Яйцепроводи

Яйцепроводи, або маткові труби, представляють собою звиті канали, по яким яйцеклітина проходить з яєчника в матку, тут відбувається процес запліднення. Один отвір яйцепроводу відкривається в порожнину очеревини поряд з яєчником, цей отвір має воронкоподібне розширення з китицеподібним краєм. Інший отвір відкривається в ріг матки.

Всередині стінки яйцепроводів вистелені слизовою оболонкою з циліндричним миготливим епітелієм, ворсинки якого роблять рухи в сторону матки. По виході з яєчника яйцеклітина скочується по її поверхні в китицеподібну воронку яйцепроводу, а потім потрапляє в яйцепровід і війками епітелію проганяється в матку. Проштовхуванню яйцеклітини в матку допомагають скорочувальні рухи стінок яйцепроводів, в яких є поздовжні і кругові м’язові волокна.

Матка

Матка являється органом, в якому у ссавців з заплідненої яйцеклітини розвивається плід. Звичайно скільки було запліднено яйцеклітин, стільки розвивається і зародків.

Матка – це порожнистий м’язовий орган, розміщений частково в порожнині тазу під прямою кишкою і над сечовим міхуром; більша частина матки знаходиться в черевній порожнині. В стані вагітності вся матка знаходиться в черевній порожнині на черевних стінках. У домашніх ссавців в матці розрізняють середню частину – тіло, задню частину – шийку, що вдається в піхву, і передню частину – рога матки.

Стінка матки складається із слизової оболонки з підслизовим шаром, м’язової оболонки і серозної оболонки, яка являється продовженням очеревини. У жуйних тварин на слизовій оболонці рогів матки є багато виступів, які називаються матковими бородавками, або карункулами. Під час вагітності карункули значно збільшуються. Через них стінки матки сполучаються з оболонками плода. М’язова оболонка утворена двома шарами м’язів, між якими проходить густа сітка кровоносних судин, через які передаються поживні речовини і кисень з організму матері в організм плода, що розвивається і видаляються з організму плода всі непотрібні і шкідливі речовини в організм матері для видалення їх назовні. Іннервується матка парасимпатичними нервами, а судини – симпатичними.

Піхва

Піхва представляє собою широкий канал, який переднім кінцем охоплює шийку матки, а заднім виходить назовні, закінчуючись статевим отвором в вигляді вертикальної щілини. Стінки піхви мають слизову оболонку з підслизовим шаром, м’язову оболонку і сполучнотканинну оболонку.

На деякій відстані від зовнішнього отвору слизова оболонка утворює складку. Частина піхви від цієї складки до виходу назовні називається сечостатевим переддвер’ям. Під складкою на нижній стінці переддвер’я відкривається отвір сечостатевого каналу.

Фізіологія статевої діяльності самок

Статева діяльність самок проявляється після досягнення ними статевої зрілості. При цьому у статевозрілих самок періодично повторюються статеві цикли – комплекс морфофізіологічних і біологічних змін в організмі самок, пов’язаних з розмноженням.

Статевий цикл у самок сільськогосподарських тварин поділяється на дві основні стадії: перша стадія – статева охота і тічка, друга – міжтічковий період, або статевий спокій. Тривалість статевого циклу та його стадій у різних видів тварин неоднакова: у кобил і свиней – 20-21 день, у корів – 19-21, в овець – 17 днів.

Кожний статевий цикл протікає стадійно і супроводжується морфологічними й фізіологічними змінами в яєчниках, матці, піхві, а також у характері поведінки самки.

Спаровування та осіменіння. Спаровування – це складний рефлекторний акт, у якому беруть участь як умовні, так і безумовні рефлекси. Спаровування здійснюється при наявності таких рефлексів у самки й самця: наближення, обнімального, ерекції, парувального, еякуляції і овуляції.

Під час спаровування в корів, овець і кіз сперма потрапляє в піхву – це піхвовий тип осіменіння, а в кобил і свиней – у матку – це матковий тип осіменіння. Внаслідок скорочення м’язових оболонок статевих органів самки і здатності сперматозоонів до самостійного руху вони переміщуються по них і потрапляють в яйцепроводи, де можуть зустрітися з яйцеклітинами. Стимулює скорочення м’язів цих органів гормон задньої частки гіпофіза окситоцин.

Після осіменіння сперматозоони досягають верхньої третини яйцепроводу в корів через 2-4-хв, у овець – через 6, у свиней – через 10 – 15 хв, у кобил – у перші ж секунди після спаровування.

