Місце фінансового права в системі права України

Будучи самостійною галуззю права, фінансове право тісно взаємодії з іншими галузями права, що пояснює складність суспільних відносин, які виступають предметом кожної галузі права. Найбільший взаємозв’язок фінансового права існує між конституційним та адміністративним правом, що також належать до галузей публічного права. Перше з них охоплює суспільні відносини, що випливають з організації держави, її устрою, а друге – суспільні відносини, пов’язані з державним управлінням в цілому. Однак кожна з цих галузей права є самостійною галуззю права, а розмежування між ними слід проводити не лише за предметом та методом правового регулювання, але й за тими функціями, які виконують вказані галузі права.

Конституційне (державне) право є провідною галуззю в системі права; його норми, що закріплені Конституцією України, – визначальні при регулюванні суспільних відносин в різних сферах людської діяльності, у тому числі і при здійсненні фінансової діяльності. Норми конституційного права у сфері фінансів закріплюють компетенцію законодавчих і виконавчих органів держави; розмежовують предмет впливу між органами держави і місцевого самоврядування; закріплюють основні права та обов’язки громадян при здійсненні державою і місцевим самоврядуванням фінансової діяльності. Тим самим гарантується дотримання їх законних прав та інтересів. Встановлені конституційним правом найважливіші принципи фінансової діяльності (норми-принципи) отримують свій розвиток та конкретизацію в нормах фінансового права, в яких регламентуються і процедура затвердження державного бюджету, і звіту про його виконання, і контроль за дотриманням виконання громадянами свого обов’язку щодо сплати встановлених законом податків, і повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення і введення на своїй території податків і зборів. Конституційні норми, що визначають компетенцію законодавчої та виконавчої влади у сфері бюджету, податків і зборів, державного кредиту, страхування, грошово-кредитної системи, закріплюють загальні принципи і положення, що відносяться до фінансової діяльності держави. У фінансовому праві вони є відправною базою для конкретизації і розвитку відносин, що виникають в процесі фінансової діяльності держави. Так, питання бюджету і податків, кредиту, грошового обігу, закріплені у відповідних статтях Конституції України, знаходять конкретизацію і розвиток у досить великому чинному фінансовому законодавстві. Таким чином, фінансово-правові норми, так чи інакше, виражають всебічність конституційних принципів державного і суспільного устрою, а фінансова діяльність держави безумовно є діяльністю управлінською, де норми фінансового права, що регулюють цю діяльність, відносяться до публічних галузей права, норми яких забезпечують реальне здійснення публічної державної влади України в цілому, всіх її органів місцевого самоврядування.

Фінансове право тісно пов’язане з адміністративним. Адміністративне право регулює управлінську діяльність органів виконавчої влади в різних сферах суспільного життя, закріплює їх структуру, правове становище, компетенцію і взаємовідносини між собою, застосовуючи при цьому, як правило, метод “влади і підпорядкування”, що базується на субординація (підпорядкування нижчестоящого вищестоящому). Тоді як, фінансове право регулює діяльність органів державного управління тільки у зв’язку з формуванням, розподілом і використанням ними фондів грошових коштів, тобто регулює лише визначений напрямок управлінської діяльності виконавчої влади держави, використовуючи при цьому владно-підвладний метод, в основі якого відсутні начала субординації.

Фінансове право знаходиться в тісному зв’язку і з цивільним правом, яке регулює різноманітні суспільні відносини, і перш за все, майнові відносини, учасники яких рівноправні, володіють автономією волі, майновою самостійністю. Фінансове також регулює майнові відносини, але лише ті з них, що виникають з приводу грошей, а тому набувають форми грошових відносин. Цивільне право регулює не тільки грошові відносини, але й відносини, що виникають з приводу іншого майна (речей, майнових прав). Предметом фінансового права є грошові відносини, учасники яких не рівноправні, не володіють автономією волі і майновою самостійністю, коли між ними виникають відносини владно-підвладності. І дуже важливо зазначити, що ці грошові відносини виникають у зв’язку з формуванням, розподілом і використанням фондів грошових коштів, тобто у зв’язку зі здійсненням фінансової діяльності держави і місцевого самоврядування.

Норми кримінального права, кримінального процесу охороняють фінансово-правові відносини, зокрема бюджетні, податкові. Статті 210, 211, 212 КК України, наприклад, передбачають кримінальну відповідальність за бюджетні та податкові злочини.

Існує також тісний зв’язок фінансового права із загальною теорією фінансів, оскільки фінансове право відображає у специфічних формах ті ж явища об’єктивної реальності, що і загальна теорія фінансів – фінансові відносини. Більше того, понятійно-категоріальний апарат фінансового права також є похідним від понятійно-категоріального апарату загальної теорії фінансів. Якщо фінансове право відображає надбудовні суспільні відносини, то загальна теорія фінансів – базисні суспільні відносини. Тобто фінансове право і загальна теорія фінансів настільки подібні ї різні між собою, як подібні і різні між собою форма і зміст будь-якого явища¹.