- •Вступ План теми:
- •Рекомендована література:
- •Поняття про клітину, тканини, органи План теми
- •Рекомендована література
- •Життєві властивості клітини:
- •Подразливість
- •Поняття про тканини, їх характеристика і класифікація
- •Лейкоцити
- •П ухка сполучна
- •Нервова тканина
- •Поняття про органи, їх види і будова. Система органів
- •Запитання для самоконтролю
- •Будова мікроскопа. Правила роботи з ним
- •Хід роботи:
- •Мікроскоп
- •Правила роботи з мікроскопом
- •Система органів руху. Скелет План теми
- •Рекомендована література
- •1. В.І. Бойко, м.В. Лисенко “Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин” ст. 25 - 45
- •Будова кістки
- •К істка
- •З’єднання кісток скелету.
- •Будова окремих кісток скелету
- •Будова осьового скелету
- •Будова периферичного скелета
- •Використання кісток
- •Будова скелета
- •“ Вивчення кісток скелету та їх з’єднання”
- •Послідовність роботи
- •Хід роботи
- •Прижиттєві і посмертні зміни в м’ясі
- •Сортова розрубка туш
- •Особливості м’язів птахів
- •Поверхневі м’язи тулуба
- •Послідовність роботи
- •Хід роботи
- •План теми
- •Рекомендована література
- •Будова шкіри
- •Шкірні залози
- •Утворення поту та його значення
- •Склад молока та молокоутворення.
- •Особливості шкіри у птахів
- •Система органів травлення План теми
- •Рекомендована література
- •Загальна характеристика і значення органів травлення
- •Будова ротової порожнини та її органів
- •Травлення у ротовій порожнині
- •Будова і топографія глотки Акт ковтання
- •Будова і значення стравоходу
- •Черевна порожнина та її поділ на відділи та ділянки
- •Будова, топографія і фізіологія травлення в багатокамерному шлунку
- •Будова і топографія тонкого кишечника
- •Будова, топографія і значення печінки
- •Будова, топографія і значення підшлункової залози
- •Травлення і всмоктування в тонкому кишечнику
- •Будова, топографія і значення товстого кишечника
- •Використання органів травлення в м’сопереробній промисловості
- •Система органів травлення у птахів
- •Система органів дихання План теми
- •Рекомендована література
- •Будова і значення носової порожнини
- •Будова, топографія і значення гортані і трахеї
- •Будова і топографія легень
- •Фізіологія дихання
- •Використання органів дихання в промисловості
- •Особливості будови і фізіології органів дихання птиці
- •Система органів сечовиділення
- •Рекомендована література
- •Види, будова і топографія нирок
- •Будова і топографія сечовидільних органів
- •Утворення сечі, її склад і кількість
- •Особливості сечовиділення у птахів
- •Використання органів сечовиділення у промисловості
- •В.І. Бойко, м.В. Лисенко “Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин” ст. 240-241, 332-335,246, 253.
- •Будова органів розмноження самців
- •Сечостатевий канал і придаткові статеві залози
- •Мошонка
- •Фізіологія статевої діяльності самців
- •Об’єм еякуляту і концентрація в ньому сперматозоонів
- •Будова органів розмноження самок
- •Яйцепроводи
- •Фізіологія статевої діяльності самок
- •Особливості будови та фізіології органів розмноження птахів
- •Система крово - і лімфообігу План теми
- •Рекомендована література
- •В.І. Бойко, м.В. Лисенко “Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин” ст. 161-162.
- •Загальні відомості про систему органів крово- і лімфообігу
- •Будова серця, його топографія та функціональне значення
- •Види кровоносних судин, їх будова. Кола кровообігу
- •Склад крові, її значення та використання
- •Формені елементи. До формених елементів крові відносяться безядерні червоні кров’яні тільця (еритроцити), білі кров’яні тільця (лейкоцити) і кров’яні пластинки (тромбоцити).