Запліднення – це складний біологічний процес проникнення сперматозоона в цитоплазму яйцеклітини, злиття ядер та утворення нової клітини – зиготи, з якої починається розвиток нового організму.

Зустріч і злиття сперматозоона та яйцеклітини відбуваються в верхній третині яйцепроводу. Утворена тут зигота потім надходить у матку, де з неї розвивається зародок (ембріон), а потім плід. Спочатку сперматозоони, що проникли в яйцепровід, оточують яйцеклітину, виділяють фермент, за допомогою якого оболонки яйцеклітини руйнуються. Потім у цитоплазму клітини проникає тільки один сперматозоон, при цьому хвіст у нього відпадає, а головка, де міститься ядро, збільшується до розмірів ядра яйцеклітини.

Вагітність і розвиток плода. Вагітність – це особливий період у житті самки, коли в її організмі відбувається сукупність фізіологічних змін, пов’язаних з розвитком зародка і плода в її матці. У корів вагітність називається тільністю, у кобил – жеребністю, у овець – кітністю, у свиней – поросністю.

Після запліднення утворена зигота мітотично ділиться (стадія дроблення), при цьому утворюються клітини – бластомери, з яких складається зародок – морула. В морулі розрізняють два шари клітин: зовнішні світлі клітини утворюють трофобласт, який забезпечує живлення зародка; внутрішні темні клітини утворюють ембріобласт, з якого в подальшому розвивається сам зародок. Потім ембріобласт перетворюється в зародковий диск, з якого утворюються зародкові листки: зовнішній – ектодерма, внутрішній – ентодерма і середній – мезодерма. Із зародкових листків формуються тканини й органи плода. Одночасно з розвитком плода з’являються зародкові (навколоплідні) оболонки: водна (амніон), сечова (алантоїс) і судинна (хоріон). Зовнішня судинна оболонка має на своїй поверхні численні вирости – ворсинки, в які вростають кровоносні судини плода. Ці ворсинки занурюються у спеціальні заглибини слизової оболонки матки. Так утворюється плацента, крізь яку відбувається живлення плода й виділення з його організму продуктів обміну речовин.

Залежно від заглиблення ворсинок хоріона в слизову оболонку матки розрізняють такі типи плацент: епітеліохоріальна (у коня та свині) – ворсинки хоріона контактують з епітелієм слизової оболонки матки; десмохоріальна (у жуйних тварин) – ворсинки заглиблюються в сполучну тканину слизової оболонки матки; ендотеліохоріальна (у хижаків) – ворсинки стикаються з кровоносними судинами слизової оболонки матки; гемохоріальна (у гризунів і приматів) – ворсинки хоріона безпосередньо омиваються кров’ю материнського організму.

Залежно від розподілу ворсинок на поверхні хоріона розрізняють ще такі типи плацент: дифузне (у коня та свині) – ворсинки рівномірно розміщені по всьому хоріону; котиледонна, або часточкова (у жуйних), - ворсинки розміщені в певних місцях, де є підвищення на слизовій оболонці матки, їх називають карункулами, а на хоріоні – котиледонами; пояскоподібна ( у хижаків) і дискоїдальна (у гризунів і приматів).

У тварин різних видів тривалість вагітності різна: у кобил 11 міс. (340 днів), у ВРХ – 9 міс. (285 днів), у овець і кіз – 5 міс. (150 днів), у свиней – 4 міс. (114 днів), у собак – 2 міс. (62 дні).

Живлення зародка і плода. На перших етапах свого розвитку зародок живиться шляхом осмосу і дифузії, одержуючи необхідні поживні речовини з жовтка яйцеклітини і з секрету маткових залоз. Пізніше живлення плода відбувається крізь плаценту, коли у плода з’являється плацентарне коло кровообігу. У новонароджених пупкові артерії і вени перериваються, запустівають і з часом перетворюються в сухожильні тяжі. З першим вдихом новонародженого починає функціонувати мале коло кровообігу, плацентарний кровообіг припиняється.

Роди – це фізіологічний процес, що завершує вагітність самки і характеризується народженням живого плода.

Роди у кобил і свиноматок протікають досить швидко, оскільки плацента у них легко і швидко відокремлюється від слизової оболонки матки. У жуйних тварин плацента відокремлюється важко, й роди триваліші. Після родів із матки видаляються плідні оболонки – послід. Після цього матка поступово приходить в норму, в організмі самки відбувається нейрогуморальна перебудова, відновлюється статевий цикл, самка знову здатна до запліднення.