Будова, топографія і значення залоз Щитовидна залоза

Щитовидна залоза розміщена на передній і боковій зовнішніх стінках дихального горла поряд з гортанню. Вона складається з двох долей, що сполучені між собою перешийком, який не у всіх тварин однаково виражений.

Зовні щитовидна залоза покрита сполучнотканинною оболонкою, від якої всередину залози відходять перегородки, що поділяють залозу на долі. В сполучнотканинних перегородках проходить густа сітка кровоносних і лімфатичних судин, а між перегородками розміщена залозиста тканина, яка має вигляд пухирців, або альвеол.

Стінки альвеол складаються з епітеліальних клітин циліндричної або кубічної форми. Всередині альвеоли щільно заповнені густою в’язкою речовиною – колоїдом. Ця речовина є секретом щитовидної залози. Діючою речовиною секрету щитовидної залози тироксин. Якщо цієї речовини виробляється мало, то в тварини або людини розвиваються набряки, знижується обмін речовин (живлення, дихання), з’являється в’ялість.

Якщо секрету щитовидної залози виробляється більше, ніж потрібно організму, то обмін речовин підвищується (посилюється робота серця, підвищується кров’яний тиск, прискорюється дихання, підвищується внутрішньоглазний тиск та ін.)

Щитовидна залоза ВРХ важить в середньому близько 15г, свиней

• 18г і ДРХ близько 14г.

Паращитовидні залози

Паращитовидні залози являють собою залозисті органи величиною з велику горошину або зерно квасолі бурого або сіро-зеленого кольору. Розміщені вони біля щитовидних залоз в сполучній тканині, а деякі - в тканині щитовидних залоз. Зазвичай у м’ясопромислових тварин буває по дві пари паращитовидних залоз, з яких одна пара більшою частиною лежить в тканині щитовидних залоз. З зовнішньої поверхні паращитовидні залози мають дуже тонку оболонку з сполучної тканини, під якою розміщені залозисті клітини.

Середня вага паращитовидної залози від 0,15 до 0,4 г.

На м’ясокомбінатах збирають паращитовидні залози тільки великої рогатої худоби. З паращитовидних залоз виробляють медичний препарат паратиреоїдин, який регулює обмін кальцію в організмі.

Видалення паращитовидних залоз веде до смерті тварини.

Тимус

Розташовується по боках трахеї (шийна частина) і краніальніше від серця (грудна частина). За будовою подібна до лімфовузла.

Величина тимуса змінюється в залежності від віку тварини. Найбільшого розвитку залоза досягає в ранньому віці тварини. (молочників).

По досягненні статевої зрілості залоза редукується і під старість зберігається в вигляді невеликих залишків. Середня вага тимуса в телят 100 г. З тимуса отримують препарат тимокресцин, який посилює ріст молодих тварин.

Надниркові залози

Надниркові залози, або наднирки, являють собою парний залозистий орган, який в різних тварин буває різної форми і величини. Розміщені вони в черевній порожнині спереду нирок, з якими пов’язані кровоносними судинами і жировою капсулою.

Зовні кожен наднирник покритий сполучнотканинною оболонкою, від якої в середину органу відходять прошарки в супроводі судин. На розрізі наднирника розрізняють два основних шари: поверхневий – кірковий (більш темний) і внутрішній – мозковий (більш світлий).

Кірковий шар складається з епітеліальних клітинних тяжів, які радіально розходяться в сторону оболонки. Мозковий шар наднирників складається з хромафінових клітин (за походженням нервових клітин).

З мозкової речовини надниркових залоз отримано гормон адреналін, а з кіркової речовини препарати: кортин, кортинамін і інтерренін. Адреналін являється судинозвужуючим гормоном і підвищує кров’яний тиск. Дія інтерреніну на кровоносні судини протилежна дії адреналіну – він понижує кров’яний тиск.

Наднирник ВРХ важить в середньому близько 20 г, наднирник ДРХ – 3 г, свині – 7,5 г.

Гіпофіз

Гіпофіз – невелике сірувато-червоного кольору тіло, розміщене на основі великого мозку (на сірому горбі). Гіпофіз розміщений в заглибині клиновидної кістки, яке називається турецьким сідлом. Зовні гіпофіз покритий щільною оболонкою з фіброзної тканини. В гіпофізі розрізняють передню, задню і проміжну долі.

Передня, залозиста, доля гіпофіза найбільш щільна в порівнянні з іншими. Вона виділяє в кров до 12 гормонів. Задня, мозкова, доля гіпофіза має сполучнотканинний остов, в якому розміщені епітеліальні клітини (тут проходять нервові волокна). Вона виділяє 2 гормони: окситоцин і вазопресин. Перший гормон має великий вплив на діяльність гладкої мускулатури. Дія іншого гормону викликає підвищення кров’яного тиску. На практиці використовують за звичай суміш цих гормонів – пітуітрин.

Проміжна доля гіпофізу виділяє гормон, який діє на стан пігментних клітин.

Гіпофіз ВРХ важить в середньому 2 г, дрібного – 0,6 г.

Епіфіз

Епіфіз являє собою виріст на верхній стінці третього мозкового шлуночка. Щоб його знайти, потрібно розсунути півкулі великого мозку спереду мозочка.

Вважають, що епіфіз виділяє речовину, що гальмує дію гормонів передньої долі гіпофіза.

Епіфіз ВРХ важить від 0,1 до 0,5 г.