Травлення у ротовій порожнині

У ротову порожнину коней, овець і кіз грубий корм потрапляє за допомогою рухомих губ, у великої рогатої худоби – переважно язика, у свиней – губів і різцевих зубів, у собак – зубів. Рідкий корм і воду коні, Жуйні та свині всмоктують, кішки й собаки хлебчуть язиком. Прийнятий грубий корм спочатку подрібнюється кутніми зубами і зволожується слиною. Коні і свині ретельно пережовують корм, змочують слиною і ковтають. Жуйні тварини корм спочатку трохи пережовують і ковтають; корм скупчується і рубці, потім відригується і знову ретельно пережовується, змочується слиною і ковтається. М’ясоїдні тварини розминають, подрібнюють корм і швидко ковтають його, не пережовуючи.

С л и н а , ї ї в и д і л е н н я і з н а ч е н н я у т р а в л е н н і . Слина – це продукт секреції слинних залоз. Вона являє собою безколірну, мутнувату, слабко-лужну без запаху рідину. До складу слини входить вода, органічні та неорганічні речовини. У слині свиней містяться ферменти птіанін і мальтаза, що розщеплюють вуглеводи, у коней, собак і жуйних цих ферментів немає. Крім того, до складу слини входять речовини, які мають бактерицидну властивість ( лізоцим й інгібан ) і згубно діють на хвороботворні бактерії.

Кількість і склад слини змінюється залежно від виду та кількості корму. На сухі і грубі корми виділяється слини більше, ніж на вологі. У середньому за добу виділяється слини у коней понад 49л, у великої рогатої худоби – 50 – 80, у свиней – 15 і в собак – 1- 1,5л.

Слина, змочуючи корм, сприяє його пом’якшенню, полегшує процес жування і ковтання, є розчинником речовин корму. Лужна слина, потрапляючи разом з кормом у передшлунки жуйних і шлунок коня, сприяє росту і розмноженню корисної мікрофлори, під впливом якої утворюється багато органічних кислот.

Процес утворення і виділення слини у тварин рефлекторний. Корм, потрапляючи у ротову порожнину, подразнює рецептори слизової оболонки. Нервове збудження по доцентрових нервах передається в центр слиновиділення довгастого мозку, а звідти – по відцентрових нервах до слинних залоз, які починають утворювати і виділяти слину. Грубий корм своїм механічним подразненням посилює слиновиділення. Збуджують слиновиділення також хімічні речовини корму, особливо кухонна сіль. Тому підготовка корму до згодовування, поліпшення його смакових якостей посилює слиновиділення і поліпшує його перетравлення.

Слиновидільний рефлекс, який виникає на кормовий подразник, І. П. Павлов назвав безумовним. Проте у своїх дослідах він відкрив і новий вид рефлексів, названий ним умовним. При цьому слина виділяється не тільки при поїданні корму, а й тоді, коли тварина бачить його, відчуває його запах або опиняється у знайомій обстановці, в якій до цього поїдала корм. Тому рефлекторні процеси у тварин – це поєднання умовних і безумовних рефлексів.

Всебічне вивчення процесів слиновиділення і травлення стало можливим після розробки І. П. Павловим фістульно - хірургічної методики. Суть її полягає в тому, що у тварини оперативним способом виводиться назовні протока травної залози або в порожнину травного органа ( шлунка, кишок ) вставляється металева трубка-фістула.