Підстави виникнення, зміни та припинення фінансово-правових відносин

Провідні фахівці загальної теорії права визнають, що виникнення, зміна та припинення правовідносин, в тому числі й фінансових, провокується юридичними фактами, а саме конкретними життєвими обставинами, з якими юридична норма пов’язує виникнення, зміну чи припинення правових наслідків. Такої ж наукової думки дотримується і юрист-фінансист Л.К. Воронова. Особливістю фінансових правовідносин, пише вона, – є також і те, що їх виникнення, зміна чи припинення не відбувається за волевиявленням сторін, а пов’язане з фінансово-правовим актом, як кажуть юристи, “ex lege” (тобто, вони виникають, змінюються і припиняються на підставі закону)”. У той же час, зазначає професор, “для виникнення фінансових правовідносин видання закону або підзаконного акта недостатньо, оскільки в них установлюють лише типові ознаки фінансових правовідносин. Так, податкове законодавство встановлює типову ознаку податкового суб’єкта – наявність самостійного джерела доходів. Для того щоб громадянин, який займається підприємницькою діяльністю, був суб’єктом податкових правовідносин, необхідний певний юридичний факт, а саме – індивідуальний фінансовий акт – декларація про доходи, які одержав цей громадянин”¹⁵.

Варто зауважити, що у фінансових правовідносинах як і у всіх інших видах правовідносин, юридичні факти поділяються на дії та події. При цьому юридичні факти як дії поділяються на правомірні та неправомірні. Правомірні дії як вольова поведінка, яка передбачена фінансово-правовою нормою, поділяються на:

• індивідуальні акти – як правомірна дія суб’єкта фінансових правовідносин, з якою пов’язані юридичні наслідки (подання в податкову інспекцію індивідуального акту – податкової декларації про доходи, що підлягають оподаткуванню);

• юридичні вчинки – як правомірна дія, з якою фінансово-правова норма пов’язує юридичні наслідки в силу самого факту вольової дії (платник податку заявляє про приховування ним доходу, який підлягав оподаткуванню);

• правомірні дії, які скеровані на підтримку фінансових інтересів держави (спонсорські внески на фінансування заходів щодо усунення наслідків стихійного лиха).

Активними діями як юридичними фактами у фінансових відносинах можуть бути і неправомірні дії, тобто поведінка, яка суперечить приписам фінансово-правових норм (нецільове використання бюджетних коштів).

Юридичні події як юридичні факти – це обставини, що не залежать від волі людей, але породжують виникнення, зміну та/або припинення фінансових правовідносин. Так, народження дитини дає право батькам на отримання від держави 8 500 грн. для її догляду та виховання.

Зміна та/або припинення фінансових правовідносин також здійснюється на підставі нормативного акту, в якому передбачаються різні факти і події (неналежний догляд за новонародженою дитиною позбавляє її батьків на отримання державної матеріальної допомоги; погашення основного боргу та відсотків по кредиту).

Припинення фінансових правовідносин відбувається також у суворо встановлених нормативними актами випадках: наприклад, погашення фінансового обов’язку, вихід на пенсію і т.п.

Таким чином, на основі позицій багатьох учених, на нашу думку, найбільш прийнятним для фінансового права є розуміння юридичного факту, як нормативно визначеної правової моделі реального діяння чи події, тоді як передумовою виникнення, зміни чи припинення фінансових відносин є фінансова правосуб’єктність та фінансово-правова норма. У разі відсутності хоча б одного із зазначених елементів фінансових правовідносин вони не можуть мати місця в системі суспільних відносин.