •57. Основні положення методів Фельденкрайса, Александера, первинної терапії та біоенергетики Метод Фельденкрайса
- •Метод Александера
- •Первинна терапія
- •58. Історія розвитку транперсональної психотерапії
- •59. Трансперсональні матриці
- •63.Індивідуальний,груповий та сімейний сетінг в психотерапії.
- •64. Дослідження впливу сімї на розвиток психічних захворювань дослідницьких груп Боуена і Бейтсона.
- •65.Теорія сімейних систем м. Боуена
- •66.Концепція подвійного зв`язку г.Бейтсона
- •72.Стратегічна сімейна терапія
- •67.Види нейтральності. Динаміка процесу нейтральності і «всепартійності».
- •68. Принцип циркулярності і каузальність поведінкових проявів.
- •69. Принцип позитивної конотації.
- •70. Наративна психотерапія. Методи реконструкції проблемниї історій клієнта.
- •73. Встановлення сеттінгу
45. Історія і розвиток трансактного аналізу
Трансактний аналіз був заснований Еріком Берном в 1955р. в США. Трансакційний аналіз розроблений як спеціальний метод групової психотерапії і ґрунтується на динамічних принципах, і має своїм предметом міжособистісну поведінку; він тлумачить проблему неврозу в дусі раціональності та відрізняє себе від когнітивної терапії.
Сучасний трансактний аналіз являє собою теорію особистості, теорію комунікацій, аналіз складних систем і організацій, теорію дитячого розвитку та теорію психопатології. У практичному застосуванні він представляє собою систему психотерапії, що використовується при лікуванні всіх видів психічних розладів, від повсякденних життєвих розладів до психозів. Метод лікування окремих людей, подружніх пар, сімей і груп.
В основі трансактного аналізу лежить філософське припущення про те, що кожна людина буде "в порядку" тоді, коли він буде сам тримати своє життя у власних руках і сам буде за неї відповідати. Трансакція це дія (акція), спрямоване на іншу людину. Це одиниця спілкування. Концепція Е. Берна була створена у відповідь на необхідність надання психологічної допомоги людям, що мають проблеми в спілкуванні.
Е. Берн виділяє наступні три складові особистості людини, які обумовлюють характер спілкування між людьми: батьківське, доросле, дитяче.
Батьківське (мати, батько - Р), яке підрозділяється на дбайливе батьківське стан Я, критичне батьківське стан Я. Батьківські Я, складається з правил поведінки, норм, дозволяє індивіду успішно орієнтуватися в стандартних ситуаціях, "запускає" корисні, перевірені стереотипи поведінки, звільняючи свідомість від завантаженості простими, повсякденними завданнями. Крім того, Батьківські Я забезпечує з великою ймовірністю успіху поведінка в ситуаціях дефіциту часу на роздуми, аналіз, почерговий розгляд можливостей поведінки.
Доросле (Дорослий - В) стан Я сприймає і переробляє логічну складову інформації, приймає рішення переважно обдумано і без емоцій, перевіряючи їх реальність. Доросле Я, на відміну від Батьківського, сприяє адаптації не в стандартних, однозначних ситуаціях, а унікальних, вимагають роздумів, що дають свободу вибору і, разом з цим, необхідність усвідомлення наслідків і відповідального прийняття рішень.
Дитяче (Дитя - Д, або Дитина) стан Я слід життєвому принципом почуттів. На поведінку в сьогоденні впливають почуття з дитинства. Дитяче Я також виконує свої, особливі функції, не властиві двом іншим складовими особистості. Воно "відповідає" за творчість, оригінальність, розрядку напруги, отримання приємних, іноді "гострих", необхідних деякою мірою для нормальної життєдіяльності вражень. Крім того, Дитяче Я виступає на сцену, коли людина не відчуває достатньо сил для самостійного вирішення проблем: не здатний подолати труднощі або / і протистояти тиску іншої людини. Це Я підрозділяється на: природне дитяче Я (спонтанні реакції типу радості, печалі і т.д.), що пристосовується дитяче Я (пристосовується, прислужувати, боязкий, винуватий, що коливається і т.п.), що заперечує дитяче Я.
Для оптимального функціонування особистості, з точки зору трансактного аналізу, необхідно, щоб в особистості були гармонійно представлені всі три стани Я.