- •Будова і значення системи лімфообігу
- •Будова та значення кровотворних органів
- •Процес крово- і лімфообігу
- •“Вивчення будови і топографії внутрішніх органів”
- •Будова, топографія і значення залоз Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Надниркові залози
- •Статеві залози Сім’яники
- •Яєчники
- •Жовте тіло
- •Центральні відділи нервової системи
- •Спинний мозок
- •Головний мозок
- •Периферична нервова система
- •Вегетативна частина нервової системи
- •Симпатична частина нервової системи
- •Парасимпатична частина нервової системи
- •Рецепторні апарати аналізаторів ( органи чуття)
- •Орган зору (око)
- •Орган слуху і вестибулярний апарат
- •Список літератури
Травлення у ротовій порожнині
У ротову порожнину коней, овець і кіз грубий корм потрапляє за допомогою рухомих губ, у великої рогатої худоби – переважно язика, у свиней – губів і різцевих зубів, у собак – зубів. Рідкий корм і воду коні, Жуйні та свині всмоктують, кішки й собаки хлебчуть язиком. Прийнятий грубий корм спочатку подрібнюється кутніми зубами і зволожується слиною. Коні і свині ретельно пережовують корм, змочують слиною і ковтають. Жуйні тварини корм спочатку трохи пережовують і ковтають; корм скупчується і рубці, потім відригується і знову ретельно пережовується, змочується слиною і ковтається. М’ясоїдні тварини розминають, подрібнюють корм і швидко ковтають його, не пережовуючи.
С л и н а , ї ї в и д і л е н н я і з н а ч е н н я у т р а в л е н н і . Слина – це продукт секреції слинних залоз. Вона являє собою безколірну, мутнувату, слабко-лужну без запаху рідину. До складу слини входить вода, органічні та неорганічні речовини. У слині свиней містяться ферменти птіанін і мальтаза, що розщеплюють вуглеводи, у коней, собак і жуйних цих ферментів немає. Крім того, до складу слини входять речовини, які мають бактерицидну властивість ( лізоцим й інгібан ) і згубно діють на хвороботворні бактерії.
Кількість і склад слини змінюється залежно від виду та кількості корму. На сухі і грубі корми виділяється слини більше, ніж на вологі. У середньому за добу виділяється слини у коней понад 49л, у великої рогатої худоби – 50 – 80, у свиней – 15 і в собак – 1- 1,5л.
Слина, змочуючи корм, сприяє його пом’якшенню, полегшує процес жування і ковтання, є розчинником речовин корму. Лужна слина, потрапляючи разом з кормом у передшлунки жуйних і шлунок коня, сприяє росту і розмноженню корисної мікрофлори, під впливом якої утворюється багато органічних кислот.
Процес утворення і виділення слини у тварин рефлекторний. Корм, потрапляючи у ротову порожнину, подразнює рецептори слизової оболонки. Нервове збудження по доцентрових нервах передається в центр слиновиділення довгастого мозку, а звідти – по відцентрових нервах до слинних залоз, які починають утворювати і виділяти слину. Грубий корм своїм механічним подразненням посилює слиновиділення. Збуджують слиновиділення також хімічні речовини корму, особливо кухонна сіль. Тому підготовка корму до згодовування, поліпшення його смакових якостей посилює слиновиділення і поліпшує його перетравлення.
Слиновидільний рефлекс, який виникає на кормовий подразник, І. П. Павлов назвав безумовним. Проте у своїх дослідах він відкрив і новий вид рефлексів, названий ним умовним. При цьому слина виділяється не тільки при поїданні корму, а й тоді, коли тварина бачить його, відчуває його запах або опиняється у знайомій обстановці, в якій до цього поїдала корм. Тому рефлекторні процеси у тварин – це поєднання умовних і безумовних рефлексів.
Всебічне вивчення процесів слиновиділення і травлення стало можливим після розробки І. П. Павловим фістульно - хірургічної методики. Суть її полягає в тому, що у тварини оперативним способом виводиться назовні протока травної залози або в порожнину травного органа ( шлунка, кишок ) вставляється металева трубка-фістула.
